18 жовтня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/679/17-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лелюка О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кіщук О.І.,
представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень №0008631700 від 16 листопада 2015 року та №0009931700 від 25 квітня 2016 року.
В судовому засіданні 18 жовтня 2017 року представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування заявленого клопотання вказував про те, що дана справа не може бути розглянута судом до вирішення в порядку господарського судочинства справи за позовом ОСОБА_3 до Малятинецької сільської ради про визнання недійсними пунктів 8, 9, 10 договору оренди земельної ділянки від 12 травня 2014 року, оскільки приймаючи оскаржуване податкове-повідомлення рішення №0008631700 від 16 листопада 2015 року відповідач брав до уваги указані оскаржувані пункти договору оренди земельної ділянки.
Представник відповідача щодо задоволення клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі заперечував, посилаючись на його безпідставність. Зокрема, вказав, що приймаючи оскаржуване податкове-повідомлення рішення №0008631700 від 16 листопада 2015 року контролюючий орган керувався, в першу чергу, положеннями Податкового кодексу України.
Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, заслухавши думку осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, на який в обґрунтування заявленого клопотання посилається представник позивача, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Таким чином, за змістом наведеної норми суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі лише в разі неможливості розгляду справи до вирішення справи, що розглядається, зокрема, в порядку господарського судочинства.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 17 жовтня 2017 року порушено провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Малятинецької сільської ради про визнання недійсними пунктів 8, 9, 10 договору оренди земельної ділянки від 12 травня 2014 року, якими визначено форму, розмір, строки орендної плати.
Поряд з цим, оскаржуване позивачем податкове-повідомлення рішення №0008631700 від 16 листопада 2015 року прийнято відповідачем на підставі Акта про результати камеральної перевірки податкової звітності від 26 жовтня 2015 року, якою встановлено заниження позивачем суми податкових зобов'язань, заявлених ним у податкових деклараціях з плати за землю, а саме: орендної плати на 2015 рік за договором оренди земельної ділянки, укладеним між ОСОБА_3 та Малятинецькою сільською радою.
Згідно матеріалів даної справи, дійшовши до зазначеного вище висновку, відповідач керувався положеннями п.288.1 ст. 288, п.287.3 ст. 287 ПК України та вказував, що річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам п.п. 288.5.1 п.288.5 ст. 288 ПК України, тобто річна сума платежу (розмір орендної плати) не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
За таких обставин, суд вважає, що вирішення в порядку господарського судочинства справи, предметом оскарження якої є пункти 8, 9, 10 договору оренди земельної ділянки від 12 травня 2014 року, не впливає на можливість розгляду даної адміністративної справи, предметом якої є рішення суб'єкта владних повноважень про визначення позивачу суми грошових зобов'язань, що встановлено за результатом проведення контролюючим органом камеральних перевірок і виявленням порушень позивачем вимог Податкового кодексу України.
Зазначені в обґрунтування заявленого клопотання обставини, на переконання суду, не впливають на можливість розгляду даної справи і прийняття рішення по суті та не свідчить про необхідність зупинення провадження у справі з підстав, зазначених представником позивача.
Відтак, заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 156, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у даній справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк
Ухвала у повному обсязі складена 19 жовтня 2017 року.