17 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9558/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії,-
В серпні 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі - ГУНП в Івано-Франківській області), в якому просив зобовязати зарахувати до вислуги років час навчання в Рогатинському радгосп-технікумі за період з 01.09.1990 року по 27.06.1994 року у розрахунку 1 рік навчання - за 6 місяців служби та провести перерахунок вислуги років відповідно до внесених змін.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відповідач в порушення норм Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” за №393 від 17.07.1992 року відмовив у зарахуванні до вислуги років час навчання в Рогатинському радгосп-технікумі за період з 01.09.1990 року до 27.06.1994 року, у розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 навчався в Рогатинському радгосп-технікумі в період з 01.09.1990 року до 27.06.1994 року, після закінчення якого отримав диплом молодшого спеціаліста та здобув освіту за спеціальністю «Ветеринарія».
З 04.09.1997 року позивач проходить службу в органах внутрішніх справ на різних посадах.
30.09.2001 року позивачу присвоєно перше офіцерське звання - молодший лейтенант міліції.
04.07.2017 року позивач звернувся до ГУНП в Івано-Франківській області із заявою зарахувати йому до вислуги років час навчання в Рогатинському радгосп-технікумі з 01.09.1990 року до 27.06.1994 року, для призначення пенсії.
ОСОБА_2 управління Національної поліції в Івано-Франківській області за №2275/108/05/12-2017 від 12.07.2017 відмолено позивачу у зарахування до вислуги років період навчання в технікумі.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки після закінчення Рогатинського радгосп-технікуму позивачу не було присвоєно офіцерське (спеціальне) звання, то таке навчання не може бути зараховане до вислуги років для призначення пенсії.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Питання обчислення вислуги років при призначенні пенсії особам, звільненим з військової служби, регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII) та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справі та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393).
Відповідно до частини другої статті 17 зазначеного Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) до вислуги років особам офіцерського складу при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв»язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п»яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Аналогічний порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, встановлено і в пункті 2 постанови №393.
У наведеному вище тексті норми права розділові знаки і сполучник «також» у сполученні з «а» вказують, що обставини, викладені після сполучника, мають таке саме значення, як і викладені до зазначеного сполучника. Тобто додатково до вислуги років при призначенні пенсії зараховується час навчання у цивільних вищих навчальних закладах і в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання. Виходячи з синтаксичної структури речення, додатково до вказаної вислуги може бути зарахований час навчання в навчальних закладах, зазначених у статті 17 вказаного вище Закону, якщо після їх закінчення присвоюється офіцерське (спеціальне) звання.
Таким чином, на підставі аналізу наведених вище норм права та враховуючи особливий статус осіб, які мають право на пенсію військовослужбовця, слід дійти висновку, що до вислуги років особам, звільненим з військової служби, при призначенні пенсій на умовах Закону №2262-XII додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п»яти років із розрахунку один рік за шість місяців.
Така правова позиція викладена в постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 10.03.2015 року у справі №21-411а14.
Судом встановлено, що позивач закінчив навчання у Рогатинському радгосп-технікумі 27 червня 1994 року, яке було вищим навчальним закладом, але не є тим закладом, після якого присвоюється офіцерське звання, а перше офіцерське (спеціальне) йому було присвоєно 30.09.2001 року.
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що оскільки після закінчення цивільного вищого навчального закладу позивачу не було присвоєно офіцерське (спеціальне) звання, то таке навчання не може бути зараховано до вислуги років для призначення пенсії йому як військовослужбовцю є підставним та обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року у справі №809/1149/17 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.М. Довгополов
ОСОБА_3
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 19.10.2017 року.