4 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,
Закропивного О.В., Хопти С.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_5, про визнання недійсною заяви про вилучення обтяження з об'єкта нерухомого майна, визнання недійсним повідомлення про виключення запису з державного реєстру іпотек, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 7 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 29 вересня 2016 року,
У червні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсною заяви про вилучення обтяження з об'єкта нерухомого майна, визнання недійсним повідомлення про виключення запису з державного реєстру іпотек.
На підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області, постановленої в судовому засіданні 27 січня 2016 року не виходячи до нарадчої кімнати, процесуальний статус приватного нотаріуса ОСОБА_5, за її клопотанням від 27 січня 2016 року, змінено зі співвідповідача на третю особу.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 7 вересня 2016 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 29 вересня
2016 року ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 7 вересня 2016 року скасовано, провадження у справі закрито.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить постановлені у справі ухвали суду скасувати й передати справу до суду першої інстанції для розгляду по суті заявлених вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із наявності судового рішення, а саме - рішення апеляційного суду Донецької області від 27 липня 2016 року, яким вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення та ухвалу суду першої інстанції визначені положеннями ст. 307 ЦПК України, перелік яких є вичерпним.
Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК Українирішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених ст. ст. 205, 207 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, якщо є таке, що набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд своєю ухвалою
закриває провадження у справі.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстава та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимоги та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Як убачається з матеріалів даної справи, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсною заяви про вилучення обтяження з об'єкта нерухомого майна, визнання недійсним повідомлення про виключення запису з державного реєстру іпотек.
Разом з тим рішення апеляційного суду Донецької області
від 27 липня 2016 року ухвалено у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на предмет іпотеки та визнання недійсними заяв.
Таким чином, сторони, предмет та підстави позовів, поданих ОСОБА_3, не є тими самими.
Проте п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України передбачено закриття провадження у справі виключно у випадку тотожності трьох елементів: складу сторін, предмета і підстави спору.
Саме до цього зводяться правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-1133цс15.
Однак суд апеляційної інстанції не врахував наявні відмінності сторін, предмета спору та підстав позовів, заявлених ОСОБА_3, й необґрунтовано закрив провадження у справі.
Ураховуючи викладене та положення п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для розгляду.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 29 вересня 2016 року скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: Б.І. Гулько
В.І.Журавель
О.В.Закропивний
С.Ф.Хопта