Справа: № 810/817/17 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
17 жовтня 2017 року м.Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,
за участю секретаря Борейка Д.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання неправомірним та скасування рішення,-
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Відповідач) про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 03.11.2016 року №0043761303-1290, за яким до Позивача застосовано штраф у розмірі 17 998, 58 грн та пеню у розмірі 10 302, 45 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Позивачем 23.12.2015 року перераховано на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 (отримувач: ДПІ у Києво-Святошинському р-н., код - 39471029, банк - ГУ ДКСУ у Київській області, код банку - 821018) кошти у розмірі 87 540,42 грн, призначення платежу - сплата єдиного соціального внеску за 2015 рік, що підтверджується квитанцією від 23.12.2015 року №14851855.
Також, 29.03.2016 року Позивачем перераховано за тими самими реквізитами 2 455,00 грн; призначення платежу - доплата єдиного соціального внеску за 2015 рік, що підтверджується платіжним дорученням від 29.03.2016 року №8.
Таким чином, Позивачем здійснено сплату єдиного соціального внеску за 2015 рік на підставі вказаних платіжних документів у розмірі 89 995,42 грн.
10.06.2016 року контролюючим органом встановлено, що Позивачем помилково сплачено єдиний соціальний внесок за 2015 рік на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, а не на розрахунковий рахунок НОМЕР_2, що передбачений для зарахування єдиного соціального внеску.
10.06.2016 року Позивач звернулась до Відповідача з заявою, в якій просила перерахувати помилково сплачені кошти у сумі 89 995,42 грн, з рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2.
З картки облікового рахунку Позивача за 2016 рік вбачається, що 08.08.2016 року Відповідачем перераховано з одного бюджетного рахунку на інший 182,31 грн (платіжне доручення від 08.08.2016 року №12); 15.08.2016 року перераховано з одного бюджетного рахунку на інший 629,00 грн (платіжне доручення від 15.08.2016 року №12/1; 17.08.2016 року перераховано з одного бюджетного рахунку на інший 303,16 грн (платіжне доручення від 17.08.2016 року №12/2); 23.08.2016 року перераховано з одного бюджетного рахунку на інший 638,00 грн (платіжне доручення від 23.08.2016 року №12/3); 29.08.2016 року перераховано з одного бюджетного рахунку на інший 1010, 00 грн (платіжне доручення від 29.08.2016 року №12/4).
Також, Позивачем 26.08.2016 року перераховано на рахунок Відповідача 76 216,00 грн (сплата суми податків і зборів/єдиного внеску), що підтверджується карткою облікового рахунку.
03.11.2016 року контролюючим органом на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування прийнято рішення №0043761303-1290, яким до Позивача застосовано штраф у розмірі 17 998,58 грн та пеню у розмірі 10 302,45 грн.
Так, пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Частиною 1 статті 9 Закону №2464 встановлено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Частиною 7 статті 9 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини 1 статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.
Відповідно до частини 8 статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця .
Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
У той же час, відповідно до частини 3 статті 25 Закону №2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Положеннями частини 10 статті 25 Закону №2464 визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Позивач 29.03.2016 року здійснила останній платіж щодо сплати єдиного соціального внеску за 2015 рік, а тому нею не порушено граничний строк сплати єдиного соціального внеску за 2015 рік.
Між тим, ОСОБА_2 при сплаті єдиного соціального внеску помилково зазначено розрахунковий рахунок НОМЕР_1 замість НОМЕР_2.
В той же час, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 належить податковому органу, за яким здійснюється сплата єдиного соціального внеску «для підприємців», що не заперечується Відповідачем.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивач перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 замість НОМЕР_2, не завдала шкоди для Державного бюджету.
Як вже зазначалось, Позивач зверталась 10.06.2016 року з відповідною заявою про перерахування помилково сплачених коштів на правильний рахунок, однак Відповідачем перераховано сплачені кошти не в повній мірі.
Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що здійснення помилки під час перерахування суми зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений частиною 8 статті 9 Закону №2464, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.
Відтак дії, які не містять ознаки бездіяльності платника при сплаті єдиного соціального внеску, не можуть бути підставою для застосування штрафів та пені, передбачених статтею 25 Закону №2464.
Для підтвердження факту несплати єдиного соціального внеску необхідно встановити, що у строк, передбачений частиною 8 статті 9 Закону №2464, платник не вчиняв дії, спрямовані на перерахування єдиного соціального внеску до державного бюджету, оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення розрахункового рахунку у платіжному дорученні під час сплати суми зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату/несвоєчасну сплату ЄСВ у визначений Законом №2464 строк, відтак, і для застосування на його підставі штрафних (фінансових) санкцій та пені.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 червня 2015 року по справі №21-377а15.
Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
За приписами ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст.201, 202 КАС України.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Ухвала складена в повному обсязі 18 жовтня 2017 року.
Головуючий суддя
Судді: