Справа: № 825/1195/17 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
17 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,
при секретарі: Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.08.2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкових-повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкових-повідомлень-рішень.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.08.2017 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Представник позивача та позивач не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2017, на підставі даних ІТС «Податковий блок», в автоматичному режимі було сформовано податкові повідомлення-рішення по фізичній особі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), а саме:
- № 58651-25, із сумою визначеного до сплати податку 302,72 грн. (квартира за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа 41,7 кв. м);
- № 58652-25, із сумою визначеного до сплати податку 309,25 грн. (квартира за адресою: АДРЕСА_2, загальна площа 42,6 кв. м.);
- № 58653-25, із сумою визначеного до сплати суми податку 308,53 грн.( квартира за адресою: АДРЕСА_3, загальна площа 42,5 кв. м).
Як встановлено судом першої інстанції, позивач не заперечує, що вона є власницею вказаної нерухомості.
Що стосується податкової адреси (місцезнаходження) позивача, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до інформаційних баз даних, а саме ІТС «Податковий блок», ОСОБА_2 обліковується по Носівському відділенню Ніжинської ОДПІ (основне місце реєстрації ) з адресою проживання: 17141, Носівський район Чернігівської області, Степові хутори, вул. Хрещатик, 24.
Тобто, при визначенні податкового зобов'язання позивача, відповідач керувався інформацією, яка є в його розпорядженні.
Пунктом 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПК, передбачено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо нерухомого майна, що є власністю платника податку, та є об'єктом оподаткування.
За змістом вказаної законодавчої норми, у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку враховує такі розбіжності та самостійно врегульовує спірне питання, при цьому платнику податку надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення.
За змістом пункту 61.1 статті 61 ПК, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування,
повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства; контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).
Відповідно до статті 71 ПК, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК, для інформаційно- аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема від платників податків, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах, документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, від органів виконавчої влади та місцевого самоврядування про об'єкти оподаткування та ставки місцевих податків, інша інформація.
Відповідно до статті 74 ПК, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).
Інтегрована автоматизована інформаційна система «Податковий блок» та її підсистеми є програмними продуктами, створеними, відповідно до ст.74 ПК, з метою використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі ( ІС «Податковий блок» було введено в експлуатацію з 01.01.2013 року наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 N 1197 "Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок»).
Таким чином, колегія суддів зазначає, що використання відповідачем інформації системи «Податковий блок» при формуванні в автоматичному режимі оскаржуваних ППР є правомірним.
Крім того, колегія суддів зазначає, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо нерухомого майна, що є власністю платника податку, та є об'єктом оподаткування.
При цьому необхідно зауважити: добросовісний платник податків, що має намір виконати свої податкові зобов'язання, а не ухилятись від їх виконання, обов'язково застосував би всіх необхідних заходів для врегулювання розбіжностей з метою перерахунку суми податку та його сплати.
Доказів звернення до контролюючого органу із заявою про проведення звірки даних позивачем не надано.
Крім того, колегія суддів критично ставиться до посилань апелянта, щодо відсутності в податкових повідомленнях-рішенях посилання на прізвище та ініціали особи, яка їх склала та підписала, колегія суддів зазначає наступне.
Якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом з дотриманням встановлених вимог та з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, норми законодавства, згідно з якими визначено грошове зобов'язання, платника податків, суму такого зобов'язання, таке рішення є правомірним, навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів його форми. Окремі дефекти податкового повідомлення-рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності такого рішення. Про зазначене свідчить наявна судова практика, зокрема ухвала Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14 з аналогічного питання.
Крім того, як встановлено судом, позивач не перебуває на податковому обліку за місцем своєї реєстрації, із заявою про взяття на облік за місцем своєї реєстрації позивач не звертався до відділу податкового органу.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, діяв правомірно, в межах своїх повноважень і здійснив визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відповідно до чинного законодавства.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.08.2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: Н.М. Літвіна
А.Ю. Коротких
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Літвіна Н. М.