Справа: № 754/11779/17 Головуючий у 1-й інстанції: Клочко І.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
12 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 13 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Коняхіна Олександра Дмитровича Директора Київського пансіонату ветеранів праці про оскарження відмови у доступі до офіційної інформації, -
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Директора Київського пансіонату ветеранів праці Коняхіна Олександра Дмитровича про оскарження відмови у доступі до офіційної інформації.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13 вересня 2017 року у відкритті провадження за вказаним позовом відмовлено на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України, - у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в поряду адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження в даній справі суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не стосуються захисту прав, свобод та інтересів фізичної особи у сфері публічно - правових відносин, оскільки відповідач не є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За приписами ч.2 ст.4 КАС України, до юрисдикції адміністративних судів належать публічно-правові спори - правові спори з правовідносин, що виникають у сфері здійснення публічної влади.
Тобто одним із учасників публічно-правового спору повинен бути суб'єкт владних повноважень і цей спір має виникати з приводу публічно-правових відносин.
Публічно-правовими відносинами є: ті відносини, що пов'язані з виконанням державою чи територіальними громадами своїх публічних функцій, зокрема, щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина; відносини, в яких домінує публічно-правовий інтерес; відносини, урегульовані нормами публічного права.
Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 вказаного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Відповідно до Положення про Київський пансіонат ветеранів праці, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.11.2013 №2060, пансіонат заснований на комунальній власності територіальної громади міста Києва та підпорядкований Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент). Засновником та власником Пансіонату є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада. Пансіонат є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, печатку зі своїм найменуванням, зразок якої затверджує директор Департаменту, інші печатки, штампи, бланки.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що Київський пансіонат ветеранів праці не є органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, тобто не є суб'єктом владних повноважень в розумінні ст. 3 КАС України.
Крім того, відносини, що мали місце між позивачем та відповідачем, за своєю правовою природою не є публічними.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі спори щодо правовідносин, пов'язаних з доступом до публічної інформації, в яких оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність розпорядників публічної інформації, в тому числі й у разі, якщо такими розпорядниками є і не суб'єкти владних повноважень. Але такі відповідачі є розпорядниками публічної інформації не щодо всієї інформації, а лише щодо інформації, визначеної Законом України «Про доступ до публічної інформації», яка знаходиться в їхньому володінні.
Київський пансіонат ветеранів праці, як юридична особа, що утримується за рахунок коштів бюджету міста Києва та інших джерел (п. 4.1 Статуту), є розпорядником публічної інформації щодо використання бюджетних коштів відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Частина 3 ст. 13 цього Закону поширює його вимоги на такого розпорядника, як Київський пансіонат ветеранів праці, лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом щодо, на його думку, протиправної відповіді відповідача на його запит, в якому він просив надати наступну інформацію:
1) копії всієї проектно-кошторисної інформації, в тому числі і на договори з підрядниками та акти виконаних робіт на всі будівельні роботи, які заплановані, проводяться та проведені у період 2016-2017 р.;
2) належні рішення на проведення будівельно-відновлених робіт, зазначивши при цьому джерела фінансування на період 2016-2017 р.;
Однак, колегія суддів зазначає, що ця інформація не стосується використання бюджетних коштів, а тому не є публічною у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації».
При цьому, колегія суддів не виключає можливості порушення прав позивача, однак приходить до висновку, що дані правовідносини повинні розглядатися за правилами цивільного судочинства, а тому взагалі не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства.
Проаналізувавши викладене вище, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та відповідає нормам адміністративного законодавства.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 13 вересня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 17.10.2017.