Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
18 жовтня 2017 року справа №805/3018/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у справі № 805/3018/17-а за позовом ОСОБА_2 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області третя особа Управління Державної казначейської служби України у м. Слов'янську Донецької області про визнання протиправної відмови, зобов'язання вчинення дій,-
29 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, третя особа: управління Державної казначейської служби України в Донецькій області з вимогами про:
- визнання протиправною відмови територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо нарахування та виплати судді Демочко Дмитру Олександровичу суддівської винагороди у розмірі, встановленому ч.1 ст. 133 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”, виходячи із розрахунку посадового окладу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801- VIІ “Про державний бюджет України на 2017 рік” з 01 січня 2017 року в розмірі 3200 гривень;
- зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 суддівську винагороду за січень - червень 2017 року у розмірі, встановленому ч. ч. 2, 3, 5 ст. 133 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”, тобто, посадовий оклад - 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2017 року Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801- VIІ “Про державний бюджет України на 2017 рік”, з виплатою доплати за вислугу років 20% посадового окладу за період з 01 січня 2017 року в розмірі 3200 гривень;
- зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплачувати ОСОБА_2 у 2017 році суддівську винагороду у розмірі, встановленому ч. ч. 2, 3, 5 ст. 133 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”, тобто, посадовий оклад у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2017 року Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801- VIІ “Про державний бюджет України на 2017 рік”, з виплатою доплати за вислугу років 20% посадового окладу.
Також позивач просив рішення в частині стягнення суддівської винагороди за місяць допустити до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог зазначає наступне. ОСОБА_2 є суддею Першотравневого районного суду Донецької області. Відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ суддівська винагорода регулюється цим Законом і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Перехідними положеннями вказаного Закону України встановлено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 р. № 2453-VІ посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3200,00 гривень. При цьому, відповідачем неправомірно здійснюється нарахування ОСОБА_2 суддівської винагороди за січень-березень 2017 року з застосуванням розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений у розмірі 1600,00 гривень.
Крім того, позивачу протиправно не нараховується щомісячна доплата за вислугу років в розмірі 20 % від посадового окладу з січня 2017 року, виходячи з посадового окладу в розмірі 3200,00 гривень.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у справі № 805/3018/17-а у задоволенні позову - відмовлено. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 обіймає посаду судді Першотравневого районного суду Донецької області, що доведено довідкою Першотравневого районного суду Донецької області від 02.08.2017 року (а.с. 11-12). 15 червня 2015 року йому встановлено щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу, про що також зазначено у довідці суду.
Позивач зазначає, що звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області з заявою про нарахування суддівської винагороди в передбаченому діючим законодавством розмірі, а саме: в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, яка відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” складає з 01 січня 2017 року 3 200,00 гривень.
Проте, листом від 05.07.2017 року № 05-783/17 територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області повідомило позивачу про відсутність підстав для виплати йому суддівської винагороди у 2017 році з розрахунку посадового окладу 3200,00 гривень (а.с. 10).
Відповідно до ч. 2 ст. 130 Конституції України розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Згідно з ч. 1 ст. 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно з приписами п. 22 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1402-VIII право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Відповідно до п. 23 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Згідно з ч.3 ст.133 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI) посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст.ст. 7, 8 Закону України “Про державний бюджет України на 2017 рік” від 21.12.2016 р. № 1801-VІІ у 2017 році розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становить 3200 гривень; з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1600 грн.
Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 року № 1774- VІІІ (далі Закон № 1774-VІІІ) передбачено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.
Згідно з ч. 2 ст. 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до правової позиції Конституційного суду України, викладеної в рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011, передбачені законом соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною 1 статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Встановлено та сторонами не заперечується, що позивач призначений на посаду судді до набрання чинності Законом № 1402-VIII та не проходив кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді).
З 01.01.2017 року набрав чинності Закон № 1774-VІІІ, положеннями якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600 гривень.
На час розгляду справи п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1774-VІІІ є чинним, не конституційним у встановленому законодавством порядку не визнавався.
При цьому, Закон № 1774-VІІІ не містить вказівки щодо не застосування п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні цього Закону до Законів України № 1402-VIII та № 2453-VI.
Таким чином, посадовий оклад позивача з 01.01.2017 року, як судді місцевого загального суду, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання, має становити 16000,00 гривень (1600,00 грн. х 10).
Вимоги позивача стосовно доплати за вислугу років 20% від посадового окладу є похідними від вимог про застосування до посадового окладу десяти мінімальних заробітних плат, а тому оскільки позивач здійснює правосуддя відповідно до Указу Президента України № 94/2017 від 3 квітня 2017 року, то з 5 квітня 2017 року, тобто, з дати коли позивач приступив до виконання обов'язків, судді йому належить нараховувати доплату за вислугу років 20% від посадового окладу, але виходячи з розміру посадового окладу 16 000,00 гривень.
Виходячи з розрахункових листків, наданих до матеріалів справи, з квітня 2017 року позивачу нарахована суддівська винагорода у розмірі 19 200,00 гривень (посадовий оклад 16 000,00 гривень та доплата за вислугу років 3 200,00 гривень)(а.с. 13-14).
Таким чином, дії відповідача щодо виплати позивачу посадового окладу з доплатою за вислугу років також відповідають вимогам закону.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.
При викладених обставинах колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.
Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у справі № 805/3018/17-а - залишити без задоволення. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у справі № 805/3018/17-а за позовом ОСОБА_2 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області третя особа Управління Державної казначейської служби України у м. Слов'янську Донецької області про визнання протиправної відмови, зобов'язання вчинення дій - залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
ОСОБА_3