17 жовтня 2017 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Литвинюк І. М.
суддів: Височанської Н.К., Кулянди М.І.,
секретар: Тодоряк Г.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Буковини» про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Буковина» на ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 18 липня 2017 року,
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Мрія Буковина» про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.
Також в липні 2017 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила заборонити ТОВ «Мрія Буковина» вчиняти будь-які дії щодо обробітку спірної земельної ділянки та покращення якості ґрунту (у тому числі будь-якого посіву, культивації, оранки, дискування, внесення добрив та інших хімічних або органічних препаратів).
Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 18 липня 2017 року заяву про забезпечення позову задоволено.
Заборонено ТОВ «Мрія Буковина» після збору урожаю соняшника вчиняти будь-які дії щодо обробітку спірної земельної ділянки та покращення якості ґрунту (у тому числі будь-якого посіву, культивації, оранки, дискування, внесення добрив та інших хімічних або органічних препаратів) земельної ділянки площею 0,96 га з кадастровим номером 7321586800:01:013:0066,
Справа №716/1031/17 Провадження № 22-ц/794/1088/17 Головуючий у 1-й інстанції Стрілець Я.С.
Категорія: 47 Доповідач Литвинюк І.М.
розташованої на території Погорилівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області.
Виконання даної ухвали покладено на Заставнівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.
На дану ухвалу ТОВ «Мрія Буковина» подало апеляційну скаргу, в якій просило ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Посилалося на порушення норм процесуального права.
Колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що не вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідача після збору урожаю соняшника вчиняти будь-які дії щодо обробітку спірної земельної ділянки та покращення якості ґрунту, може призвести до утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.
Отже, заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета спору.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" при встановленні відповідності обраних заходів забезпечення позову слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Враховуючи, що позивач не провела встановлення меж її земельних ділянок на місцевості, позивач не вказує де точно знаходиться її земельна ділянка, вказана ухвала перешкоджає обробітку земельних ділянок інших орендодавців, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано задовольнив клопотання про забезпечення позову.
Як вбачається із матеріалів справи, що спірна земельна ділянка знаходиться в оренді у ТзОВ «Мрія Буковина», знаходиться вона між іншими земельними ділянками, які також знаходяться в оренді у ТзОВ «Мрія Буковини», заборона вчиняти будь-які дії стосовно обробітку чи використання земельної ділянки може вплинути суттєво на господарську діяльність відповідача і потягнути за собою втрати матеріального характеру, як самого відповідача так і власників інших земельних ділянок, що не було враховано судом при винесенні ухвали про забезпечення позову.
За таких обставин колегія суддів вважає необхідним скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.303. 307. 312 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Буковина» задовольнити.
Ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 18 липня 2017 року скасувати.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді