12 жовтня 2017 рокусправа № 191/1424/17 (2-а/191/107/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2017 року у справі № 191/1424/17 (2-а/191/107/17) за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо неврахування сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при призначенні пенсії державного службовця позивачу;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 04.03.2011 року, виходячи з 90 % суми заробітної плати державного службовцю з урахуванням усіх складових заробітної плати, що включаються в заробіток для обчислення пенсії за 24 календарні місяці (у тому числі інші виплати: матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань індексації заробітної плати) на підставі довідки від 07.03.2017 року № 1771/05/52 про складові заробітної плати.
Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови в перерахунку пенсії державного службовця ОСОБА_1 із врахуванням сум «Інших виплат», з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Зобов'язано Дніпровське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1 з 01.04.2017 року згідно довідки виконавчого комітету Синельниківської міської ради від 07.03.2017 року № 1771/05/52 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням «Інших виплат», на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпровське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем заява про перерахунок пенсії подана вже після набрання чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, яким не передбачено право на перерахунок пенсії державним службовцям.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС та ч. 1 ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без участі останніх та без фіксування судового розгляду технічними засобами.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 26.05.2004 року призначена пенсія державного службовця.
Оскільки при розрахунку розміру заробітної плати позивача не було взято суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та суми індексації, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, позивач 27.03.2017 р. звернулась до пенсійного органу із заявою про перерахунок розміру заробітної плати з урахуванням відповідних складових заробітної плати на підставі довідки від 07.03.2017 року № 1771/05/52 (а.с.9-10).
Листом від 30.03.2017 року № Д-52/02/09 відповідач повідомив позивача про відмову у здійсненні відповідного перерахунку на підставі вказаної довідки, оскільки з набранням чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року з 01.06.2015 року відсутні підстави для здійснення перерахунку раніше призначених пенсій державним службовцям (а.с.7-8).
Визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії з дня її призначення, виходячи з 90% суми заробітної плати державного службовця з урахуванням усіх складових заробітної плати, що включаються в заробіток для обчислення пенсії за 24 календарні місяці та сум індексації, та зобов'язання вчинити такі дії і було предметом судового розгляду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до чинного законодавства до складу заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відносяться всі виплати, без винятку, з яких справляється збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому дії відповідача щодо неврахування при призначенні пенсії державного службовця таких сум є незаконними. Разом з тим, позивач звернулась до пенсійного органу із відповідною заявою лише 27.03.2017 року, а тому відповідні виплати мають здійснюватися з урахуванням приписів ст. 45 Закону № 1058 з 01.04.2017 року.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 року № 3723-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії) (далі - Закон № 3723-ХІІ) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно з частиною другою статті 33 Закону № 3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадового окладу, премій, доплат за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Частина сьома статті 33 Закону № 3723-ХІІ встановлює, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною шостою статті 33 Закону № 3723-ХІІ державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до вимог статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що види оплати праці та інші виплати, які враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для перерахунку пенсії, повинні входити до складу заробітної плати, яку отримував державний службовець на час виходу на пенсію, оскільки таке звуження суперечило б статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ.
Крім того, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань має систематичний характер, виплачувалася щорічно і являлась об'єктом для нарахування і утримання страхових внесків до пенсійного фонду.
Відповідно до абз. 4 п. 2 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» № 1078 від 17.07.2003 р. індексації підлягає оплата праці найманих працівників, підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер. Індексація заробітної плати являє собою дохід, з якого відповідно до ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів відповідно до діючого законодавства на день одержання заробітку (виплат, доходу).
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, суми виплат зазначені у наданій позивачем довідці, входять до складу фонду оплати праці.
Слід зазначити й те, що за змістом наведених норм статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року, статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 лютого 2012 року, 14 травня, 28 травня та 06 листопада 2013 року, від 03 червня 2014 року (№ № 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13, 21-134а14).
Зокрема, у постанові від 03 червня 2014 року (справа № 21-134а14), Верховний Суд України звернув увагу, що перевага у таких випадках має надаватись не положенням законів України «Про державну службу» та Закону України «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення відповідача про відмову у перерахунку позивачу пенсії з включенням до розрахунку (складу заробітної плати) розміру нарахованих та виплачених сум інших виплат, які позивач фактично отримував на день звільнення.
Посилання заявника апеляційної скарги на зміни в правовому регулюванні пенсійного забезпечення державних службовців та відсутності підстав для перерахунку пенсії з 01.06.2015 року, визнаються колегією суддів апеляційного суду безпідставними та необґрунтованими, оскільки в даному випадку спірні правовідносини стосуються неправомірного не включення відповідачем до складу заробітної плати, з якої обчислюється пенсія певних її складових (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавки за вислугу років), на які позивач мав право на включення ще під час призначення пенсії, а не перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.
Крім того, слід зазначити, що Верховний Суд України у своїй постанові від 01 липня 2014 року у справі № 21-244а14 висловив правову позицію, відповідно до якої правовідносини щодо пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.
З огляду на викладене, колегія суддів зауважує, що право на виплату пенсії з урахуванням спірних складових заробітної плати надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило ст. 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.
В той же час, колегія суддів апеляційного суду зауважити, що суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, не зазначив в оскаржуваній постанові про відмову в задоволенні решти позовних вимог, що є підставою для зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції та доповнення резолютивної частини рішення відповідним абзацом.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 201, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2017 року у справі № 191/1424/17 (2-а/191/107/17) - змінити, доповнивши резолютивну частину абзацом:
«В задоволенні решти позовних вимог відмовити».
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко