Рішення від 18.10.2017 по справі 915/818/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року Справа № 915/818/17

м. Миколаїв

Суддя Фролов В.Д., розглянувши матеріали

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Енерго-Сервісна Компанія “Еско-Північ” (04073, м. Київ, вул. Рилєєва, 10а, офіс 518), код 30732144

відповідач: ОСОБА_1 національний аграрний університет (54020, м. Миколаїв, вул. Георгія Гонгадзе, 9) код 00497213

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6), код 20077720

про: стягнення 63 380 грн. 99 коп.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - ОСОБА_2 довіреність №710-04/14-00514 від 12.04.2017

Від відповідача - ОСОБА_3 довіреність №1 від 04.01.2016

Від третьої особи - ОСОБА_4 довіреність №14-65 від 14.04.2017

Товариство з обмеженою відповідальністю “Енерго-Сервісна Компанія “Еско-Північ” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 національного аграрного університету про стягнення заборгованості в розмірі 63 380 грн. 99 коп., з яких: 55952 грн. 10 коп. - сума основного боргу, 556 грн. 46 коп. - 3 % річних, 4719 грн. 90 коп. - пеня, 2152 грн. 53 коп. - втрати від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610-612, 625 Цивільного кодексу України та неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу за березень 2017 року в розмірі 6,095 тис.м.куб. на загальну суму 55952 грн. 10 коп.

Ухвалою суду від 13.09.2017 за клопотання відповідача залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720).

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні та в відзиві на позовну заяву (а.с.48-50) представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що зазначені об'єми природного газу в розмірі 6,095 тис.м.куб. позивач ОСОБА_1 національному аграрному університету не надавав, фактично спожитий відповідачем природний газ в березні 2017 року в об'ємі 25,293 тис.м.куб. оплачений відповідачем в повному обсязі, про що відповідач повідомив позивача листом №12-15/477 від 05.04.2017 та №12-15/650 від 11.05.2017 (а.с.66-67).

18 жовтня 2017 року від представника третьої особи до суду надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що відповідач на виконання умов договору №00546/17-ТЕ постачання природного газу від 20.12.2016 частково оплатив рахунки за січень, лютий 2017 року в розмірі 111337 грн. 33 коп., проте наявна заборгованість за договором в розмірі 81021 грн. 12 коп. в тому числі і за березень 2017 року в розмірі 36145 грн. 79 коп.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення сторін про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справі докази, суд встановив:

13 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Енерго-Сервісна Компанія “Еско-Північ” та ОСОБА_1 національним аграрним університетом було укладено договір постачання природного газу (надалі-договір від 13.12.2016) та додаткову угоду до нього відповідно до якого позивач зобов'язаний передати у власність відповідачу 2017 році природний газ код ДК016:2010-06.20.1 газ природний, скраплений або в газоподібному стані (код ДК021:2015-09123000-7 Природний газ), а відповідач зобов'язаний прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та у порядку, що визначені договором. Річний плановий обсяг поставлення газу - до 390 тис.м.куб. (п.п.1.1, 1.2 договору).

Відповідно до пп.3.1, 3.2, 3.6 договору від 13.12.2016 розрахунки за поставлений відповідачу газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між позивачем та відповідачем. Ціна газу становить 7650,00 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1530,00 грн., всього з ПДВ - 9180,00 грн. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого відповідачу за даним договором і становить 3256498,56 грн., у тому числі ПДВ - 20 %.

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється відповідачем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу, які надаються позивачем (п.4.2.1 договору від 13.12.2016).

Пунктом 11.1 договору від 13.12.2016 передбачено, що договір набирає чинності з 01.01.2017 року та діє в частині постачання газу з 01.01.2017 до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

20 грудня 2016 року між ОСОБА_1 національним аграрним університетом та Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” було укладено договір №00546/17-ТЕ постачання природного газу (надалі-договір №00546/17-ТЕ) відповідно до якого третя особа зобов'язується поставити відповідачу у 2017 році (з 01.01.2017 по 31.03.2017 року (включно) природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору. Природний газ , що постачається за цим договором, використовується відповідачем виключно для використання теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п.п. 1.1, 1.2 договору №00546/17-ТЕ).

Відповідно до п.5.2 договору №00546/17-ТЕ ціна за 1 тис.м.куб. природного газу за цим договором становить 4942,00 грн., крім того ПДВ - 20 %. Усього до сплати разом з ПДВ - 5930,40 грн.

На виконання умов договору від 13.12.2016 у березні 2017 року позивачем було здійснено поставку природного газу в об'ємі 25,293 тис.м.куб. на суму 232189,74 грн., що підтверджено актом прийому передачі природного газу від 31.03.2017 про поставку природного в об'ємі 6,095 тис.м.куб. на суму 55952,10 грн. (а.с.27) та актом прийому передачі природного газу від 31.03.2017 про поставку позивачем відповідачу природного в об'ємі 19,198 тис.м.куб. на суму 176237,64 грн. (а.с. 32). Дані акти підписані сторонами та скріплені печатками сторін.

Згідно платіжного доручення №661 від 18.04.2017 відповідач оплатив поставлений позивачем природний газ в об'ємі 19,198 тис.м.куб. на суму 176237,64 грн. (а.с.33).

В судовому засіданні та в відзив на позовну заяву представник відповідача зазначив, що акт прийому передачі природного газу в об'ємі 6,095 тис.м.куб. на суму 55952,10 грн. представником відповідача підписаний помилково.

Відповідачем вказано, що даний об'єм газу використано для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, а саме опалення гуртожитку, які на підставі договору №00546/17-ТЕ постачання природного газу від 20.12.2016 року відповідач оплатив ПАТ “НАК “Нафтогаз України”, що підтверджено актом виконаних робіт між МНАУ та ПАТ “НАК “Нафтогаз України” від 31.03.2017 на суму 36145,79 грн. та платіжним дорученням №801 від 04.05.2017 (а.с.62-63).

Згідно акту приймання передачі природного газу від 31.03.2017 НАК “Нафтогаз України” передав, а МНАУ (відповідач) прийняв імпортований природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню в об'ємі 6,095 тис.куб.м. на суму 36145,79 грн. (а.с.62).

Відповідач направляв на адресу позивача лист (а.с.66) в якому зазначено, що з усіма виставленими рахунками розплатився.

В листі оператора ГРМ (ПАТ “Миколаївгаз”) від 24.04.2017 №14к032-сл-9703-047 направленого на адресу відповідача зазначено, що в березні 2017 року обсяг спожитого природного газу 25,293 тис.куб.м. було закрито на постачальника ТОВ “Енерго-Сервісна Компанія “Еско-Північ” по категорії “бюджет”.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1,2 ст.193 ГК України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст. 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач повністю виконав умови договору від 13.12.2016 щодо поставки відповідачу у березні 2017 року природного газу в об'ємі 25,293 тис.м.куб. на суму 232189,74 грн., однак відповідач свої зобов'язання передбачені п.4.2.1 договору від 13.12.2016, щодо повної оплати поставленого природного газу не виконав, залишивши неоплаченим поставлений природний газ в об'ємі 6,095 тис.м.куб. на суму 55952,10 грн.

Крім того, 31 березня 2017 року повноважними представника ТОВ “Енерго-Сервісна Компанія “Еско-Північ” та ОСОБА_1 національного аграрного університету було підписано акт прийому-передачі природного газу в об'ємі 6,095 тис.м.куб. на суму 55952,10 грн., в якому зазначено, що сторони не мають претензій щодо кількості та якості переданих обсягів газу (а.с.27).

Враховуючи зазначене, те що поставлений природний газ в об'ємі 6,095 тис.м.куб. на суму 55952,10 грн. оператором газорозподільної системи закрито на постачальника ТОВ “Енерго-Сервісна Компанія “Еско-Північ” по категорії “бюджет” та те, що даний об'єм газу неоплачений відповідачем, позовна вимога про стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 1. ст. 230 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.6.2.1 договору від 13.12.2016 у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

У зв'язку із зазначеним позивачем нараховано відповідачу до стягнення 556 грн. 46 коп. - 3 % річних, 4719 грн. 90 коп. - пеня, 2152 грн. 53 коп. - втрати від інфляції, які підтверджені розрахунком позивача, обґрунтовані належним чином, а тому підлягають задоволенню. (а.с. 40-41).

Вимогами ч.1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання представника відповідача на те, що даний акт прийому-передачі природного газу в об'ємі 6,095 тис.м.куб. на суму 55952,10 грн. підписаний помилково не приймаються судом до уваги, оскільки необґрунтовані та непідтверджені жодними доказами.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.10.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 національного аграрного університету (54020, м. Миколаїв, вул. Георгія Гонгадзе, 9, код 00497213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-Сервісна Компанія “Еско-Північ” (04073, м. Київ, вул. Рилєєва, 10а, офіс 518, код 30732144) заборгованості в розмірі 63 380 (шістдесят три тисячі триста вісімдесят вісім) грн. 99 коп., з яких: 55952 (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 10 коп. - сума основного боргу, 556 (п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 46 коп. - 3 % річних, 4719 (чотири тисячі сімсот дев'ятнадцять) грн. 90 коп. - пеня, 2152 (дві тисячі сто п'ятдесят дві) грн. 53 коп. - втрати від інфляції, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 18 жовтня 2017 року.

Суддя В.Д. Фролов

Попередній документ
69619116
Наступний документ
69619118
Інформація про рішення:
№ рішення: 69619117
№ справи: 915/818/17
Дата рішення: 18.10.2017
Дата публікації: 24.10.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Миколаївської області
Категорія справи: