17 жовтня 2017 року № 876/5053/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
13.12.2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську, яким просила: визнати протиправними дії відповідача щодо невключення до складу заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії, усіх виплат, з яких були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та непроведення коригування виплат при призначенні, обчисленні та здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням заробітної плати працюючим державним службовцям; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної їй пенсії за віком як державному службовцю, починаючи з 05.02.2007 року, з розрахунку 86% від суми заробітної плати з урахуванням усіх сум виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, включивши до заробітної плати посадовий оклад, надбавку за ранг та надбавку за вислугу років станом на момент виходу на пенсію та середньомісячні розміри премії, надбавки за високі досягнення та за виконання особливо важливої роботи, надбавки за особливі умови проходження державної служби, премії до державних, професійних свят, ювілейних дат та інших виплат, що включають в себе суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, згідно з довідками від 05.02.2007 року та від 04.11.2016 року, з проведенням коригування даних виплат за період з 01.02.2005 року до 31.12.2005 року за коефіцієнтом підвищення посадового окладу та надбавки до нього за ранг 2,61, а за період з 01.01.2006 року до 31.03.2006 року за коефіцієнтом підвищення посадового окладу та надбавки до нього за ранг 1,39 з проведенням індексації; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної їй пенсії за віком як державному службовцю у зв'язку зі збільшенням заробітної плати працюючим державним службовцям, починаючи з 01.02.2008 року, з розрахунку 86% від суми заплати з урахуванням усіх сум виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, включивши до заробітної плати посадовий оклад, надбавку за ранг та надбавку за вислугу років станом на 01.02.2008 року згідно з довідкою від 31.03.2008 року та середньомісячні розміри пенсії, надбавки за високі досягнення та за виконання особливо важливої роботи, надбавки за особливі умови проходження державної служби, премії до державних, професійних свят, ювілейних дат та інших виплат, що включають в себе суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати згідно з довідками від 05.02.2007 року та від 04.11.2016 року з проведенням коригування даних виплат за період з 01.02.2005 року до 31.12.2005 року за коефіцієнтом підвищення посадового окладу та надбавки до нього за ранг 4,01, за період з 01.01.2006 року до 31.03.2006 року за коефіцієнтом підвищення посадового окладу та надбавки до нього за ранг 1,95, а за період з 01.04.2006 року до 31.01.2007 року за коефіцієнтом підвищення посадового окладу та надбавки до нього за ранг 1,54 з проведенням індексації пенсії.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 березня 2017 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області щодо невключення до складу заробітної плати для призначення пенсії державного службовця ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії як державному службовцю, включивши до складу заробітної плати для призначення пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, починаючи з 11.06.2016 року, з урахуванням виплачених сум, та враховувати вказане відсоткове відношення при чергових перерахунках пенсії; позовну заяву за період з дати призначення пенсії до 10.06.2016 року залишено без розгляду.
Постанову в апеляційному порядку оскаржили сторони.
Позивач оскаржила постанову в частині відмови у задоволенні позову та залишення позовних вимог без розгляду. Вважає, що в цій частині постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та виплату її пенсії, включивши до складу заробітної плати для призначення пенсії лише суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, однак безпідставно не зобов'язав відповідача врахувати надбавку за особливі умови праці та премії до професійних і державних свят, про що вона просила в позовній заяві. Також суд не вказав в резолютивній частині постанови, що пенсію слід обчислити в розмірі 86% від суми заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії, на чому вона акцентувала увагу, оскільки не зазначення цього розміру може ускладнити виконання рішення суду. Крім того, позивач зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою її вимоги та доводи про необхідність зобов'язання відповідача здійснення коригування всіх виплат, які включаються до складу заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії (крім окладу та надбавок за ранг і вислугу років), відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 та п. п. 1, 2 «Порядку коригування розміру виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Твердження відповідача про здійснення ним такого коригування є безпідставними і намаганням ввести суд в оману та спростовуються наявними в матеріалах справи розрахунками сум заробітної плати для призначення/перерахунку пенсії. Також позивач вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що вона пропустила строк звернення до суду з даним позовом без поважних причин, оскільки про зазначені вище порушення, допущені відповідачем при обчисленні розміру її пенсії, вона випадково дізналась лише в жовтні 2016 року від своїх колег з центрів зайнятості з інших областей України і одразу ж подала дану позовну заяву.
Відповідач оскаржив постанову в частині задоволення позову. Вважає, що в цій частині постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державного службовця складається із посадового окладу, доплат за ранг, надбавки за вислугу років та інших надбавок і премії. Обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону здійснюється з урахуванням вищезазначених складових заробітної плати державного службовця. Такі виплати як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії.
В зв'язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг і заперечення на апеляційну скаргу відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановив суд, 05.02.2007 року ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 86% суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідно до посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Стаж роботи на державній службі становить 16 років 6 місяців 8 днів, а загальний страховий стаж становить 39 років 2 місяці 2 дні.
11.11.2016 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області про проведення перерахунку пенсії з включенням до заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії, усіх виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, надбавки за особливі умови проходження державної служби, премії до державних та професійних свят, сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.
Однак листом від 25.11.2016 року № 413/П-15 Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську повідомило позивача про відмову в проведенні такого перерахунку, мотивуючи відмову тим, що зазначені виплати відповідно до вимог законодавства не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії.
Колегія суддів вважає таку відмову відповідача протиправною, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (який був чинним на час призначення пенсії позивачу та у відповідній редакції) було передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Також виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, визначає ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Проаналізувавши зміст наведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що надбавка за особливі умови проходження державної служби, премії до державних та професійних свят, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця, а отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Факт сплати із всіх зазначених виплат страхових внесків чи збору на обов'язкове державне пенсійне страхування підтверджується наявними в матеріалах справи довідками Івано-Франківського міського центру зайнятості про заробітну плату ОСОБА_1
Аналогічну правову позиції встановив Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 20.02.2012 року (справа № 21-430а111), від 28.05.2013 року (справи № № 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13), а відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську щодо відмови в перерахунку її пенсії державного службовця і зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням зазначених вище виплат, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно зобов'язав відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати, однак помилково не зобов'язав відповідача врахувати при перерахунку і обчисленні розміру пенсії позивача надбавки за особливі умови проходження державної служби та премій до державних і професійних свят.
Також колегія суддів вважає, що оскільки, як зазначено вище, ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 86% суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідно до посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, даний відсоток повинен залишатись незмінним навіть за умови внесення подальших змін до відповідної норми законодавства відповідно до ст. ст. 22, 58 Конституції України, якими встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а також закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Щодо строку звернення до адміністративного суду з даним позовом колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 цього Кодексу адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Таким чином, оскільки законами з питань пенсійного забезпечення не встановлено інших строків звернення до суду за захистом порушених прав, до спірних правовідносин слід застосувати положення ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено шестимісячний строк звернення до суду.
При цьому, відповідно до змісту наведених норм визначальною умовою початку перебігу строку звернення до суду є момент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про призначення, складові заробітної плати, враховані при обчисленні розміру її пенсії та сам розмір пенсії ОСОБА_1 було відомо при поданні зави про призначення пенсії, під час здійснення її перерахунків та отримання пенсійних виплат.
Отже, з цього часу, на думку колегії суддів, вона повинна була дізнатись про порушення відповідачем її прав, зокрема, про протиправне врахування при обчисленні розміру пенсії зазначених вище спірних складових заробітної плати.
Твердження позивача про те, що про зазначене вище порушення відповідачем її прав вона дізналась лише у жовтні 2016 року від колишніх співробітників центрів зайнятості, на думку колегії суддів, з врахуванням наведених вище обставин, є необґрунтованим і не може бути підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Враховуючи наведене вище та те, що ОСОБА_1 подала позовну заяву до суду 13.12.2016 року, колегія суддів дійшла висновку, що позовну заяву в частині позовних вимог за період з 05.02.2007 року до 12.06.2016 року слід залишити без розгляду.
Також колегія суддів вважає, що не підлягає задоволенню позовна вимога ОСОБА_1 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську здійснити коригування виплат, які включаються до складу заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії (крім окладу та надбавок за ранг і вислугу років), виходячи з наступного.
Позивач правовою підставою для здійснення такого коригування зазначає пбз. 5 пп. 2 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» та п. п. 1, 2 прийнятого на виконання даної постанови «Порядку коригування розміру виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства фінансів України від 11.08.2003 року № 226/509, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.09.2003 року за № 758/8079.
Однак зазначена постанова від 31.05.2000 року № 865 втратила чинність з 23.09.2016 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 62 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», отже, на даний час відсутня вказана позивачем правова підстава для здійснення такого коригування.
Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 87 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи квитанцій від 13.12.2016 року № 17, від 22.12.2016 року № 0.0.675220308.1 та від 28.04.2017 року № 0.0.755972267.1, ОСОБА_1 сплатила судовий збір за подання позовної заяви і за подання апеляційної скарги в розмірі 1653,60 грн. і 1818,96 грн. відповідно, що разом становить 3472,56 грн. Судовий збір сплачений позивачем в розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір» (у відповідній редакції).
Оскільки апеляційний суд прийняв рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, тому позивачу слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську частину здійснених нею документально підтверджених судових витрат відповідно до задоволених вимог, розмір яких, на думку колегії суддів, повинен становити половину сплаченого судового збору, а саме 1736,28 грн. (3472,56 грн./2).
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а також суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 195, п. 1ч. 1 ст. 197, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 202, п. 1 ст. 203, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 березня 2017 року у справі № 344/16515/16-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 05 липня 2007 року до 12 червня 2016 року залишити без розгляду.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області щодо невключення до складу заробітної плати для призначення пенсії державного службовця ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, надбавки за особливі умови проходження державної служби та премій до державних і професійних свят.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області здійснити, починаючи з 13 червня 2016 року, перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати, надбавки за особливі умови проходження державної служби та премій до державних і професійних свят, згідно з довідками Івано-Франківського міського центру зайнятості про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», від 05 лютого 2007 року № МЦ-338/01-12/04 та від 04 листопада 2016 року № 2905-04/0/19-16, виходячи з відсоткового розміру заробітної плати, з якого була призначена пенсія - 86%.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 1736 (одна тисяча сімсот тридцять шість) грн. 28 коп.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4