Справа: № 366/2428/17 Головуючий у 1-й інстанції: Тетервак Н.А.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
17 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Іванківського районного суду Київської області від 05 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Іванківського районного суду Київської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - Відповідач, ГУ ПФ в Київській області) про:
- визнання неправомірним та скасування рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії;
- зобов'язання здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки про щомісячну доплату за несення служби у зоні відчуження, виданої відділом зони Чорнобильської АЕС ГУ МВС України в Київській області 24.04.2017 року №61, включивши до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, доплату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 року №81 з 29.04.2016 року та стягнути недоплачені кошти за вказаний період.
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 05.09.2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що доплата за роботу в зоні відчуження не має постійного характеру, а тому не входить до складу грошового забезпечення і не може бути врахована при обчисленні пенсії.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, яким позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому звертає увагу на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вказуючи на неврахування включення доплати за роботу у зоні Чорнобильської АЕС до складу грошового забезпечення, а сплата єдиного внеску з такої доплати дає право особі для включення її до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася за наявними у ній матеріалами у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно довідки Відділу поліції зони Чорнобильської АЕС Головного управління Національної поліції в Київській області від 30.05.2017 року №65 ОСОБА_1 у період з жовтня 2002 року по серпень 2009 року перебував на посаді заступника начальника Відділу зони Чорнобильської АЕС ГУМВС України в Київській області, з квітня 2010 року по грудень 2012 року - на посаді заступника начальника Відділу зони Чорнобильської АЕС ГУМВС України в Київській області, а з грудня 2012 року по жовтень 2015 року - на посаді заступника начальника - начальника міліції громадської безпеки Відділу зони Чорнобильської АЕС ГУМВС України в Київській області (а.с. 6).
Крім того, ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФ в Київській області та отримує пенсію, призначену відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що не оспорюється сторонами.
Судом першої інстанції поряд з іншим встановлено, що Позивач звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив здійснити її перерахунок з урахуванням сум доплати за роботу (службу) на території зони радіоактивного забруднення згідно довідки від 24.04.2017 року №61, виданої Відділом зони Чорнобильської АЕС ГУ МВС України в Київській області (а.с. 7).
Листом від 03.07.2017 року №545/Р-01 ГУ ПФ в Київській області повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для перерахунку пенсії, оскільки грошове забезпечення для обрахунку основного розміру пенсії визначається на підставі грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення, які надані ГУ НП в Київській області (а.с. 9).
На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 9, 43 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. ст. 39, 40 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №571 «Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження», п. 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393, п. п. 1, 9 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військо службовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також ряду інших нормативних актів, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для включення доплати за роботи у зоні Чорнобильської АЕС до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обраховується пенсія, оскільки така доплата не мала постійного характеру.
З таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Аналогічний висновок щодо застосування наведених норм права висловив Верховний Суд України у постанові від 20.10.2015 року у справі №559/3342/14-а.
Приписи ч. ч. 1-2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначають, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Військовослужбовцям, які несуть службу на територіях радіоактивного забруднення, підвищення оплати праці провадиться шляхом нарахування на оклади грошового утримання надбавок, встановлених статтею 39 цього Закону.
Військовозобов'язаним, вільнонайманим, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на територіях радіоактивного забруднення, оплата праці провадиться згідно із статтею 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною.
Приписи ст. 39 вказаного Закону визначають, що громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Правова регламентація розмірів доплати особам, які працюють у зоні відчуження, у період з 01.01.2009 року визначалася постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 року №831.
Крім того, судовою колегією враховується, що відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 року №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок не сплачується з виплат в установленому розмірі особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи (крім надбавок та доплат до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених законодавством, за роботу на територіях радіоактивного забруднення, оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Крім іншого, зі змісту довідки Відділу зони Чорнобильської АЕС ГУ МВС України в Київській області від 24.04.2017 року №61 вбачається, що з доплати за роботу (службу) на території зони радіоактивного забруднення здійснювалося утримання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 01.11.2013 року по 30.10.2015 року.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що вказані виплати не підлягають включенню до грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, оскільки не врахував їх правової природи та сплати з останніх єдиного внеску в установленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №3-1).
Згідно п. 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначають, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Зважаючи, що, як зазначає Позивач, останній звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії 13.06.2017 року, перерахунок пенсії здійснюється у межах встановлено ч. 2 ст. 63 вказаного Закону 12-місячного строку з дня подання документів, тобто з 13.06.2016 року.
З урахуванням наведеного судовою колегією враховується таке.
Як було встановлено раніше, Позивач має право на перерахунок та виплату пенсії з урахуванням вищенаведених складових грошового забезпечення, з яких сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Спосіб захисту у сфері публічно-правових відносин визначає Позивач та згідно ч. 3 ст. 105 КАС України позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, утриматися від вчинення певних дій, виконати зупинену чи не вчинену дію тощо.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивач оскаржує протиправні дії чи бездіяльність відповідача у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач.
У випадку коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи зробити ту чи іншу дію суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права.
Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Втручанням у дискреційні повноваження суб'єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов'язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна позиція випливає зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.03.2016 року у справі №826/17109/13-а.
Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
При цьому судовою колегією враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 року у справі №804/14800/14.
З урахуванням викладеного судова колегія, надавши оцінку наданим Позивачем документам з огляду на встановлену в останнього наявність права на перерахунок пенсії, вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав особи, є зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 .
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про передчасність твердження суду про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії Позивача, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове.
Згідно приписів ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду - скасувати, ухваливши нову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Іванківського районного суду Київської області від 05 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у перерахунку ОСОБА_1 пенсії, викладену у листі від 03 липня 2017 року №545/Р-01.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 13 червня 2016 року з урахуванням викладених у довідці Відділу зони Чорнобильської АЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 24 квітня 2017 року №61 відомостей, включивши до складу пенсії доплату за роботу у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, та провести відповідні виплати з урахування вже виплачених коштів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.