Справа: № 751/3266/17 Головуючий у 1-й інстанції: Мороз К.В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
11 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Бєлової Л.В.,
Парінова А.В.,
при секретарі: Вітковській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління пенсійного фонду України на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Чернігівського об'єднаного управління пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,-
Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулося до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області та просило:
1) визнати дії Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо формування та надіслання вимоги до ПАТ «Ощадбанк» про списання коштів на суму 12889, 41 грн. з рахунків Чернігівського ОУПФУ неправомірними;
2) скасувати вимогу про списання коштів з рахунків Чернігівського ОУПФУ;
3) стягнути з відповідача на рахунок Чернігівського ОУПФУ 12889,41 грн. неправомірно списаних коштів;
4) зобов'язати відповідача надіслати постанови про стягнення з Чернігівського ОУПФУ витрат виконавчого провадження за результатами примусового виконання судового рішення за позовом ОСОБА_3;
5) зобов'язати Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області дотримуватися вимог статей 6, 28 Закону України «Про виконавче провадження» при направленні документів про списання коштів з рахунків Чернігівського ОУПФУ.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2017 року позов повернуто Чернігівському ОУПФУ в частині вимог про визнання дій відповідача щодо формування та надіслання вимоги до ПАТ «Ощадбанк» про списання коштів на суму 6,41 грн. з рахунків Чернігівського ОУПФУ неправомірними, скасування вимоги про списання коштів з рахунків Чернігівського ОУПФУ, стягнення з Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на рахунок Чернігівського ОУПФУ 6,41 грн. неправомірно списаних коштів.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 серпня 2017 року решта позовних вимог задоволено частково: визнано протиправними дії Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо формування та надіслання вимоги № 5159 від 25.04.2017 року до ПАТ «Ощадбанк» про списання коштів в сумі 12800 грн. з рахунків Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України; скасовано вимогу від 25.04.2017 №5159 про списання коштів з рахунків Чернігівського ОУПФУ в сумі 12800 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції змінити як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 30.03.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області було відкрито виконавче провадження №53673780 з виконання виконавчого листа №751/10225/16-а, виданого 30.03.2017 року Новозаводським районним судом м. Чернігова, та стягнуто з боржника виконавчий збір в сумі 12000 грн.
25 Квітня 2017 року боржнику направлено вимогу державного виконавця щодо необхідності виконання рішення суду в строк до 03.05.2017 року та надати письмове підтвердження про його повне виконання, сплати 12800 грн. виконавчого збору та витрати виконавчого провадження у сумі 83,00 грн.
03 Травня 2017 року Листом № 12654/07 Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України повідомило відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби про виконання в добровільному порядку виконавчого листа №751/10225/16-а, виданого 30.03.2017 року Новозаводським районним судом м. Чернігова.
Однак, не хважаючи на це з рахунку позивача було знято 12889,41 грн. за ВП№53673780 по справі №751/10225/16-а відповідно ст.ст. 10, 52 ЗУ «Про виконавче провадження». Вказана сума складається з 12800,00 грн. виконавчого збору та 83,00 грн. - витрат виконавчого провадження.
02 Червня 2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко М.Б. винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 83 грн.
09 Червня 2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко М.Б. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 53673780 з виконання виконавчого листа № 751/10225/16-а виданого 30.03.3017 року, згідно п.9 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду.
Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач у строк для добровільного виконання виконав рішення суду, примусове виконання не здійснювалося, - то виконавчий збір не підлягав стягненню. Водночас, зазначив, що позивачем не визначено, які норми Закону України «Про виконавче провадження» порушено державним виконавцем при розрахунку виконавчого збору, у тому дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо формування та надіслання вимоги до ПАТ «Ощадбанк» про списання коштів на суму 83 грн. з рахунків Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, скасування вимоги про списання вказаних коштів та їх стягнення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Таким чином, перегляду в апеляційному порядку підлягає лише та частина позовних вимог, які були задоволені судом першої інстанції та стали підставою до звернення апелянта зі скаргою.
Відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення (частина друга та четверта статті 42 вказаного Закону).
Пунктом 2 розділу 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, передбачено, зокрема, що витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії, зокрема, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Так, наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження» визначено, що виготовлення документів виконавчого провадження (папір, копіювання, друк документів, канцтовари), пересилання документів виконавчого провадження (конверти, знаки поштової оплати (марки), послуги маркувальної машини, послуги поштового зв'язку), плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень відносяться до витрат виконавчого провадження. Розміри витрат виконавчого провадження вказаних видів визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах; згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», відповідно до встановленого Міністерством юстиції України розміру оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем надані докази правомірності розрахунку суми виконавчого збору, пов'язаного з організацією забезпечення примусового виконання постанови суду, що відповідає наказу Міністерства юстиції України від 24.03.2017 №954/5 «Про встановлення розміру плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження».
Постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко М.Б. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 53673780 була направлена позивачу в день винесення, що підтверджується листом від 02.06.2017 № 53673780/5700.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав до задоволення позовних вимог про визнання дій управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо формування та надіслання вимоги до ПАТ «Ощадбанк» про списання коштів на суму 83 грн. з рахунків позивача неправомірними, скасування вимоги про списання зазначених коштів та їх стягнення з відповідача, а також про зобов'язання управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області надіслати постанови про стягнення з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України витрат виконавчого провадження за результатами примусового виконання судового рішення за позовом ОСОБА_3
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області дотримуватися вимог статей 6, 28 Закону України «Про виконавче провадження» при направленні документів про списання коштів з рахунків Чернігівського ОУПФУ, оскільки вказані вимоги спрямовані на майбутнє та суперечать основним засадам адміністративного судочинства.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління пенсійного фонду України залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 серпня 2017 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 17 жовтня 2017 року.
Головуючий суддя
Судді: