ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
11 вересня 2017 року № 826/8773/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали, в письмовому провадженні
за позовом ОСОБА_1
до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного
управління юстиції у м. Києві
про визнання протиправними та скасування рішень
На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, в якому просить суд :
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маріуци Тетяни Вадимівни від 06.07.2017 р. про відкриття виконавчого провадження № 54243763;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маріуци Тетяни Вадимівни від 06.07.2017 р. № 54243763 про арешт коштів боржника.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документа термін пред'явлення до виконання якого сплинув.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2017 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні.
В судове засідання 10.08.2017 року з'явились представник позивача та представник відповідача.
Представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.
Представником відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечено з підстав викладених у письмових запереченнях.
Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд за письмовим клопотанням представника позивача ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На виконанні відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві перебувало виконавче провадження № 18644194 з виконання виконавчого листа № 6-233/10, виданого 08.02.2010 року Новозаводським районним судом м. Чернігова щодо солідарного стягнення з ОСОБА_4 (ОСОБА_1), ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ТОВ «Союзтрейдінг» суму боргу на користь АТ «Альфа-Банк».
В рамках вказаного виконавчого провадження № 18644194, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві винесено Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.08.2012 року.
Постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві Маріуцою Т.В. 06.07.2017 року винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 54243763, з виконання Постанови № 18644194 про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.08.2012 року виданої Голосіївським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві.
Крім того, 06.07.2017 року в рамках виконавчого провадження № 54243763 винесено Постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться в установах банків.
Позивач вважає постанови про відкриття виконавчого провадження № 54243763 та про арешт коштів боржника протиправними,у зв'язку із чим звернулась до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (надалі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону).
Відповідно до змісту статті 3 закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню, поряд з іншим, підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Підпунктом 2 частини 4 статті 4 Закону встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлено статтею 12 цього Закону, зокрема встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій статті 12 Закону, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Як вбачається із змісту Постанови № 18644194 про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.08.2012 року, а також спірної Постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий документ набрав законної сили 15.08.2012 року.
При цьому, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Статтею 23 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV(в редакції чинній на час винесення виконавчого документа ) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Аналогічного змісту містяться норми і у ст.. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.
Доказів переривання строку пред'явлення Постанови про стягнення виконавчого збору від 15.08.2012 до виконання відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано, з огляду на що суд виходить з того, що законодавчих підстав, з якими пов'язується переривання строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, у даному разі немає.
Враховуючи наведені фактичні обставини справи, суд приходить до переконання, що відповідачем безпідставно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого документу строк пред'явлення до виконання пропущено, доказів переривання чи поновлення такого строку не надано, а тому позовні вимоги щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 54243763 підлягають задоволенню.
Враховуючи, що судом встановлено протиправність винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження № 54243763 то і Постанова про арешт коштів боржника вчинена відповідачем в рамках виконавчого провадження № 54243763 підлягаю скасуванню.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають задоволенню .
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маріуци Тетяни Вадимівни від 06.07.2017 р. про відкриття виконавчого провадження № 54243763;
3. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маріуци Тетяни Вадимівни від 06.07.2017 р. № 54243763 про арешт коштів боржника.
4. Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 280,00грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.М. Клименчук