10 жовтня 2017 рокусправа № 804/2742/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, інспектора СДПЧ-1 старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила:
1) визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - інспектора СДПЧ-1 старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_2 щодо внесення до акту про пожежу від 24 серпня 2010 року невірної інформації;
2) зобов'язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області скласти акт про пожежу, яка відбулась 24 серпня 2010 року за адресою: м. Дніпро, вул. Яснополянська, 38, в якому зазначити вірну інформацію в розділах:
- назва об'єкту - замість «безхозна будівля» зазначити «будівлі» ОСОБА_7 і ОСОБА_1;
- власник майна - замість «квартальний комітет сел. Лоцманський» зазначити «ОСОБА_1П.»;
- місце виникнення пожежі - замість «сміття біля безхозної будівлі» зазначити «ділянка території, що примикає до будівлі»;
- пожежою пошкоджено - замість «дах безхозної будівлі на 5-10 кв.м.» зазначити «весь дах будівлі»;
3) визнати дії протиправними відповідача 3: ОСОБА_3, відповідача 4: ОСОБА_4, відповідача 5: ОСОБА_5, відповідача 6: ОСОБА_6;
4) визнати, що згоріли повністю дві споруди: сарай та літня кухня;
5) зобов'язати відповідача 3: ОСОБА_3, відповідача 4: ОСОБА_4, відповідача 5: ОСОБА_5, відповідача 6: ОСОБА_6 дотримуватись добросусідства з ОСОБА_1;
6) визнати частково недійсною інформацію, внесену до акту про пожежу від 24.08.2010 року, а саме, інформацію, надану відповідачем 1: ОСОБА_3 щодо наступного:
- назва об'єкту - безхазяйна будівля;
- знищено пожежею-сміття;
- власник майна - квартальний комітет сел.. Лоцманський;
- місце виникнення пожежі - сміття біля безхазяйної будівлі;
- пошкоджено дах безхазяйної будівлі на 5-10 кв.м.;
- причина пожежі - необережне поводження з вогнем невідомою особою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 р було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог:
- про визнання протиправними дій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та зобов'язання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 дотримуватись добросусідства з ОСОБА_1;
- про визнання, що згоріли повністю дві споруди: сарай та літня кухня;
- про визнання частково недійсною інформацію, внесену до акту про пожежу від 24.08.2010 року.
Згідно оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було відмовлено у відкритті провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 109 КАС України, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать публічно-правові спори з правовідносин, що виникають у сфері здійснення публічної влади. Принаймні одним із учасників публічно-правового спору повинен бути суб'єкт владних повноважень і цей спір має бути саме з приводу публічно-правових відносин, у якому позивач вважає, що суб'єкт владних повноважень своїми рішеннями, дією чи бездіяльністю порушив його права, свободи чи інтереси.
Відповідно до ч.3 ст.50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
При цьому, ч.4 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік випадків коли відповідачем може бути фізична особа, проте лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень.
Однак, як вбачається з позовної заяви позивачем - фізичною особою, серед інших заявлено позовні вимоги до фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що не відповідає зазначеним вище положенням КАС України.
Також, позивачем заявлено позовну вимогу визнати, що згоріли повністю дві споруди: сарай і літня кухня, що також не підпадає під вказане вище визначення справи адміністративної юрисдикції.
Разом з тим, відповідно до статті 15 ЦПК України в порядку цивільного судочинства розглядаються справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Так, відповідно до статті 234 Цивільно-процесуального кодексу України, справи зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження.
Щодо часткового визнання недійсною інформації викладеної у акті про пожежу, зокрема, то акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків у осіб чи суб'єктів владних повноважень, не породжує юридичних наслідків, не впливає на його права та обов'язки, а також не є обов'язковим для виконання і не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, внаслідок чого не може бути оскаржений в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС), до компетенції адміністративних судів України належать, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином для того щоб визначити підсудність спору необхідно брати до уваги суб'єктний склад, і встановлювати характер правовідносин із яких він виник.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у відкритті провадження в цій часині позовних вимог.
Тому, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 199, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.
В повному обсязі ухвала виготовлена 17.10.2017 року.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим