12 жовтня 2017 року Справа № 910/1891/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіХодаківської І.П.,
суддівСибіги О.М.,
Данилової М.В.,
розглянувши
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Стілф"
на за заявоюпостанову від 26.04.2017 Київського апеляційного господарського суду Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова мережа 2011" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 30.09.2014 Київського апеляційного господарського суду
у справі№910/1891/14 господарського суду міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Призма Бета"
до1. Приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілф"
провизнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності
За участю представників сторін:
Від позивача - не з'явились
Від відповідача 1- Кальова Ю.В. (дов. від 16.05.17)
Від відповідача 2- Пєсков В.Г. (дов. від 27.02.17)
Білошицький В.Д. (дов. від 11.05.17)
Від ТОВ "Оптова мережа" - Круглова О.М. (дов. від 14.05.16)
В справі оголошувалась перерва до 12.10.2017 р.
У зв'язку з ухвалою про самовідвід судді Бакуліної С.В., справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Сибіга О.М., Данилова М.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 30.08.2017).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Призма Бета" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілф" про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 10.08.2012, а також визнання за позивачем права власності на об'єкт незавершеного будівництва - багаторівневий паркінг, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Ватутіна Генерала, буд. 2 т, ІІ черга (літ. К 1), готовністю 26%.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.06.2014 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма Бета" (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптова мережа 2011") задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 10.08.2012, укладений між ПАТ "Дніпровська пристань" та ТОВ "Стілф", посвідчений 10.08.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. за реєстровим номером №2177, визнано за ТОВ "Призма Бета" (правонаступник ТОВ "Оптова мережа 2011") право власності на об'єкт незавершеного будівництва - багаторівневий паркінг, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Генерала Ватутіна, 2-т, ІІ черга (літ. К1), готовністю 26%.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 рішення господарського суду м. Києва від 20.06.2014 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 залишено без змін.
У червні 2015 ТОВ "Призма Бета" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 за нововиявленими обставинами.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 задоволено заяву ТОВ "Призма Бета" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 за нововиявленими обставинами; постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 скасовано; рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2014 у даній справі залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 06.07.2016 постанову Вищого господарського суду України від 15.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 скасовано, постанову Вищого господарського суду України від 17.11.2014 залишено в силі.
01.02.2017 ТОВ "Оптова мережа 2011" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014.
Заява мотивована тим, що в січні 2017 року з листа ТОВ "Призма Бета" Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптова мережа 2011" стало відомо про існування та чинність постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014, а також з огляду на те, що в контексті та виходячи зі змісту даного судового рішення ТОВ "Оптова мережа 2011" стали відомі відповідні нововиявлені обставини, які є підставою для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014.
Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 у складі: Гончарова С.А., Куксова В.В., Скрипки І.М. заяву ТОВ "Оптова мережа 2011" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 за нововиявленими обставинами - задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 скасовано, рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2014 залишено без змін. Постанова апеляційної інстанції мотивована наявністю та доведеністю нововиявлених обставин.
ТОВ "Стілф" у касаційній скарзі просить у задоволенні заяви ТОВ "Оптова мережа 2011" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 за нововиявленими обставинами відмовити, постанову апеляційної інстанції від 26.04.2017 скасувати, постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, ст.112 ГПК України та необгрунтованістю висновків щодо наявності нововиявлених обставин у даній справі.
ПАТ "Дніпровська пристань" у запереченнях на касаційну скаргу просить постанову апеляційної інстанції від 26.04.2017 залишити без змін.
ТОВ "Оптова мережа 2011" у відзиві просить постанову апеляційної інстанції від 26.04.2017 залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що 15.05.2002 між Київською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Дніпровська пристань" (після зміни найменування - ПАТ "Дніпровська пристань") (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за змістом якого орендар на підставі рішення Київської міської ради від 27.12.2001 №178/1612 передає, а орендар приймає в оренду строком на 25 років земельні ділянки (кадастрові номери 66016003, 66016011) загальною площею 179100,0 кв.м на просп. Генерала Ватутіна у Дніпровському р-ні м. Києва для будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування житлових будинків з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення в межах, які перенесені у натуру (на місцевість) і зазначені на планах, що є невід'ємною частиною цього договору.
10.08.2007 між ЗАТ "Дніпровська пристань" (замовник) та ТОВ "Призма Бета" (інвестор) було укладено інвестиційний договір №ДИ-10/08, предметом якого є інвестування інвестором будівництва другої черги торгово-розважального центру по просп. Генерала Ватутіна в м. Києві.
Пунктом 2.1 Інвестиційного договору визначено, що об'єктом інвестування по договору є друга черга будівництва, яка включає в себе: будівництво трьохповерхового торгово-розважального центру, початковою загальною площею 96907 кв.м (п.п. 2.1.1) та будівництво інженерних мереж та споруджень, благоустрою, берегоукріплення, необхідних для другої черги (п.п. 2.1.2).
За змістом п. 6.1 Інвестиційного договору інвестор зобов'язується здійснювати повне фінансування будівництва та передбачені договором платежі в порядку, в строк та на умовах, передбачених даним договором.
Додатковою угодою від 04.09.2008 сторонами внесено зміни до п. 6.3 Інвестиційного договору та погоджено, що орієнтовна ціна договору становить 610275090,00 грн., що еквівалентно 125822132,65 дол. США по курсу НБУ, що діє на момент підписання даної додаткової угоди, а також викладено графік внесення інвестицій у новій редакції.
Пунктом 7.3 Інвестиційного договору в редакції додаткової угоди від 20.08.2012 визначено, що інвестор набуває право власності на об'єкт після завершення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію, з моменту передачі об'єкта замовником інвестору по акту приймання-передачі в порядку, передбаченому в п. 7.6 договору. До завершення будівництва, прийняття об'єкту в експлуатацію та його передачі інвестору по акту приймання-передачі майнові права на проектну та робочу документацію відносно будівництва об'єкту, на використані в процесі будівництва матеріали та обладнання, на всі результати виконаних будівельних робіт, в тому числі і на незавершений будівництвом об'єкт в цілому або його частини, належать інвестору.
16.03.2010 погоджено акт готовності об'єкту до експлуатації, а саме будівництва торговельно-розважального центру в складі другої черги проекту будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення, транспортної розв'язки і тягової підстанції на просп. Генерала Ватутіна у Дніпровському та Деснянському районі м. Києва, загальною площею 66810,1 кв.м.
12.05.2010 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Киві видано сертифікат відповідності серія КВ №000165, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта ІІ черги будівництва торгово-розважального центру загальною площею 66810,1 кв.м.
10.08.2012 між ПАТ "Дніпровська пристань" (продавець) та ТОВ "Стілф" (покупець) укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. за реєстровим номером №2177, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати об'єкт незавершеного будівництва - багаторівневий паркінг, який знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Генерала Ватутіна, 2-т, ІІ черга (літ. К1), готовністю 26% (багаторівневий паркінг), на користь покупця, а покупець зобов'язується прийняти багаторівневий паркінг та сплатити ціну, що зазначена у п. 2.1 цього договору, а саме 17757018,46 грн.
Згідно з п. 1.2 договору багаторівневий паркінг належить продавцю на підставі договору оренди земельної ділянки, посвідченого 15.05.2002 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденком В.О. за реєстровим №4297 (зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів, запис у Книзі записів державної реєстрації договорів №66-6-00055 від 10.07.2002), дозволу на виконання будівельних робіт №0285-ДН, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 21.04.2008, витягу з наказу №396, виданого Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Головним управлінням містобудування та архітектури 03.08.2012, зареєстрованих Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" 06.08.2012 в книзі: 236п-84, номер запису: 10982-П, реєстраційний номер 37307835, відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав №35070768, виданого Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" 06.08.2012.
Пунктом 1.3 договору передбачено, що багаторівневий паркінг розташований на земельній ділянці площею 179100,0 кв.м, кадастрові номери 66016003, 66016011, за адресою: м. Київ, просп. Генерала Ватутіна, 2.
За змістом п. 2.3 договору сторони погодили, що частина ціни багаторівневого паркінгу в розмірі 17757018,46 грн. сплачується шляхом зарахування зустрічних взаємних грошових вимог між ними, а саме: ціни багаторівневого паркінгу в розмірі 17757018,46 грн. та частини грошових вимог продавця до покупця за договором генерального підряду №СТ-01 від 14.09.2007 в розмірі 17757018,46 грн.
Посилаючись на те, що договір між відповідачами укладений з порушенням норм законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.06.2014 позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 10.08.2012, укладений між ПАТ "Дніпровська пристань" та ТОВ "Стілф".
Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ "Призма Бета" та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позову (постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 у даній справі), виходив з того, що на момент укладення оспорюваного договору ТОВ "Призма Бета" не було власником спірного майна через його належність ПрАТ "Дніпровська пристань", з огляду на що відсутні підстави для визнання його недійсним. При цьому, констатувавши недоведеність позивачем будь-якого права на спірне майно, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача прав на звернення до суду з даним позовом з огляду на відсутність факту порушення прав та законних інтересів позивача.
ТОВ "Оптова мережа 2011", звертаючись із заявою про перегляд вищезгаданої постанови за нововиявленими обставинами, зазначав, що ЗАТ "Дніпровська пристань" не є власником або правонабувачем нерухомого майна і ця обставина встановлена в межах розгляду справи № 755/17355/15-а Дніпровським районним судом м. Києва. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва визнано протиправними дії державного реєстратора Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" Коломієць О.Г. щодо реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва - багаторівневий паркінг, розташований за адресою: м. Київ, пр. Генерала Ватутіна, 2 Т, II черга (літ. К), готовністю 26% за ЗАТ "Дніпровська пристань". Постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 23.09.2015 року у справі № 755/17355/15-а у апеляційному порядку не оскаржувалась та є такою, що набрала законної сили.
Дніпровським районним судом м. Києва було встановлено, що ЗАТ "Дніпровська пристань" не можна було вважати власником або правонабувачем нерухомого майна, а тому, у державного реєстратора Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" Коломієць О.Г. були відсутні підстави для задоволення заяви ПАТ "Дніпровська пристань" про реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва - багаторівневий паркінг, розташований за адресою: м. Київ, пр. Генерала Ватутіна, 2 Т, II черга (літ. К), готовністю 26%.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є зокрема істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
З урахуванням обставин справи, суті спору, доводів та заперечень сторін суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені обставини, встановлені Дніпровським районним судом м. Києва є істотними для розгляду справи, існували на час відповідного розгляду справи судом апеляційної інстанції та не могли бути відомі заявникові, тому вони нововиявленими для даної справи та встановив наступне.
26.11.2015 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коровайко О.С. прийнято рішення про скасування за ПАТ "Дніпровська пристань" права власності на об'єкт незавершеного будівництва - багаторівневий паркінг.
Відповідно до ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Враховуючи те, що Дніпровським районним судом м. Києва було встановлено неправомірність дії державного реєстратора щодо реєстрації права власності на багаторівневий паркінг, визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за ЗАТ "Дніпровська пристань" на багаторівневий паркінг у зв'язку з відсутністю правових підстав для здійснення такої державної реєстрації права власності, така державна реєстрація права власності не призводить до виникнення відповідних правових наслідків, а саме виникнення права власності ПАТ "Дніпровська пристань" на багаторівневий паркінг.
Тобто, ПАТ "Дніпровська пристань" не набуло право власності на багаторівневий паркінг, а тому і право на його продаж на момент укладення спірного Договору купівлі-продажу було відсутнім.
Оскільки Договором купівлі-продажу паркінга передбачено, що продаж майна здійснюється особою - ПАТ "Дніпровська пристань", яка не мала відповідно до ст. 658 Цивільного кодексу України права на продаж вказаного нерухомого майна, то зміст Договору купівлі-продажу паркінга суперечить ст.658 Цивільного кодексу України, і не створює жодних правових наслідків для сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про законність рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2014 щодо недійсності договору купівлі-продажу від 10.08.2012, укладеного між ПАТ "Дніпровська пристань" та ТОВ "Стілф", та відповідно про неправомірність постанови апеляційної інстанції від 30.09.2014, якою це рішення було скасовано.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілф" залишити без задоволення.
Постанову від 26.04.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/1891/14 господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий суддя І. Ходаківська
Судді О. Сибіга
М. Данилова