33/775/242/2017(м)
265/4207/17
17 жовтня 2017 року м. Маріуполь
Суддя Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі Свіягіна І.М.,
за участю захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 серпня 2017 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, працюючу головним бухгалтером ДП «ММТП», зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 85 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн.,
постановою суду ОСОБА_3 визнана винною у тому, що вона, працюючи на посаді головного бухгалтера ДП «ММТП», порушила порядок ведення податкового обліку.
Так, згідно акту №36/28-10-47-10/01125755 від 29.05.2017 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, в результаті чого завищено податковий кредит за жовтень-грудень 2015 року в розмірі 259922 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2015 року в розмірі 301539 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України за квітень 2016 року в розмірі 756735 грн.
Своїми діями ОСОБА_3 порушила пп. «а» п.198.1 п.198.2, п.198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України тим самим, скоїла правопорушення, передбачене ст.163-1 ч.1 КУпАП України, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення АА №759318 від 12.06.2017 року; актом №36/28-10-47-10/01125755 від 29.05.2017 року.
Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 серпня 2017 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 85 грн.
На зазначену постанову ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, оскільки судом порушені вимоги ст.268 КУпАП, внаслідок чого однобічно і неповно досліджені обставини, які мають суттєве значення у справі, висновки судді не відповідають дійсності, звертає увагу суду апеляційної інстанції на відсутності в її діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Крім того зазначила, що про час і місце розгляду справи вона належним чином не була повідомлена, у зв'язку з чим не була обізнана про існування судового рішення від 29 серпня 2017р. та встановлений строк на апеляційне оскарження постанови був пропущений з поважних причин, просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, постанову суду скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в діях правопорушника складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, перевіривши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова судді скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Дана справа, розглянута у відсутність ОСОБА_3 та в матеріалах справи не міститься будь-які дані про належне сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме про місце та час розгляду справи.
З урахуванням цього слід визнати, що ОСОБА_3 була позбавлена можливості реалізувати в суді, передбачені законом (ст.268 КУпАП) права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності й, зокрема, права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо, що є безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови та скасування постанови суду.
Крім того, як вбачається з матеріалів провадження, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, не викликалась для участі у справі на 29 серпня 2017 року, про оскаржуване рішення дізналася з Єдиного державного реєстру судових рішень 13 вересня 2017 року, тому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження, як пропущений з поважних причин.
Частиною 7 ст.294 КУпАП передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст.ст.245,251,252,280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, порушивши вказані вимоги закону, районний суд не з'ясував, чи наявний в діянні ОСОБА_3 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Не вбачається і з тексту оскаржуваної постанови того, що судом першої інстанції досліджувались і встановлювались обставини вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення.
Разом з тим, дослідженням матеріалів справи встановлено, що крім протоколу про адміністративне правопорушення, доказом вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, є витяг з акту №36/28-10-47-10/01125755 від 29.05.2017 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки публічного Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинами з ТОВ «Індустріальна будівельна група» за період квітень 2016 року, ПП «Реал-Строй» за період грудень 2015 року, податковим органом були покладені в основу доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
На підставі вищезазначеного акту податкової перевірки податковим органом 22 червня 2017р. було винесене податкове повідомлення рішення № 0003484710 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 756735 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 189183,75 грн., а №0003494710 зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
Відповідно до ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Розглядаючи справу про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.163-1 КУпАП, районний суд, в порушення вимог ст.280 КУпАП, не з'ясував, чи скористалося ДП «ММТП» наданим Податковим кодексом України правом на оскарження рішення податкового органу і чи є визначене податковим органом грошове зобов'язання ДП «ММТП» узгодженим, в той час як з'ясування цих обставин має істотне значення для правильного вирішення справи.
Як встановлено судом апеляційної інстанції і вбачається з доданих ОСОБА_3 до апеляційної скарги копій документів, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2017р. було задоволено в повному обсязі адміністративний позов державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» до Офісу великих платників податків ДФС України і визнано протиправним та скасовано вищезазначені податкові повідомлення-рішення.
Таким чином, рішенням адміністративного суду було встановлено необґрунтованість висновків податкового органу щодо допущення державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» порушень вимог податкового законодавства, які, відповідно до складеного відносно ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення, ставляться їй, як головному бухгалтеру державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт», у вину, а відтак відсутні докази вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
З огляду на викладене, апеляційний суд, скасовуючи оскаржувану постанову суду, приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_3на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діянні ОСОБА_3 складу даного адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п.1 ст.247, ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_3 поновити строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 серпня 2017 року щодо ОСОБА_3.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 серпня 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 85 грн.,- скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_3, на підставі п.1 ст.247 КУпАП закрити, за відсутністю в діянні ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Донецької області Свіягіна І.М.