Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
18 жовтня 2017 року справа №812/463/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді: Ястребової Л.В,
суддів Васильєвої І.А., Компанієць І.Д.
секретар Терзі Д.А.
за участі представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року у справі № 812/463/17 за позовом Державного підприємства "Кремінське лісомисливське господарство" до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, третя особа: ОСОБА_4 про скасування рішення,-
23 березня 2017 року Державне підприємство "Кремінське лісомисливське господарство" (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Фонду соціального страхування України в особі Луганського обласного відділення Виконавчої дирекції (надалі - відповідач) про скасування повідомлення-рішення відповідача за № 4/07-08-250/сд від 09.03.2017 року (т. 1, а.с. 3-4).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 (т.1, а.с. 132-133).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року здійснено процесуальне правонаступництво, внаслідок чого, замінено первинного відповідача у справі - Луганське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (т.2, а.с. 14-15).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення від 09 березня 2017 року № 4/07-08-250/СД про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності щодо повернення неправомірно витрачених коштів після 01.01.2015 на суму 5660,99 грн, застосування штрафних санкцій за період після 01.01.2015 - 2830,49 грн, загальна сума коштів Фонду, які підлягають перерахуванню становить 8491,48 грн. (т. 2, а.с. 22-25).
Вважаючи таку постанову суду першої інстанції незаконною, такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що в ході проведення документальної планової перевірки, Управлінням ВД ФСС виявлено порушення позивачем п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України № 1105, а саме, виявлено призначення та сплата матеріального забезпечення застрахованій особі внаслідок травми, яка не є травмою невиробничого характеру по листкам непрацездатності АГТ № 288616 за період непрацездатності з 09.06.2016 по 27.06.2016 (первинний листок). АГТ № 288227 за період непрацездатності з 28.06.2016 по 26.07.2016 (продовження листка). АГТ № 288741 за період непрацездатності з 27.07.2016 по 22.08.2016 (продовження листка), виданими ОСОБА_4 Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_4 не міг отримати травму о 12:20, як зазначено в Акті №4, оскільки в той час перебував в лікарні та отримував медичну допомогу, що, на переконання апелянта, ставить під сумнів належне встановлення обставин травми, отриманої ОСОБА_4 саме у зв'язку з цією обставиною, Управлінням ВД ФСС винесено рішення № 4/07-08-250/сд про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності, яке апелянт вважає правомірним та таким, що прийнято відповідно до вимог чинного законодавства. Апелянт вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на суттєві невідповідності у показаннях свідків у справі та протиріччя між документами, складеними за результатами розслідування та показами свідків у справі. До того ж, апелянт вважає, що судом першої інстанції порушив вимоги ст. 5 Закону України «Про судовий збір» поклавши судові витрати по сплаті судового збору на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, посилаючись на п. 18 ч. 1 ст. 5 цього закону, яким встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях звільняються органи Фонду соціального страхування України (т.2, а.с. 35-37).
Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.
За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.
Позивач, Державне підприємство "Кремінське лісомисливське господарство" є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 00993604, місцезнаходження юридичної особи - 92900, Луганська обл., Кремінський район, місто Кремінна, вулиця Хвойна, будинок 1, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач здійснює свою діяльність на підставі статуту (а.с. 11-25).
На підставі наказу від 24.01.2017 року № 18-ос/сд та направлення № 4 від 26.01.2017 року, посадовою особою відповідача, у період з 23.01.2017 року по 23.01.2017 року проведено документальну планову перевірку по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ДП "Кремінське лісомисливське господарство" за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.
За результатами проведення зазначеної перевірки, відповідачем складено Акт № 07-12-4, яким встановлено, що кошти Фонду, використані з порушенням діючого законодавства на оплату матеріального забезпечення, склали 5660,99 грн.
Згідно п.6. ч. І ст.10, ст.15 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999р. № 1105-14 (в редакції ЗУ № 77-УІІ1 від 28.12.2014 р.), р. 4 Інструкції про порядок проведення перевірок по коштам Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженого постановою правління Фонду від 22.12.2010 р.№ 29) неправомірно використані кошти в сумі 5660,99 грн. підлягають поверненню в бюджет Фонду.
Частішою 6 статті 15 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999р. № 1105-14 (в редакції ЗУ № 77-У11І від 28.12.2014 р.) передбачено штраф у розмірі 50% (2830,49 грн.) від суми неправомірно використаних страхових коштів 8491,48 гри.
По факту виявлених порушень протокол про адміністративне правопорушення складений на головного бухгалтера ДП «Кремінське лісомисливське господарство» - ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 5-9).
В подальшому, ОСОБА_5 оскаржено у судовому порядку постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., яка була винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 4 від 23 лютого 2017 року та акту перевірки від 23.02.2017 №07-12-4.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року по адміністративній справі № 414/526/17 визнано протиправною та скасовано постанову голови комісії з реорганізації, виконуючого обов'язки директора виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_6 № 5/08-08-237 від 02 березня 2017 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_7 у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. та закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (т. 1, а.с. 80, 169-172).
Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, згідно вимог ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
09 березня 2017 року, відповідачем прийнято рішення № 4/07-08-250/СД про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме, про повернення неправомірно витрачених коштів після 01.01.2015 на суму 5660,99 грн.
На підставі п.п. 5,6 ч. 1 ст. 10, ч. 6 ст. 15 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105-XIV, Фондом вирішено застосувати до ДП «Кремінське лісомисливське господарство» штрафні санкції в таких розмірах: - за період після 01.01.2015 року - 2830 грн. (у розмірі 50% від неправомірно витрачених страхових коштів - 5660,99 грн.). загальна сума - 8491,48 грн. (т.1, а.с. 10).
Вважаючи відповідне рішення відповідача про повернення коштів Фонду таким, що прийняте з порушенням вимог діючого законодавства, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зі змінами, внесеними Законом України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці»( 1105-XIV, 77-VIII у відповідній редакції).
Абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що страхові випадки за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім'ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:
1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;
2) необхідності догляду за хворою дитиною;
3) необхідності догляду за хворим членом сім'ї;
4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижче оплачувану роботу;
7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
8) перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
Згідно із частиною 2 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року.
У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених цим Законом.
Частиною 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, зокрема, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, засвідчений підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.
В матеріалах справи наявні листки непрацездатності серії АГТ ЗА № № 288616, 288227, 22874, де зазначено, що причиною непрацездатності ОСОБА_4 є невиробнича травма (т.1, а.с. 26-28).
Актом № 4 про нещасний випадок невиробничого характеру від 30.06.2016 року також встановлено, що нещасний випадок з ОСОБА_4 стався 09.06.2016 року о 12 год. 20 хвл. за місцем проживання внаслідок роботи на циркулярному станку за необережністю (а.с. 35, 111).
09 червня 2016 року у ОСОБА_4 взято пояснення щодо причин отримання травми, де ОСОБА_4 також пояснив, що травму руки отримав на циркулярному станку, перебуваючи вдома в неробочий час (обідня перерва) (т.1, а.с. 36).
Слід також зазначити, що посадовими особами відповідача, 09 червня 2016 року складено Акт обстеження місця нещасного випадку, не пов'язаного з виробництвом, в якому зазначено, що під час огляду подвір'я виявлено саморобний деревообробний верстат в робочому стані з ознаками систематичного використання. Посадовими особами позивача зроблено знімок загального вид, тобто місця розташування верстата круглої пили, якою власне і травмувався ОСОБА_4; біля верстату знаходились оброблені і не оброблені пиломатеріали (т.1, а.с. 198).
21 лютого 2017 року відповідач звертався до КУ «Кремінське районне територіальне медичне територіальне-медичне об'єднання» із запитом, в якому просив надати інформацію щодо обставин травми, дати та часу звернення до цього лікувального закладу застрахованої особи - ОСОБА_4 (т.1, а.с. 113).
На вищезазначений запит, КУ «Кремінське районне територіальне медичне територіальне-медичне об'єднання» надано лист-відповідь від 22.02.2017 року № 234, в якому зазначено, що ОСОБА_4 звернувся до відділення екстреної медичної допомоги 09.06.2016 року об 11 год. 40 хвл. при роботі на циркулярці (т. 1, а.с. 76,114).
Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що ОСОБА_4 не міг отримати травму о 12:20, як зазначено в Акті №4, оскільки в той час перебував в лікарні та отримував медичну допомогу, що ставить під сумнів належне встановлення обставин травми, отриманої ОСОБА_4
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Так, директором ДП "Кремінське лісомисливське господарство" 23 травня 2016 року винесено Наказ № 101 «Про організацію другої зміни», відповідно до якого з 01 червня 2016 року встановлено наступний графік роботи: перша зміна - з 07:00 год. до 15:30 год, перерва з 11:00 год. до 11:30 год.; друга зміна - з 15:30 год. до 24:00 год., перерва з 19:30 до 20:00 год. (т.1, а.с. 117).
Судом першої інстанції встановлено та не спростовано представником відповідача, що ОСОБА_4 працює комірником на підприємстві позивача. Робочий день на підприємстві починається о 07 год. 30 хв., а закінчується о 15 год. 30 хв., обідня перерва з 10 год. 30 хв. до 11 год. 00 хв. Інколи працює в дві зміни. 09.06.2016 пішов на обід о 10 год. 30 хв. 09 червня 2016 року під час обідньої перерви почав пиляти дошки на наявному в господарстві саморобному деревообробному станку та порізав великий палець на лівій руці. Приблизно об 11-й годині самостійно приїхав до лікарні де зазначив, що травма отримана у побуті. У зв'язку із травмою пояснення за нього писала дружина. За своїми посадовими обов'язками займається обліком сировини, робочого часу, видає працівникам інструмент та не займається за місцем роботи обробкою деревини на спеціальних приладах.
Крім того судом першої інстанції, у судовому засіданні допитано у якості свідка головного лісничого ОСОБА_8, який надав суду пояснення, що від головного інженера ОСОБА_9 дізнався про нещасний випадок з комірником ОСОБА_4, відвідував останнього в лікарні і дізнався, що травма отримана під час обідньої перерви вдома при виконанні робіт на деревообробному станку. Приймав участь в розслідуванні зазначеного нещасного випадку. Під час розслідування нещасного випадку ОСОБА_4 надавав пояснення про отримання травми вдома, а допитаний у якості свідка майстер дільниці ОСОБА_10 пояснив, що ОСОБА_4, працює комірником та є його підлеглим. Також пояснив, що останній отримав травму невиробничого характеру вдома, під час обідньої перерви. Наявні часові розбіжності в початку та закінченню обідньої перерви пояснив можливими технічними помилками, можливістю зміни часу при роботі в дві зміни або недотриманні режиму праці.
До того ж, слід зазначити, що позивач працює комірником і робочою інструкцією комірника, затвердженою Наказом директора ДП «Кремінське ЛМГ» № 203 від 01.11.2012 року не передбачена робота ані на циркулярному станку, ані на деревообробному станку (т. 1, а.с. 159), тому, посилання апелянта, що ОСОБА_4 отримано травми не невиробничого, а виробничого характеру спростовується матеріалами справи.
Щодо посилання апелянта, що першої інстанції порушив вимоги ст. 5 Закону України «Про судовий збір» поклавши судові витрати по сплаті судового збору на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, вказуючи, що п. 18 ч. 1 ст. 5 цього закону встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях звільняються органи Фонду соціального страхування України, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку, що сплата судового збору відрізняється за своєю суттю від розподілу судових витрат. Останній є частиною відновлення порушеного права, тому задовольняючи позовні вимоги Державного підприємства "Кремінське лісомисливське господарство", суд першої інстанції правомірно здійснив розподіл судових витрат, стягнувши на користь останнього судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України зміни щодо звільнення, зокрема, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від розподілу судових витрат не вносились.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області слід залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року - без змін.
Повний текст ухвали складений 19 жовтня 2017 року.
Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року у справі № 812/463/17 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя : Л.В. Ястребова
Судді: І.А. Васильєва
ОСОБА_11