Головуючий у 1 інстанції - Бабаш Г.П.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
18 жовтня 2017 року справа №805/2461/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Блохіна А.А.
ОСОБА_2
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у справі № 805/2461/17-а (головуючий І інстанції Бабаш Г.П.) за позовом ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м. Слов'янську Донецької області про визнання протиправною відмови щодо нарахування та виплати суддівської винагороди виходячи із розрахунку посадового окладу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати 3200 грн ,-
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області, за участю третьої особи - Управління Державної казначейської служби України в м.Слов'янську Донецької області про визнання протиправною відмови щодо нарахування та виплати суддівської винагороди виходячи із розрахунку посадового окладу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати 3200грн.; зобов'язання нарахувати та виплатити суддівську винагороду за січень-червень 2017 року із розрахунку посадового окладу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати 3200грн. шляхом стягнення недоплаченої суддівської винагороди з січня 2017 року по червень 2017 року у сумі 96000грн. з проведенням необхідних відрахувань; зобов'язання нараховувати та виплачувати у 2017 році суддівську винагороду виходячи із розрахунку посадового окладу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати 3200грн.; зобов'язання подати звіт про виконання рішення.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною відмову щодо нарахування та виплати суддівської винагороди виходячи із розрахунку посадового окладу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати 3200грн; зобов'язано провести нарахування та виплату суддівської винагороди за період січень-червень 2017 року виходячи з посадового окладу у розмірі 32000грн. за відрахуванням проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій пославшись на невірне застосування норм матеріального права просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідно п. п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1174-VІІІ від 06.12.2016 року, який набув чинності 01.01.2017 року, мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до Законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі 1600грн. Також зазначив, що Конституційним Судом України не приймалось рішення щодо визнання неконституційним Закону України від 06.12.2016 року № 1774 -VIII в частині застосування мінімальної заробітної плати в розмірі 1600 гривень як розрахункової величини для визначення посадових окладів. Звертає увагу на приписи ст. 51 Бюджетного кодексу України, за яким керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах. Таким чином, вважає, що при нарахуванні та виплаті позивачу суддівської винагороди ТУДСА України в Донецькій області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідачем на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду надіслано клопотання про розгляд адміністративної справи за відсутності представника відповідача.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ОСОБА_3 ОСОБА_4 Президента України від 29 вересня 2016 року №425/2016 призначений на посаду судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області строком на п'ять років. Наказом Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області №7-К/02-04 від 24.10.2016 року ОСОБА_3 зараховано до штату Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області. Зазначені обставини підтверджені довідкою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29.06.2017 року №10.
З матеріалів справи вбачається, що з січня 2017 року ОСОБА_3 здійснюється нарахування суддівської винагороди із розрахунку розміру посадового окладу - 16000грн. Зазначені обставини не є спірними між сторонами.
Листом від 21.06.2017 року за №05-700/17 відповідачем надано відповідь на заяву судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_3 від 19.05.2017 року стосовно виплати суддівської винагороди з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в сумі 3200грн., в якій вказано на те, що розмір посадового окладу судді місцевого суду до проходження кваліфікаційного оцінювання становить 16000грн., тому підстав для здійснення перерахунку суддівської винагороди за січень-березень 2017 року та її обчислення в подальшому виходячи з посадового окладу судді у розмірі 32000грн. не вбачається.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на час розгляду даної справи позивач не проходив кваліфікаційного оцінювання на предмет підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді чи відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", що передбачено пп. 4 п. 16-1 Перехідних положень Конституції України, п. 22 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ), суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно частини третьої статті 135 цього Закону базовий розмір посадового окладу судді визначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В той же час, пунктом 23 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VІІІ встановлено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41-45, ст.529; 2015 р., NN 18-20, ст. 132 із наступними змінами»).
Таким чином, для суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, розмір суддівської винагороди слід визначати за положеннями Закону України від 07.07.2010 № 2453-VІ «Про судоустрій та статус суддів» (далі - Закон № 2453-VІ).
Колегія суддів зазначає, що позивач призначений на посаду судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області до набрання чинності Законом № 1402 та не проходив кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді).
У відповідності до частини третьою статті 133 Закону № 2453-VІ посадовий оклад судді встановлюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України від 21.12.2016 № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» визначено, що у 2017 році розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становить 3200 гривень.
Згідно зі статтею 7 Закону України від 21.12.2016 № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1600 грн.
Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774 встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.
На час розгляду даної справи, Закон № 1774-VІІ не визнаний неконституційним.
Крім того, Закон № 1774-VІІ прийнятий пізніше у часі за норми статті 133 Закону № 2453-VІ, тому при подоланні колізій положень нормативно-правового(их) акту(ів) рівної юридичної сили слід надавати перевагу тому, що прийнятий пізніше, тобто, Закону № 1774-VІІ.
Про необхідність пріоритетного застосування положень Закону № 1774-VІІ додатково свідчить також і пряма вказівка законодавця, висловлена ним у пункті 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону: до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Колегія суддів також звертає увагу, що у зв'язку з прийняттям Закону № 1774-VІІ не відбулось зменшення розміру суддівської винагороди, яку фактично отримував позивач до його ухвалення: з 1 грудня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1600 гривень (абзац 2 статті 8 Закону України від 25.12.2015 № 928-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2016 рік»), так само як і з 01.01.2017 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600 гривень (абзац 4 статті 7 Закону України від 21.12.2016 № 1801-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2017 рік»), а тому права апелянта ніяким чином не порушені.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 10.03.2011 р. у справі «Сук проти України» (заява № 10972/05) зазначено, що держава може ввести, призупинити або припинити виплату доплат, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.
Колегія суддів також зазначає, що згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.
Тобто, практика ЄСПЛ полягає в тому, що, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Враховуючи наведені обставини та здійснений аналіз норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області при виплаті ОСОБА_3 суддівської винагороди діяло на підставі, в межах і спосіб передбачені Конституцією України та Законами України, оскільки з січня 2017 року суддям місцевих загальних судів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання відповідно до штатних розписів встановлено посадові оклади у розмірі 16000 грн.
Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при не вірному застосуванні норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому вбачає підстави для скасування постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтями: 9, 11, 41, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у справі № 805/2461/17-а - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у справі №805/2461/17-а - скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м. Слов'янську Донецької області про визнання протиправною відмову Територіального управління Державної судової адміністрації у Донецькій області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди ОСОБА_3 виходячи із розрахунку посадового окладу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати 3200грн; зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації у Донецькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_3 суддівської винагороди за період січень-червень 2017 року виходячи з посадового окладу у розмірі 32000грн. за відрахуванням проведених виплат.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м. Слов'янську Донецької області про визнання протиправною відмову Територіального управління Державної судової адміністрації у Донецькій області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди ОСОБА_3 виходячи із розрахунку посадового окладу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати 3200грн; зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації у Донецькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_3 суддівської винагороди за період січень-червень 2017 року виходячи з посадового окладу у розмірі 32000грн. за відрахуванням проведених виплат - відмовити.
В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у справі №805/2461/17-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
ОСОБА_2