18 жовтня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/683/17-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Державної служби геології та надр України до ПрАТ "Пивзавод на Подолі" про припинення права користування надрами,
Державна служба геології та надр України звернулась до суду з позовом до ПрАТ "Пивзавод на Подолі" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №2878 від 17 грудня 2002 року, виданого ПрАТ "Пивзавод на Подолі".
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що ПрАТ "Пивзавод на Подолі" виданий спеціальний дозвіл на користування надрами від 17 грудня 2002 року № 2878, невід'ємною частиною якого є угода про умови користування надрами. З моменту отримання спеціального дозволу у відповідача, як у користувача надр, виникли права та обов'язки, встановлені Кодексом України про надра та Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615.
Посилаючись на вказану угоду про умови користування надрами, позивач зазначає, що відповідач був зобов'язаний у встановленому порядку подавати до державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" щорічні звіти як підтвердження експлуатації корисних копалин, що останнім зроблено не було.
У зв'язку із цим, позивач відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами просить суд припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №2878 від 17 грудня 2002 року, виданого відповідачу.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання призначене на 18 жовтня 2017 року не з'явився. Разом з цим подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився. При цьому на його адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (58004, м. Чернівці, вул. Ровенська, будинок 5-А), було направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та повістку, в якій зазначено дату, час та місце розгляду справи. Однак конверти із такою ухвалою та повісткою повернулися до суду з відміткою пошти про не вручення, причина - "за закінченням терміну зберігання".
Крім того, повістку із зазначенням дати, часу та місця розгляду даної справи було направлено на адресу ПрАТ "Пивзавод на Подолі", вказану в угоді №2878 про умови користування надрами з метою видобування питних підземних вод ділянки Київського родовища св. №1680 від 07 лютого 2013 року (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 41). Проте конверт із такою повісткою також повернувся до суду з відміткою пошти про не вручення, причина - "давно вибули".
Інших відомостей про місцезнаходження відповідача матеріали справи не містять.
Таким чином, судом вживались всі заходи щодо повідомлення відповідача про проведення судового розгляду даної справи.
Згідно частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини першої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
За таких обставин та на підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ПрАТ "Пивзавод на Подолі" є юридичною особою, ідентифікаційний код якої 00382527, місце знаходження: м.Чернівці, вул. Ровенська, будинок 5-А.
17 грудня 2002 року Державною службою геології та надр України надано ПрАТ "Пивзавод на Подолі" спеціальний дозвіл на користування надрами №2878 з метою видобування питних підземних вод для господарсько-питних та виробничих потреб підприємства, ділянка "Пивзавод на Подолі" Київського родовища (Свердловина №1680), Північно-Східна частина м. Києва, Подільський район, територія підприємства.
Як додаток до спеціального дозволу укладено угоду про умови користування надрами від 07 лютого 2013 року.
Згідно вказаної угоди, Державна служба геології та надр України надає надрокористувачу право користування ділянкою надр з метою видобування корисних копалин, а Надрокористувач зобов'язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених Дозволом, цією Угодою та нормами діючого законодавства.
Крім того, підпунктом 7.2 вказаної угоди, надрокористувач зобов'язаний в установленому порядку подавати до державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" щорічні звіти відповідно до форми державної статичної звітності 7-гр.
Відповідно до пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, у зв'язку з невиконанням надрокористувачами особливих умов спеціальних дозволів на користування надрами, а саме щорічного звітування перед ДНВП "Геоінформ України" щодо руху запасів за формами №5-гр, 6-гр, 7-гр за 2015 рік та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол від 01 серпня 2016 року №1-16), 16 серпня 2016 року Державна служба геології та надр України прийняла наказ №257, яким встановила терміни ПрАТ "Пивзавод на Подолі" для усунення порушень законодавства про надра, 10 календарних днів.
Листом №18749/13/14-16 від 05 жовтня 2016 року Державна служба геології та надр України повідомила відповідача про надання 10 календарних днів для усунення порушень.
Разом із цим, в даному листі зазначено, про необхідність надання до Державної служби геології та надр України інформацію щодо усунення порушень. У разі ненадання інформації про усунення порушень у визначений термін, буде розглянуто питання щодо зупинення дії дозволу у встановленому законодавством порядку.
Однак конверт із таким листом повернувся до позивача з відміткою пошти про не вручення, причина - "за закінченням терміну зберігання".
16 листопада 2016 року Державною службою геології та надр України прийнято наказ №431, яким зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами та встановлено 30 календарних днів для усунення порушень, про що відповідача повідомлено листом №23480/13/14-16 від 19 грудня 2016 року.
Конверт із таким листом також повернувся з відміткою пошти про не вручення, причина - "за закінченням терміну зберігання".
Листом №03/303-0296 від 24 січня 2017 року державне науково-виробниче підприємство "Державний інформаційний геологічний фонд України" надало департаменту державного геологічного контролю інформацію щодо надрокористувачів, які не звітували за формами 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2015 рік станом 24 січня 2017 року, серед переліку яких приватне акціонерне товариство "Пивзавод на подолі".
03 березня 2017 року Державна служба геології та надр України звернулась до ПрАТ "Пивзавод на Подолі" із листом, яким повідомила, що у зв'язку із не усуненням причин зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №2878 від 17 грудня 2002 року, виданого з метою видобування питних підземних вод родовища Київське 1, розглянуто питання щодо подальшої дії зазначеного спеціального дозволу. Крім того, просила надати до Держгеонадр у 15 денний строк власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами родовища Київське 1, згідно із спеціальним дозволом на користування надрами №2878 від 17 грудня 2002 року.
Проте конверт із таким листом повернувся до позивача з відміткою пошти про не вручення, причина - "за закінченням терміну зберігання".
За таких обставин Державна служба геології та надр України звернулась до суду з цим позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення закону та робить відповідні висновки.
Згідно статті 1 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року №132/94-ВР надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Статтею 4 Кодексу України про надра визначено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.
Згідно статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Статтею 19 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Положення про спеціальні дозволи на користування надрами наведені у статті 16 Кодексу України про надра, а питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює та визначає Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (далі Порядок №615).
Відповідно до статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр мають право: 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; 3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; 4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами; 5) користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.
Користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4 1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 615 невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов'язаної з використанням ділянки надр.
Пунктом 3 частин першої статті 53 Кодексу України про надра визначено, що при розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватися облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності.
Підстави припинення права користування надрами передбачені статтею 26 Кодексу України про надра.
Відповідно до указаної статті право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.
Згідно пункту 23 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Відповідно до пункту 25 Порядку №615 про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.
З метою попереднього розгляду матеріалів щодо надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, анулювання дозволів та внесення до них змін Держгеонадра або Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до повноважень утворює комісію з питань надрокористування та затверджує положення про неї.
Згідно пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 391/2011, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Пунктом 4 Положення про Державну службу геології та надр України визначено, що Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: видає у встановленому порядку спеціальні дозволи на геологічне вивчення родовищ корисних копалин; геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин; видобування корисних копалин; геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промисловою розробкою родовищ); будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне та рекреаційно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, поновлює їх дію.
З наведених норм слідує, що за наявності передбачених законом підстав право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування. Припинення права користування надрами здійснюється шляхом прийняття Держгеонадрами наказу. Про анулювання дозволу орган з питань надання дозволу видає наказ. У судовому ж порядку право користування надрами припиняється у випадках: 1) якщо користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 2) якщо використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 3) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами.
В даному випадку позивач відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра просить суд припинити право користування надрами у зв'язку з невиконанням відповідачем умов спеціального дозволу на користування надрами, а саме: щорічного звітування перед державним науково-виробничим підприємством "Геоінформ України" щодо руху запасів, тобто за порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.
Судом встановлено, що відповідно до угоди №2878 від 07 лютого 2013 року, ПрАТ "Пивзавод на Подолі" зобов'язаний в установленому порядку подавати до державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" щорічні звіти відповідно до форми державної статичної звітності 7-гр.
Листом №03/303-0296 від 24 січня 2017 року державне науково-виробниче підприємство "Державний інформаційний геологічний фонд України" повідомило департамент державного геологічного контролю про порушення відповідачем умов угоди, а саме: не звітування за формами 5-гр, 6-гр, 7-гр.
Як вбачається із матеріалів справи, у зв'язку з невиконанням ПрАТ "Пивзавод на Подолі" умов спеціальних дозволів на користування надрами, наказами Державної служби геології та надр України №257 від 16 серпня 2016 року та №431 від 16 листопада 2016 року встановлювались терміни для усунення порушень законодавства про надра.
Листами №18749/13/14-16 від 05 жовтня 2016 року та №23480/13/14-16 від 19 грудня 2016 року Державна служба геології та надр України повідомляла відповідача про надання термінів для усунення порушень.
Однак конверти із такими листами поверталися з відміткою пошти про не вручення, причина - "за закінченням терміну зберігання".
Тобто, Державною службою геології та надр України неодноразово вживались заходи для повідомлення відповідача щодо усунення ним порушень вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, та надавались терміни для їх усунення, чого відповідачем зроблено не було.
З огляду на викладене, враховуючи порушення відповідачем вимог спеціального дозволу, які останній зобов'язаний виконувати, зважаючи на приписи пункту 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра суд приходить до висновку про наявність правових підстав для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №2878 від 17 грудня 2002 року, виданого ПрАТ "Пивзавод на Подолі".
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б свідчили про усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.
Відтак, суд вважає заявлені Державною службою геології та надр України позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Державної служби геології та надр України до ПрАТ "Пивзавод на Подолі" про припинення права користування надрами задовольнити повністю.
Припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №2878 від 17 грудня 2002 року, виданого ПрАТ "Пивзавод на Подолі".
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Лелюк