Головуючий у 1 інстанції - Демидова В.К.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
18 жовтня 2017 року справа № 234/11342/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., при секретарі судового засідання - Томах О.О., за участю представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 04 вересня 2017 року у справі № 234/11342/17 за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі - відповідач), в якому просила: визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про припинення виплати пенсії ОСОБА_3 з 01.04.2017 року незаконними; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 пенсію з 01.04.2017 року.
Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 04 вересня 2017 року у справі № 234/11342/17 позовні вимоги були задоволені, внаслідок чого: визнано неправомірними дії та рішення управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про припинення з 01 квітня 2017 року нарахування та виплати ОСОБА_3 пенсії за віком; зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області поновити нарахування та виплату ОСОБА_3 пенсії за віком, починаючи з 01 квітня 2017 року.
Постанова мотивована тим, що зміна пенсіонером місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, а саме, отримання пенсії. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач, не виплачуючи позивачу пенсію за віком з квітня 2017 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права пенсіонера ОСОБА_3 шляхом визнання неправомірними дій та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу пенсію за весь час затримки.
З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою, у якій вказав, що відсутність внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування є порушенням обов'язкової умови для отримання соціальних послуг відповідно до ст. 7 Закону № 1706-VII. Вважає, що були підстави для припинення пенсійних виплат та підстав для поновлення пенсійних виплат немає.
Просили апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачені КонституцієютаЗаконами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегією суддів було встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1, перемістилася з тимчасово окупованої території до м. Краматорська Донецької області, вул. Рум'янцева, 13/56, де 04 жовтня 2016 року була узята на облік внутрішньо переміщених осіб відповідно до довідки Краматорського УПСЗН №1426076728.
Згідно копії пенсійного посвідчення, позивач з 2002 року отримує пенсію за віком, довічно.
З 01 вересня 2014 року ОСОБА_3 перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області як одержувач пенсії за віком.
Відповідно до листа управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 21 червня 2017 року № 94/Є-01-01-08 , ОСОБА_3 було повідомлено про призупинення виплати пенсії з 01 квітня 2017 року на підставі звірки відповідача та Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.
Станом на даний час виплата пенсії ОСОБА_3 припинена з 01 квітня 2017 року та не поновлювалася.
Відомості про скасування довідки ВПО чи про зміну місця проживання/перебування відсутні.
Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи ) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення ( перерахунку ) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і відповідач) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Згідно ст. 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
З огляду на положення ч. 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.
Рішення управління про припинення виплати пенсії ОСОБА_3 не обґрунтоване посиланням на жодну із вказаних підстав, а посилання відповідача на постанову КМУ № 365 від 08.06.2016 року та п. 17 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, як на підставу для припинення виплати пенсії є протиправним, з огляду на те, що цей документ є підзаконним нормативним актом.
Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач всупереч конституційним гарантіям, без законних підстав, протиправно припинив позивачу виплату пенсії, а отже право на пенсію останнього підлягає захисту та поновленню, а позовні вимоги задоволенню.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 04 вересня 2017 року у справі № 234/11342/17 - залишити без задоволення.
Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 04 вересня 2017 року у справі № 234/11342/17 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.
У повному обсязі ухвала складена 18.10.2017.
Головуючий суддя О.О. Чебанов
Судді І.В. Сіваченко
ОСОБА_4