12 жовтня 2017 рокусправа № 177/967/17(2-а/177/30/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Шлай А.В. Кругового О.О.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року по справі
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання виплатити пенсію, -
Позивач ОСОБА_1 24.05.2017 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якому просить визнати неправомірними дії та зобов'язати відповідача здійснити йому нарахування та виплату пенсії за період з 01.01.2016 року по 19.12.2016 року.
Постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 11.07.2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.11КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Із матеріалів справи вбачається,і зазначені обставини не заперечуються позивачем, що з 17.07.2001 року він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 року (далі - Закон №2262-XII), з 6.11.2002 року працює в органах прокуратури, з 15.12.2015 року по день розгляду справи на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області.
Листами №О1338-16 від 30.09.2016 року та №О162-17 від 14.02.2017 року на подані позивачем заяви від 14.09.2016 року та 26.01.2017 року, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомлено про зупинення йому, зокрема в період з 01.01.2016 року по 19.12.2016 року нарахування та виплати вищезазначеної пенсії за вислугу років у зв'язку зі змінами в законодавстві відповідно до внесених змін до ч.1 ст. 54 Закону №2262-XII, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №911-VII від 24.12.2015 року (далі - Закон №911-VII), не погодившись з чим позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 року визна чено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.
Приписами ч.2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Пенсійні виплати є періодичними платежами, про порушення свого права на нарахування та виплату пенсії за вислугу років по Закону №2262-XII позивач дізнався в січні 2016 року після зупинення виплати пенсії.
Викладене свідчить, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з позовною заявою , бо про порушення своїх прав він дізнався із відповіді ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 25.03.2017 року на свою заяву від 26.01.2017 року про поновлення виплати пенсії з 1.06.2016 року по 19.12.2016 року.
Частиною 1 ст. 203 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно ст. 155 і 157 цього Кодексу.
Пунктом 9 ч.1 ст.155 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
В силу викладеного позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та покладання обов'язку на відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату пенсії за вислугу років за період з 1.01.2016 року по 23.11.2016 року підлягають залишенню без розгляду.
В частині позовних вимог ОСОБА_1 за період з 24.11.2016 року по 19.12.2016 року колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В свою чергу, жодні соціальні права не є абсолютними, вони можуть бути обмежені у визначеному Законом порядку. Так, у відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01.01.2016 року набрав чинності Закон №911-VII, яким ч. 1 ст. 54 Закону №2262-XII викладено в такій редакції: тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, зокрема які дають право на призначення пенсії, у порядку та на умовах, передбачених Законам України «Про прокуратуру», пенсії, призначені відповідно до цього Закону не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Оскільки станом на грудень 2016 року позивач працював на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області, не відносився до категорії осіб, на яких не розповсюджувалися вимоги щодо тимчасової не виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, а тому дії пенсійного органу щодо припинення позивачу виплати пенсії за вислугу років за Законом №2262-XII, в редакції Закону №911-VII, положення якого в частині даних правовідносин на той час були чинні, з 24.11.2016 року по 19.12.2016 року включно - є правомірними.
Після ухвалення Конституційним судом України 20.12.2016 року рішення № 7-рп/2016 пенсійним органом з 01.01.2017 року здійснено поновлення та виплату позивачу пенсії за вислугу років за Законом №2262-XII.
Так як суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи,що мають значення для справи, при цьому порушив норми процесуального права, це є підставою для часткового скасування судового рішення та прийняття нової постанови про залишення без розгляду позовних вимог за період з 1.01.2016 року по 23.11.2016 року, в іншій частині постанову суду залишити без змін.
Керуючись п.9 ч.1 ст.155, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202,205,207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити пенсію за вислугу років за період з 1 січня 2016 року по 23 листопада 2016 року залишити без розгляду.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: А.В. Шлай
Суддя: О.О. Круговий