22 серпня 2017 рокусправа № 331/2606/17(2-а/331/113/2017)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Чепурнова Д.В. Мельника В.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2017 року у справі № 331/2606/17(2-а/331/113/2017) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 01.11.2006 року ОСОБА_1 була призначена за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику освіти. У зв'язку з працевлаштуванням з 13.11.2016 р. на посаду, яка дає право на призначення пенсії по вислузі років, виплата призначеної пенсії була припинена. 25.04.2016 р. позивачем була подана заява про перехід на інший вид пенсії - пенсії за віком. Відповідачем було призначено пенсію за віком з 27.05.2014 року, але при цьому було враховано заробіток за періоди страхового стажу, зазначеного в ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього призначення пенсії. Такі дії відповідача вважає неправомірними, оскільки пенсія за віком на умовах Закону України № 1058 у 2015 році була призначена вперше, через що показник заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років. Крім того, у відповідності з ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», грошова допомога при призначенні пенсії за віком виплачується особами, які на день досягнення пенсійного віку працювали в закладах державної або комунальної форми власності на посадах, робота надає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». ОСОБА_1 має відповідний страховий стаж на такій посаді, пенсію, до звернення в 2015 році, не отримувала, тому вважає, що є підстави для виплати їй одноразової грошової допомоги Посилаючись на зазначені обставини, просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій та зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 25.04.2016 року та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій.
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Позовні вимоги в частині визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за період з 25 квітня 2016 року по 11 жовтня 2016 року включно - залишено без розгляду. Визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови у призначенні пенсії за віком, ОСОБА_1, із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначення пенсії та відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з 12.10.2016 року, та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 01.11.2006 р. було призначено пенсію за вислугу років.
13.11.2006 р. позивач працевлаштувалась на посаду вчителя початкових класів Запорізької загальноосвітньої школи № 76 і з цього моменту виплату пенсії за вислугу років їй було припинено.
З 25.04.2016 року позивача переведено на пенсію за віком, обчислену з урахуванням страхового стажу 37 років 5 місяців та із заробітної плати 1567,13 грн.
Після припинення виплати пенсії за вислугу років 13.11.2006 р. позивач продовжувала працювати та сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Тобто при обчисленні розміру пенсії за віком, за призначенням якої вона звернулася в 2016 р., має застосовуватися середня заробітна плата в України, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013-2015 р., як це передбачено ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, аналіз викладених положень п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" свідчить, що право на отримання грошової допомоги випливає з наявності права на призначення пенсії вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В силу приписів п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсій за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії за вислугу років призначаються за нормами цього закону при наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно із ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники охорони здоров'я.
Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється постановою Кабінетом Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, де зазначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" затверджений перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі Перелік).
Таким чином, посада, на якій працювала позивач, дає право на призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2017 року у справі № 331/2606/17(2-а/331/113/2017) - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.В. Мельник