243/5022/17
провадження № 1-в/243/404/2017
17 жовтня 2017 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
При секретарі ОСОБА_2
За участю:
прокурора ОСОБА_3
представника Слов'янського МРВ з питань пробації ОСОБА_4
засудженої ОСОБА_5
розглянувши заяву ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення її від відбування покарання згідно п. “в” статті 1 Закону України “Про амністію у 2016 році” від 22.12.2016 року,
До Слов'янського міськрайонного суду звернулась ОСОБА_5 про звільнення її від відбування покарання згідно п. “в” статті 1 Закону України “Про амністію у 2016 році” від 22.12.2016 року, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26.06.2017 року її визнано винної у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850 грн. Вирок набрав законної сили 27.07.2017 року. На день набрання чинності Закону України “Про амністію у 2016 році” ОСОБА_5 має трьох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відношенні яких не позбавлена батьківських прав. У зв'язку з чим просить звільнити себе від відбування покарання згідно п. “в” статті 1 Закону України “Про амністію у 2016 році” від 22.12.2016 року.
Засуджена ОСОБА_5 у судовому засіданні просила заяву задовольнити.
Представник Слов'янського міськрайонного відділу з питань пробації в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви засудженої.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву засудженої ОСОБА_5 та не заперечував проти її задоволення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників судового засідання, приходить до висновку, що дане подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, у ході судового засідання достовірно було встановлено, що вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26.06.2017 року визнано винним ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено їй покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850 грн. Вирок набрав законної сили 27.07.2017 року (а.с.36-37).
Відповідно до ст.85 КК України, на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
У відповідність до ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України №1810-VIIІ від 22 грудня 2016 року «Про амністію у 2016 році».
Згідност.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», рішення про застосування чи не застосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.
Відповідно до п. “в” статті 1 Закону України “Про амністію у 2016 році”, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
На день набрання чинності Закону України “Про амністію у 2016 році”, ОСОБА_5 має трьох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відношенні яких не позбавлена батьківських прав.
Обставин, передбачених ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», які виключають можливість застосування даного закону відносно зазначених в цій статті осіб, судом відносно, ОСОБА_5 не встановлено.
Розглянувши матеріали заяви, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі п “в” статті 1 Закону України “Про амністію у 2016 році”.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 74, 85, 86 КК України, Законом України «Про амністію у 2016 році», Законом України «Про застосування амністії в Україні», суд
Заяву ОСОБА_5 про звільнення її від відбування покарання згідно п. “в” статті 1 Закону України “Про амністію у 2016 році” від 22.12.2016 року - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженої вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26.06.2017 року за ст. 185 ч.1 КК України до штрафу на користь держави у розмірі 850 грн., звільнити від відбування покарання згідно п. “в” статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд на протязі семи суток з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1