11-кп/775/182/2017(м)
222/1362/16-к
Єдиний унікальний номер 222/1362/16-к Головуючий суддя у суді 1-ої інст.: ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/775/182/2017(м) Суддя-доповідач: ОСОБА_2
12 жовтня 2017 року м. Маріуполь
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області (м. Маріуполь) у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
особи стосовно якої застосовано
примусові заходи медичного характеру ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
законного представника ОСОБА_9 ,
експерта ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12016050640000071 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 січня 2017 року, якою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастополь Автономної Республіки Крим, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не судимого, військовослужбовця за призивом під час мобілізації на особливий період, який проходив військову службу на посаді гранатометника 1МПВВід. 1-го МПВ 3-ї МПР військової частини ПП НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Вирішено долю речових доказів.
органом досудового розслідування встановлено, що 26 травня 2015 року ОСОБА_7 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу на посаді гранатометника 1МПВВід. 1-го МПВ 3-ї МПР військової частини ПП НОМЕР_1 . Для виконання службово-бойових завдань у зазначеній військовій частині за солдатом ОСОБА_7 закріплено вогнепальну зброю - автомат АКМС-74 НОМЕР_2 .
30 серпня 2015 року відповідно до наказу по стройовій частині №311 командира військової частини польової пошти НОМЕР_1 солдата ОСОБА_7 відряджено до сектору « ІНФОРМАЦІЯ_2 » місце проходження АТО у АДРЕСА_2 .
Відповідно до вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна особа має право на особисту недоторканість та кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.
Незважаючи на вищевикладене, солдат військової частини - польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті особистих неприязних відносин, переслідуючи умисел умисного протиправного позбавлення життя іншій людині, вчинив умисне протиправне заподіяння смерті військовослужбовця цієї ж військової частини - ОСОБА_11 за наступних обставин:
ОСОБА_7 01 березня 2016 року о 18.00 год. разом з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 зі своєю табельною автоматичною зброєю АКМС-74 НОМЕР_2 заступив на чергуванню днювальним по адміністративній будівлі, розташованій на території колишньої молочнотоварній фермі в АДРЕСА_2 , де в період часу з 18.00 год. до 22.00 год. чергування здійснював ОСОБА_7 , після чого о 22.00 год. днювальним по адміністративній будівлі заступив військовослужбовець ОСОБА_11
ОСОБА_7 02 березня 2016 року о 00.10 год., перебуваючи в кімнаті відпочинку адміністративної будівлі, яка розташована поблизу місця чергування днювального, на ґрунті особистих неприязних відносин, вирішив протиправно позбавити ОСОБА_11 життя.
З цією метою ОСОБА_7 взяв в руки свою табельну автоматичну зброю АКМС-74 НОМЕР_2 , вийшов зі своєї кімнати до коридору, де знаходився днювальний ОСОБА_11 , перевів запобіжник автомату у положення для здійснення автоматичної стрільби навів зброю у бік ОСОБА_11 . Усвідомлюючи небезпеку своїх дій та передбачаючи суспільну небезпечність наслідків у вигляді настання смерті потерпілого від застосування автоматичної вогнепальної зброї, бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою позбавлення життя ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , застосував вогнепальну зброю - автомат АКМС-74 НОМЕР_2 , здійснивши з нього автоматичну чергу у кількості 30 пострілів у життєво важливі органи, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на позбавлення життя ОСОБА_11 , підійшов до останнього та взявши в руки його табельну автоматичну зброю АК № НОМЕР_3 , здійснив з неї ще шість пострілів в лежачого на підлозі ОСОБА_11 , в область життєво важливих органів - голову і груди, чим заподіяв ОСОБА_11 наскрізні, вогнепальні, кульові поранення голови з ушкодженням кісток склепіння і основи черепу та речовин головного мозку, а також грудної клітини з ушкодженням печінки, петель тонкого кишковика.
До Іллічівського районного суду м. Маріуполя звернувся прокурор із клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 у зв'язку з вчиненням ним суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, оскільки останній за станом здоров'я потребує застосування примусових заходів медичного характеру.
Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 січня 2017 року щодо ОСОБА_7 , застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Не погодившись із судовим рішенням захисником ОСОБА_8 подана апеляційна скарга, в якій він, не оспорюючи доведеність суспільно-небезпечного діяння і його скоєння саме ОСОБА_7 , просить оскаржувану ухвалу щодо ОСОБА_7 скасувати; відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом; закрити кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю необхідності у застосуванні примусових заходів медичного характеру. Як альтернативу, захист просить суд змінити ухвалу місцевого суду і застосувати до ОСОБА_7 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної медичної допомоги у примусовому порядку.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на те, що згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 615 від 07 червня 2016 року, проведеної КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня м. Слов'янська» ОСОБА_7 вийшов зі стану психічного і поведінкового розладу внаслідок вживання алкоголю (алкогольний галлюциноз) та, на думку сторони захисту, в застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує. При цьому, місцевих суд при постановленні ухвали не надав правової оцінки вказаному висновку, як і не надав її показанням завідуючого наркологічного відділення ОСОБА_12 , даних ним в якості свідка, згідно яких останній вказав, що ОСОБА_7 примусового лікування від хронічного алкоголізму не потребує.
В запереченнях на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 прокурор просить ухвалу місцевого суду щодо ОСОБА_7 , як законну і обґрунтовану, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, який просив її задовольнити, ухвалу місцевого суду - скасувати, відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування примусових заходів медичного характеру та закрити кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю необхідності у застосуванні примусових заходів медичного характеру; або ж просить суд змінити ухвалу місцевого суду і застосувати до ОСОБА_7 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної медичної допомоги у примусовому порядку; законного представника особи стосовно якої застосовано примусові заходи медичного характеру ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , на підтримання апеляційної скарги захисника; прокурора, який відстоював законність і обґрунтованість судового рішення, просив залишити його без зміни, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення; перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи апеляційної скарги захисника в її межах, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: 1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння; 2) які вчинили у стані обмеженої осудності злочини; 3) які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
Згідно з положеннями ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Як встановлено з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечне діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, що виразилось в умисному протиправному заподіяння сперті іншій людині (вбивство).
Згідно з висновком комісії лікарів-психіатрів № 364 від 06 вересня 2016 року, щодо гр. ОСОБА_7 , до якого застосовуються примусові заходи медичного характеру, виявляє прояви «органічного» та «психопатичного» патопсихологічних симптомокомплексів, у нього діагностується характерологічні зрушення з перевагою емоційно-нестійких, імпульсивних, недостатньо-цілеспрямованих психічних процесів та поведінки, що характерно для осіб, страждаючих на алкоголізм та виявляючи зміни особистості за алкогольним типом. За своїм психічним станом ОСОБА_7 потребує застосування примусових заходів медичного характеру на підставі ст.ст. 93, 94 КК України (на розгляд суду).
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом, що відповідає приписам ст.94 КК України.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені в даній апеляційній скарзі щодо скасування ухвали Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 січня 2017 року є безпідставними та необґрунтованими, а ухвалу суду постановлено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своїй ухвалі, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
При апеляційному розгляді, проведеному в режимі відеоконференції за участю експерта - лікаря психіатра ОСОБА_10 , остання підтримала висновок судово-психіатричних експертів № 464 та пояснила, що Крутських виявляє прояви «органічного» та «психопатичного» патопсихологічних симптомокомплексів. У нього діагностується характерологічні зрушення з перевагою емоційно-нестійких, імпульсивних, недостатньо цілеспрямованих психічних процесів та поведінки, що характерно для осіб, страждаючих на алкоголізм та виявляючих зміни особистості за алкогольним типом. За твердженням експерта, ОСОБА_7 за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Колегія суддів вважає, що підстав для сумнівів у правдивості пояснень лікаря психіатра немає.
Апеляційний суд при перевірці справи не виявив невідповідності висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам справи, допущених істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які тягнули б за собою скасування чи зміну ухвали, на що вказує апелянт.
За таких обставин, апеляційна скарга подана захисником ОСОБА_8 не підлягає задоволенню, а ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 січня 2017 року необхідно залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.405, 407, 418, 419, колегія суддів, -
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 січня 2017 року, якою щодо ОСОБА_7 , застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом, залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду Донецької області набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,- в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Судді:
_______________ ________________ ________________
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4