10 жовтня 2017 року Справа № 916/571/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
І. Алєєвої, Л. Рогач
за участю представників: позивача не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно) відповідача Дзиговська С.М. - за договором від 02.10.17 третьої особи не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)
розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Облтрансбуд"
на постановувід 06.06.2017 Одеського апеляційного господарського суду
у справі№916/571/17 Господарського суду Одеської області
за позовомКомунального підприємства "Облтрансбуд"
до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаПублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" Одеська обласна рада
пророзірвання договору
У березні 2017 року КП "Облтрансбуд" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про розірвання договору про постачання електричної енергії №2615Ц від 28.07.2008 р. і додаткової угоди від 15.04.2015 р. до нього, укладеного між сторонами у справі, на підставі статей 1, 3, 15, 16, 652, 714 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладання спірного договору, зокрема, самовільним зайняттям невідомими особами (переселенцями з Донбасу) об'єкта енергопостачання - нежитлового приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4, балансоутримувачем якого є позивач. Наведене, на думку позивача, є підставою для дострокового розірвання спірного договору про постачання електричної енергії в судовому порядку на підставі частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України.
Відповідач з доводами позовної заяви не погодився та у відзиві на позовну заяву просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись, зокрема, на недоведеність обставин та умов з якими приписи частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України пов'язують можливість розірвання договору та недотримання позивачем встановленої пунктом 9.4 договору та Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28, процедури припинення дії договору на постачання електричної енергії.
Крім того, він наголошував на тому, що позивач 01.11.2016 р. з метою визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік надав відповідачу відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії на 2017 р. (лист №833 від 18.10.2016 р.) у зв'язку з чим сторони погодили обсяг споживання електричної енергії на 2017 р. шляхом підписання додатку №1 до спірного договору. Отже, обставини, на які посилається позивач як на підставу для розірвання спірного договору, фактично існували на момент внесення змін до договору щодо обсягів споживання електричної енергії на 2017 рік. До того ж на виконання спірного договору позивач щомісячно проводив оплату за спожитий обсяг електричної енергії у період з червня по жовтень 2016 р.
У поясненнях у справі Одеська обласна рада підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Позивач у письмових поясненнях наголошував на обґрунтованості та доведеності вимог позовної заяви.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.04.2017 р. (суддя Гуляк Г.І.) у задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи судове рішення, господарський суд визнав недоведеним позивачем наявності усіх чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, одночасне існування яких є підставою для дострокового розірвання договору в судовому порядку.
За апеляційною скаргою КП "Облтрансбуд" Одеський апеляційний господарський суд (судді: Будішевська Л.О., Мишкіна М.А., Таран С.В.), переглянувши рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2017 р. в апеляційному порядку, постановою від 06.06.2017 р. залишив його без змін з тих же підстав.
КП "Облтрансбуд" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 р. та рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2017 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статті 652 Цивільного кодексу України.
Скаржник не погоджується з висновками господарських судів про відсутність підстав для розірвання спірного договору та наголошує на зміні обставин, якими сторони керувалися під час укладання спірного договору.
Від відповідача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить судові акти у справі залишити без змін, з мотивів у них викладених, а касаційну скаргу - без задоволення.
Від відповідача 02.10.2017 р. також було отримано клопотання про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке було задоволено ухвалою Вищого господарського суду України від 04.10.2017 р.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні в режимі відеоконференції представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.07.2008 р. між ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго " - постачальником та КП "Облтрансбуд" - споживачем був укладений договір №2615Ц про постачання електричної енергії.
За умовами цього договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
В пункті 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені ним, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (Правила).
Відповідно до пункту 2.2 договору постачальник зобов'язується, окрім іншого, постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу").
В свою чергу, споживач згідно з пунктами 2.3.3, 2.3.4 договору зобов'язується оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а також здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".
Пунктом 4.1 договору передбачено, що постачальник електричної енергії несе відповідальність за постачання електричної енергії споживачу в обсягах та із забезпеченням договірної величини потужності, визначеними згідно з вимогами розділу 5 цього договору.
Згідно з пунктом 5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії з помісячним розподілом (по формі додатку "Обсяги постачання електричної енергії споживачу"). Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про величину споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди. Постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів електроспоживання.
У разі ненадання споживачем зазначених відомостей про розмір очікуваного обсягу споживання електричної енергії на наступний рік до 1 листопада поточного року, а також неузгодження між сторонами обсягів електричної енергії на наступний рік по формі додатку "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" діючий додаток 1 на поточний рік до договору вважається продовженим на наступний рік, тобто помісячні обсяги споживання електричної енергії, зазначені у діючому додатку 1 до договору, є договірними величинами на наступний рік, до укладання сторонами нового додатку 1 до договору
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та Правил. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником електричної енергії розрахунково згідно з вимогами додатка "Порядок розрахунків".
Відповідно до пункту 9.4 договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008 р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірваним і в інший термін за ініціативою будь - якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.
Згідно із додатковою угодою до спірного договору від 15.04.2015 р. сторони дійшли згоди ввести додаток 2.1 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", додаток 3.1 "Розрахунок втрат електроенергії в мережах споживача" та додаток 10.2.1 "Перелік об'єктів споживача КП "Облтрансбуд", що живляться від мереж 0,4 кВ Центрального РЕМ до договору про постачання електричної енергії. Додатки 2,3 та 10.2 залишаються невід'ємною частиною договору .
Відповідно до додатку 10.2.1 до договору постачання електричної енергії за договором відбувається на об'єкти споживача за адресами: м. Одеса, вул. Маразліївська, 34 А та м. Одеса, вул. Успенська, 4.
КП "Облтрансбуд" є балансоутримувачем будівлі та споруд за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4, на підставі рішення Одеської обласної ради від 26.06.2014 р. №1137-VI.
Господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що КП "Облтрансбуд" 22.12.2016 р. звернулося до ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" з вимогою про розірвання спірного договору на підставі пункту 9.4 договору та направило проект угоди про розірвання договору (лист від 22.12.2016 р. №1059).
ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" листом від 19.01.2017 р. №101/31/03-382 відмовив КП "Облтрансбуд" у розірванні договору з огляду на те, що КП "Облтрансбуд" не звернулось у встановлений договором строк (за місяць до закінчення терміну дії договору) з відповідним повідомленням про припинення договірних відносин, а тому дія вказаного договору була продовжена до 31.12.2017 р.
В процесі розгляду спору господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач на виконання пункту 5.1 договору, зокрема, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік (2017 рік) 01.11.2016 р. (як то передбачено договором) надав постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії на 2017 рік (лист №833 від 18.10.2016 р.).
На виконання звернення позивача сторони погодили обсяг споживання електричної енергії на 2017 рік шляхом підписання додатку №1 до Договору.
Також, як було встановлено судами, на виконання договору позивач проводив оплату за спожиту електроенергію в червні, липні, серпні, вересні, жовтні 2016 р.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій предметом спору у даній справі є вимога КП "Облтрансбуд" до ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про розірвання договору про постачання електричної енергії №2615Ц від 28.07.2008 р. і додаткової угоди від 15.04.2015 р. до нього, укладеного між сторонами у справі, на підставі частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Відтак, предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність передбачених законодавством підстав для дострокового розірвання договору на постачання електричної енергії, що має довести сторона, яка ставить питання про таке розірвання договору.
Ухвалюючи рішення у справі, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, дійшов висновку про необґрунтованість вимог заявленого позову та відмовив у його задоволенні.
Відповідно до приписів статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Загальні підстави розірвання договору визначені статтями 651, 652 Цивільного кодексу України.
Відповідно до приписів статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з приписами статті 652 Цивільного кодексу України (яка визначена підставою позову) у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі, коли сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 11.12.2012 р. у справі №18/12/455-10.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач (як на підставу позову про дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії) посилався на зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладання договору оренди, а саме: зайняття невідомими особами наприкінці червня 2016 року об'єкта енергопостачання.
Надавши оцінку наведеним обставинам та зібраним у справі доказам у сукупності, господарські суди попередніх інстанцій визнали недоведеним позивачем підстав для дострокового розірвання спірного договору в порядку приписів частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України.
Господарські суди першої та апеляційної інстанції в процесі розгляду спору не встановили обставин, що мають ознаки "істотності" у розумінні приписів статті 652 Цивільного кодексу України (котра визначена підставою позову) та не встановили одночасної наявності усіх чотирьох умов, з якими наведена норма пов'язує можливість дострокового розірвання договору оренди при істотній зміні обставин.
Суди дійшли висновку про те, що обставини, на які посилався позивач, фактично існували на момент внесення змін до спірного договору щодо погодження обсягів споживання електричної енергії на 2017 рік і станом на 01.11.2016 р. (дата внесення змін у договір) позивач не пов'язував перебування переселенців на об'єкті за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4, з обставинами, які істотно змінилися та необхідністю розірвання спірного договору. Крім того, як було встановлено судами, позивач як споживач на виконання умов договору проводив оплату за спожиту електроенергію в червні, липні, серпні, вересні, жовтні 2016 р.
Відтак, враховуючи, що судами попередніх інстанцій не було встановлено правових підстав для дострокового розірвання спірного договору в судовому порядку та зважаючи на приписи наведених норм, колегія суддів вважає обґрунтованою відмову господарських судів у задоволенні даного позову.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Доводи заявника, викладені ним у касаційній скарзі, колегія суддів вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, вони спростовуються матеріалами справи та встановленими судами обставинами.
Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази, вірно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини; підстав для скасування судових рішень з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у справі №916/571/17 та рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2017 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: І. Алєєва
Л.Рогач