Номер провадження 2/754/570/17
Справа №754/9320/16-ц
Іменем України
11 жовтня 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді Журавської О.В.
з участю секретаря Касян А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Айбокс», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання правочину недійсним, визнання відсутнім права вимоги, суд -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, вимоги якої уточнювались в процесі судового розгляду, про визнання недійсним договору поруки, укладеного між сторонами по справі та визнання відсутнім у відповідача права вимоги за договором Кредитної лінії №НКЛ-2002859/1 від 22.05.2014 р., посилаючись на те, що між позивачем та ТОВ «Айбокс» (далі по тексту третя особа 1) укладено Договір кредитної лінії. При здійсненні перевірки правочинів, вчинених протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію АТ «Дельта Банк» виявлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаною Кредитною лінією було укладено договір поруки №П-2002859-11 від 25.06.2014 р., між позивачем та відповідачем. Посилається на те, що умови Договору поруки суперечать одна одній, а зміст Договору поруки суперечать чинному законодавству України, даний договір фактично укладений після запровадження особливого режиму контролю та визнання банку проблемним, а погашення заборгованості відбувалось з рахунку поручителя у проблемному банку й таке погашення відбувалось напряму, а не через кореспондентський рахунок, відкритий в Національному банку України (надалі - НБУ). При цьому від імені позивача спірний Договір поруки підписаний одноособово Головою Ради Директорів, яка не була уповноважена на укладання Договору поруки з відповідачем відповідно до Статуту АТ «Дельта Банк», а протокол засідання Кредитного комітету не відповідає Положенню про Кредитний комітет та Малий кредитний комітет АТ «Дельта Банк». Зокрема, оспорюваний договір поруки датований заднім числом та відрізняється за формою та змістом від інших договорів поруки, які забезпечують виконання вказаного Кредитного договору. Зазначав, про наявність підстав вважати, що договір поруки № П-2002859-11 від 25.06. 2014 р. мав на меті фактичне забезпечення активами банку (майновими правами за кредитним договором, договорами застави, поруки, право регресу за якими набув поручитель у відповідній сумі) грошових вимог до банку самого поручителя.
Позивач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладене в позовній заяві, а також в письмових поясненнях.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Представник третьої особи - ТОВ «Айбокс» в судові засідання не з'являвся, причини неявки суду не повідомляв, про розгляд справи повідомлявся належним чином. При цьому, з'явився на судові дебати, проти вимог позову заперечував в повному обсязі.
Представник третьої особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в судовому засіданні вимоги позову підтримав в повному обсязі.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 22.05.2014 р. між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «Айбокс» укладено договір кредитної лінії № HKЛ-2002859/1, у відповідності до банк зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Згідно зазначеного договору, надання кредиту здійснювалось окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «Транш», а в сукупності - «Транші», на умовах визначених договором, в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 80 000 000 грн. зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 16 % річних, в порядку визначеному цим договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 31.12.2017.
При цьому, під час здійснення Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію АТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. перевірки правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону, було виявлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором додатково було укладено договір поруки № П-2002859-11 від 25.06.2014 р., укладений між ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем.
У відповідності до п. 1.1. договору поруки, поручитель зобов'язалась перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ТОВ «Айбокс» (позичальником) зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій та пені у розмірі та у випадках, передбачених договором невідновлювальної кредитної лінії № НКЛ-2002859/1, що укладений 22.05.2014 р. між кредитором та позичальником, за умовами якого позичальник зобов'язався повернути кредитору отриманий кредит у розмірі 80 00 000 грн. зі сплатою процентів у розмірі, у строки (терміни) та на умовах, зазначених у Договорі кредиту та у договорах про внесення змін та доповнень до Договору кредиту, що укладені на дату укладання цього договору та/або можуть бути укладені в майбутньому, з кінцевим терміном повернення кредиту до 31.12.2017 р. включно або в термін, що вказаний в п. 1.1. договору кредиту, а також сплачувати можливі штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту та цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої порукою вимоги.
Згідно п. 1.3. договору поруки, у разі невиконання позичальником забезпечених порукою зобов'язань, поручитель доручає кредитору здійснювати договірне списання грошових коштів з будь-яких рахунків поручителя (в національній та/або іноземній валюті), відкритих (чи тих, що будуть відкриті) ним у кредитора в сумах, що підлягають сплаті за договором кредиту та будь-яким іншим договором укладеним між позичальником та кредитором щодо погашення заборгованості за кредитом, нарахованими процентами за користування ним, комісій, а також можливих штрафних санкцій та пені. Поручитель доручає кредитору здійснювати таке договірне списання у сумі, визначеній кредитором самостійно на підставі договору кредиту, будь-яку кількість разів протягом строку дії цього договору до повного виконання будь-яких зобов'язань поручителя перед кредитором за цим договором. При цьому сторони погодили, що договірне списання з будь-якого поточного рахунку поручителя є заздалегідь погодженим і не потребує повідомлення поручителя та/ або позичальника в будь-якій формі.
Пунктом 2.1. договору поруки встановлено, що зміст забезпеченого порукою зобов'язання складає: погасити основну суму заборгованості за договором кредиту в сумах та в терміни, зазначені в договорі кредиту; сплатити проценти за користування кредитом в розмірі, у строки (терміни) та на умовах, визначених у договорі кредиту; сплатити можливі штрафні санкції, визначені договором кредиту; сплатити інші втрати, пов'язані зі здійсненням забезпеченої порукою вимоги.
У п.п. 3.1.1. - 3.1.2. п. 3.1. договору поруки зазначено, що поручитель зобов'язаний протягом одного банківського дня від дати отримання письмової вимоги кредитора про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання виконати відповідне зобов'язання шляхом перерахування непогашеної суми кредиту, непогашеної суми процентів за користування кредитом, комісій, можливих штрафів та пені на рахунок кредитора, зазначений в такій вимозі; у разі невиконання позичальником та поручителем забезпеченого порукою зобов'язання відповідати перед кредитором як солідарні боржники всім своїм майном, на яке згідно із чинним законодавством України може бути звернено стягнення.
У п. 3.2. договору поруки визначено, що поручитель має право: попередивши письмово кредитора не пізніше як за п'ять банківських днів достроково виконати зобов'язання забезпечене порукою (п.п.3.2.1.); зворотної вимоги до позичальника в межах суми виконаного ним зобов'язання, як кредитор, що набув всіх прав за цим зобов'язанням.
Підпунктом 3.4.1. пункту 3.4. договору поруки було закріплено, що кредитор має право у разі невиконання позичальником та поручителем забезпеченого порукою зобов'язання звернути стягнення на все майно поручителя та/або позичальника як солідарних боржників згідно з чинним законодавством України.
Встановлено, що до визнання AT «Дельта Банк» неплатоспроможним та запровадження у ньому тимчасової адміністрації AT «Дельта Банк» тривалий час мав проблеми з ліквідністю, результатом чого стало прийняття НБУ низки рішень з метою недопущення погіршення стану ліквідності AT «Дельта Банк» та захисту інтересів його вкладників і кредиторів, зокрема було прийнято Постанову Правління НБУ від 26.02. 2014 р. № 102/БТ «Про надання кредиту для збереження ліквідності» зі змінами, внесеними Постановою Правління НБУ від 12.06. 2014 р. № 348/БТ, Постанову Правління НБУ від 11.09. 2014 р. № 560/БТ «Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю AT «Дельта Банк» шляхом призначення куратора» та Постанову Правління НБУ від 30.10. 2014 р. № 692/БТ «Про віднесення AT «Дельта Банк» до категорії проблемних».
Так, з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів банку, вжиття заходів для приведення діяльності банку у відповідність до вимог банківського законодавства, відновлення його фінансового стану та усунення порушень, причин і умов, що призвели до його погіршання, 30 жовтня 2014 року Правлінням НБУ прийнято постанову № 692 БТ Про віднесення AT «Дельта Банк» до категорії проблемних», якою встановлено обмеження у діяльності банку.
Відповідно до положень ст. 55, 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 10 ЦПК України встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі Постанови Правління Національного банку України від 02.03. 2015 № 150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 02.03. 2015 р. № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В. - уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».
На виконання постанови Правління Національного банку України від 02.10. 2015 р. № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Фондом гарантуванням вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 р. № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з якими відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» строком з 05.10. 2015 р. по 04.10.2017 р. призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.
Згідно з ч. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
За таких обставин, у спорах, пов'язаних із виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Статтею 36 вказаного Закону України врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Зокрема, згідно ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.
Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Під час введення тимчасової адміністрації не застосовується: примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку, нарахування неустойки (штрафів, пені) інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не нараховується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку, зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може привести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом, нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.
Відповідно до ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку;банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси; втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається; забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.
Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов'язаними з банком особами.
Встановлено, що під час здійснення уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію АТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. перевірки правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», було встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором додатково було укладено договір поруки № П-2002859-11 від 25.06.2014 р. між АТ «Дельта Банк» та відповідачем.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.11.2016 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду України від 13.03.2017 р. та постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2017 р., в справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», треті особи : ТОВ «Айбокс», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, встановлена обґрунтованість висновку уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. про нікчемність правочинів, що були предметом розгляду, з підстав визначених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно положень ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Правління НБУ від 11.09.2014 №560/БТ призначено куратора банку, заборонено банку використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки, зобов'язано банк здійснювати розрахунки виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ, та запроваджено певні обмеження діяльності банку, в тому числі зобов'язано банк приймати погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями банку тільки в грошовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 12.12.2015 р. було здійснено часткове погашення кредитних коштів за Кредитним договором № HKЛ-2002859/1 від 22.05.2014 р. в розмірі 3 500 000 грн. з депозитного рахунку відповідача на рахунок ТОВ «Айбокс».
Вказане свідчить, що було порушено порядок здійснення вказаного погашення, а саме воно було здійснено не через кореспондентський рахунок, відкритий в НБУ, що свідчить про зменшення заборгованості на обліку банку без перерахування реальних грошових коштів.
Вбачається, що відповідач не скористалась правом, зазначеним у п.3.2.1. Договору поруки, згідно з яким вона має право, попередивши письмово Кредитора не пізніше як за п'ять банківських днів, достроково виконати зобов'язання забезпечене порукою. Такого попередження до банку зі сторони відповідача не надходило.
Зокрема, погашення заборгованості відповідача за Кредитним договором шляхом договірного списання з рахунку Поручителя відбувалось за відсутності простроченої заборгованості за Кредитним договором, в період, коли строк виконання зобов'язання не настав.
Як вбачається всупереч ст. 554-555 ЦК України, Кредитор не направляв ані Позичальнику, ані Поручителю вимоги про погашення заборгованості, тож погашення заборгованості відбулось з порушенням процедури стягнення, визначеної як умовами Договору поруки, так й нормами чинного законодавства.
Зокрема, відповідно до п. 6.1 ст.6 Відповідно до п.6.1. ст.6 Статуту АТ «Дельта Банк» (в редакції, чинній на момент укладання оспорюваного правочину), органами управління Банку є Загальні збори акціонерів, Спостережна рада, Рада Директорів.
Пунктом 6.5.1. Статуту, п.1.1. Положення «Про Раду директорів АТ «Дельта Банк» визначено, що Рада Директорів є виконавчим органом Банку. Рада Директорів здійснює управління поточною діяльністю Банку, формування фондів, необхідних для статної діяльності Банку та несе відповідальність за результати фінансово-господарської діяльності Банку згідно з принципами та порядком, встановленими Статутом Банку, рішеннями Загальних зборів акціонерів і Спостережної ради Банку.
Згідно з п. 6.5.5.-6.5.7. Статуту, п.2.3, 3.2.1. Положення «Про Раду директорів «Дельта Банк», у межах своєї компетенції Рада Директорів діє від імені Банку, підзвітна Загальним зборам акціонерів та Спостережній раді Банку. Рада Директорів діє на підставі Положення про Раду Директорів Банку, що затверджується Загальними зборами акціонерів Банку. Права та обов'язки членів Ради Директорів визначаються чинним законодавством, Статутом Банку та Положенням про Раду Директорів Банку, а також трудовим договором, що укладається з кожним членом Ради Директорів. Рада Директорів вирішує всі питання діяльності Банку, крім питань, віднесених до компетенції Загальних зборів акціонерів Спостережної ради Банку, а також виконує передані їй Загальними зборами акціонерів та Спостережною радою Банку функції, що належать до компетенції цих органів, крім питань, що відносяться до виключної компетенції.
Відповідно до п. 6.5.10.1.-6.5.10.3. Статуту, п.4.3.1,-4.3.3. Положення «Про Раду директорів АТ «Дельта Банк», Голова Ради Директорів керує роботою Ради Директорів та без довіреності (доручення) представляє Банк в усіх підприємствах, установах та організаціях як в Україні, так і за її межами, вчиняє правочини, укладає договори, угоди, видає довіреності, підписує будь-які документи та здійснює інші дії в межах своїх повноважень; відповідно до законодавства України на власний розсуд розпоряджається майном та коштами Банку на суму, що не перевищує 25 (Двадцять п'ять) відсотків регулятивного капіталу Банку. Розпорядження майном та коштами Банку на суму, що перевищує 25 (Двадцять п'ять) відсотків регулятивного капіталу Банку, здійснюється з урахуванням положень п.6.4.3.38 цього Статуту; для вирішення окремих питань, що входять до його компетенції видає довіреності на право представництва, інтересів БАНКУ, підписання договорів, угод та зобов'язань від імені Банку.
Пунктом 6.5.12. Статуту, п.4.4. Положення «Про Раду директорів АТ «Дельта Банк», встановлено правило двох підписів: будь-які правочини (у тому числі, але не виключно: договори (контракти), угоди, довіреності, гарантії, тощо) та інші документи, конкретний перелік яких визначається та встановлюється Спостережною Радою Банку, від імені Банку повинні бути підписані спільно Головою Ради Директорів (або виконуючим обов'язки Голови Ради Директорів) та особою, призначеною Спостережною Радою Банку з поміж Членів Ради Директорів Банку або Заступників Голови Ради Директорів Банку. Правочини та документи, зазначені в цьому пункті Статуту, вважатимуться належним чином укладеними (вчиненими) та будуть мати юридичну силу для Банку виключно у випадку, коли вони укладені з дотриманням такого правила двох підписів.
Нормами пунктів 4.1.-4.2. Положення «Про Раду директорів АТ «Дельта Банк» встановлено, що Голова Ради Директорів організовує роботу Ради Директорів, скликає засідання, забезпечує ведення протоколів засідань Ради Директорів. Голова Ради Директорів має право без доручення (довіреності) діяти від імені Банку відповідно до рішень Ради Директорів, в тому числі представляти інтереси Банку, вчиняти правочини від імені Банку, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові до виконання всіма працівниками Банку.
З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний Договір поруки підписаний одноособово Головою Ради Директорів ОСОБА_8
Голова Ради директорів має право діяти від імені Банку відповідно до рішень Ради директорів, тобто вказаними положеннями Голові Ради директорів надано право діяти виключно в межах рішень прийнятих радою директорів Банку.
Разом з тим, як встановлено судом і не заперечується сторонами рада директорів Банку відповідних рішень про укладення спірного договору не приймала, не уповноважувала ОСОБА_8 укладати від імені банку Договір поруки. Зокрема, при його укладанні не дотримано правило двох підписів.
Крім вказаного, у відповідності до Наказу від 03.11.2014 р. №2650 з метою стабілізації діяльності банку наказано погоджувати з куратором всі проекти рішень Ради Директорів та Кредитних комітетів.
Постановою Правління НБУ від 11.09.2014 №560/БТ призначено куратора банку - Губенко С.М.
З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний договір поруки було прийнято Банком на позабалансовий облік лише 12.02.2015 р., при цьому не вбачається, що його укладання було погоджено з куратором банку.
Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Враховуючи викладене, зокрема те, що спірний договір від імені Банку укладено та підписано особою, яка не мала повноважень на укладення зазначеного договору без відповідного рішення колегіального органу управління Банку (Ради директорів), суд приходить до висновку про відсутність волевиявлення Банку на укладення спірного договору, що є підставою для визнання вказаного договору недійсним та задоволення позовних вимог в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, ч. 1 ст. 203, 207 та ч. 1 ст. 215, ст. 553-555 ЦК України, постановою № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. 10, 53, 57, 60, 88, 169, 208, 209, ст. 212-215, ст. 218 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Айбокс», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання правочину недійсним, визнання відсутнім права вимоги - задовольнити.
Визнати недійсним договір поруки № П-2002859-11 від 25.06.2014 р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1.
Визнати відсутнім у ОСОБА_1 права вимоги за договором кредитної лінії № НКЛ-2002859/1 від 22.05.2014 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айбокс», яке виникло на підставі Договору поруки № П-2002859-11 від 25.06.2014 р., укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір у сумі 2 756 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя