Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
"19" жовтня 2017 р. Справа № 906/913/17
Суддя господарського суду Житомирської області Машевська О.П. ,
розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали за позовом:
Головинської селищної ради Черняхівського району Житомирської області (Житомирська обл., Черняхівський район, смт. Головине)
до Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" (Житомирська обл., Черняхівський район, смт. Головине)
про розірвання договорів оренди землі (3135 кв.м, 9922 кв.м, 2914 кв.м) та стягнення 33231,00 грн
Головинська селищна рада Черняхівського району Житомирської області подала до суду позов, в якому просила розірвати три договори оренди землі на 3135 кв.м, 9922 кв.м та 2914 кв.м, укладені 05.09.2013 з Публічним акціонерним товариством "Головинський граніт", та стягнути з товариства в рахунок оплати орендної плати за землю 33231,00 грн заборгованості.
Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Господарського процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви, господарський суд встановив, що подана Головинською селищною радою позовна заява не може бути прийнята до розгляду з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 54 ГПК України визначено, що позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої особи.
Як вбачається з позовних матеріалів, позовна заява підписана ОСОБА_1 як представником Головинської селищної ради, однак до позовної заяви не надано доказів, що підтверджують повноваження останнього на підписання та подання позовної заяви (наказ про призначення, довіреність тощо), що в свою чергу позбавляє суд можливості перевірити повноваження особи на підписання позовної заяви та є підставою для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до п.1 ч.1 ст. 63 ГПК України.
Крім того, пунктом 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України установлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як випливає з вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити сторонам копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у них дані документи.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 №270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
З вищенаведеного вбачається, що належним доказом відправлення сторонам позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Водночас позовні матеріали взагалі не містять доказів про надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до п. 6 ч.1 ст. 63 ГПК України.
До того ж суд вказує, що за приписами п. 3 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1,2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Законом України "Про Держаний бюджет України на 2017 рік", а саме статтею 7, установлено станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1600,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з трьома немайновими та однією майновою вимогою про: розірвання договорів оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.
Як визначено в п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Тобто, звернувшись до суду з даною позовною заявою, позивач мав сплатити з трьох немайнових вимог 4800,00 грн судового збору (1600х3) та з однієї майнової - 1600,00 грн, а разом 6400,00 грн, однак до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Натомість, у прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Приписами ст. 44 ГПК України встановлено розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто в статті 8 вищевказаного Закону наголошується на тому, що єдиною підставою для вчинення судом дій щодо відстрочення сплати судового збору є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
При чому, як зазначено в п. 3 Постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Заява позивача про звільнення від сплати судового збору мотивована тим, що Головинська селищна рада Черняхівського району Житомирської області за показниками на рахунках є найбіднішою селищною радою в області.
Водночас позивач у позовній заяві в порядку ст.ст. 32-36 ГПК України не надав доказів в підтвердження викладених ним обставин, що свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні Головинською селищною радою оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки через скрутне матеріальне становище.
За наведених обставин клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Натомість додані позивачем до позовної заяви копії документів в порушення вимог ст.36 ГПК України належним чином не засвідчені (згідно з п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації ДСТУ 4163-2003, затвердженого Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003), що позбавляє їх процесуального статусу доказу та документа.
Крім того, всупереч п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України у позовній заяві не вказано повного найменування відповідача та, згідно з ч. 2 п. 2 ст. 54 ГПК, ідентифікаційних кодів сторін спору.
За таких обставин провадження у справі не може бути порушено, а позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню на підставі пунктів 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, господарський суд,-
Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.
Додаток на 15аркушах.
Ухвала про повернення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Машевська О.П.
1 - в наряд
2 - заявнику (Головинській селищній раді Черняхівського району Житомирської області) - рек.