17 жовтня 2017 рокусправа № 336/2004/17(2-а/336/204/2017)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 15 серпня 2017 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій ,-
У квітні 2017 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в призначенні пенсії за віком у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015 та 2016 роки та зобов'язати Шевченківське об'єднане управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити пенсію за віком з 06 березня 2017 року відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати, з якої сплачено страхові внески в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 рр.) та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 15 серпня 2017 р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо відмови в призначенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за віком у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015 та 2016 роки.
Зобов'язано Шевченківське об'єднане управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя (код за ЄДРПОУ 41248959) призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, пенсію за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати, з якої сплачено страхові внески в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 рр.), та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією з 06 березня 2017 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Шевченківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 640,00 грн.
Іншу частину позовних вимог залишено без задоволення.
Не погодившись з постановою суду, Шевченківське об'єднане управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову постанову.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 02.01.2009 року перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та отримує пенсію, як науковий працівник призначену у відповідності до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Після призначення пенсії позивач продовжував працювати.
Позивач набув право на пенсію за віком на загальних підставах у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і 06 березня 2017 року звернувся до управління ПФУ в Шевченківському районі м.Запоріжжя (назва до реорганізації) з заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком.
Листом від 09.03.2017 року позивача було повідомлено про недоцільність переходу на пенсію за віком у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки показник середньої заробітної плати по Україні береться за 2008 рік.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015 та 2016 роки.
Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Таким чином, законодавець надав вичерпний перелік видів пенсій, які можуть бути призначені особі відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ч.1,2 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.
Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).
Отже, дія Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» поширюється на визначення права особи на пенсію, тоді як умови розрахунку цієї пенсії регулюються нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, оскільки суд першої інстанції під час вирішення справи допустив порушення норм матеріального права, що регулює спірні правовідносини, то апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя - задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 15 серпня 2017 р. - скасувати.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим