Ухвала
11 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючогоОСОБА_1 ,
суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 20 липня 2017 року,
зі змісту касаційної скарги засуджених вбачається, що вони не погоджуються з вказаними судовими рішеннями.
Виходячи з положень ст. 429 КПК України касаційна скарга має відповідати вимогам, визначеним ст. 427 цього Кодексу, відповідно до яких у касаційній скарзі зазначаються: найменування суду касаційної інстанції; прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є, судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; перелік матеріалів, які додаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Однак, касаційна скарга ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не відповідає наведеним вимогам процесуального закону.
Так, у вступній частині касаційної скарги зазначено про оскарження засудженими вироку Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 квітня 2017 року, тоді як їх вимоги сформульовані про скасування вироку Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 грудня 2015 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що свідчить про неузгодженість позиції засуджених.
Також, засуджені у касаційній скарзі не наводять конкретних порушень закону, допущених судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні оскаржуваних судових рішень щодо них, які відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України та з огляду на положення статей 412, 413 цього Кодексу та враховуючи ст. 419 КПК України є підставами для їх скасування. При цьому, засуджені, по суті, порушують питання про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження і неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім того, вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до касаційного суду не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК України щодо того, яке рішення має право прийняти суд за результатами розгляду касаційної скарги. Зокрема, виправдання засуджених не входить до повноважень суду касаційної інстанції.
Усупереч ч. 3 ст. 427 КПК України засуджені у скарзі не зазначають чи бажають вони брати участь у касаційному розгляді.
Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 20 липня 2017 року щодо них залишити без руху і надати їм для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог суду касаційну скарги їм буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ ОСОБА_1 __________________ ОСОБА_2 ________________ ОСОБА_3