Справа № 755/9955/15-ц
17.10.2017 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. розглянувши заяву представника позивача за первісним позовом ОСОБА_6 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору позики та стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору позики удаваним правочином і розірвання договору,-
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору позики та стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору позики удаваним правочином і розірвання договору.
В подальшому, у зв'язку із надходженням до суду листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про надання вказаної цивільної справи для виправлення описки, Дніпровським районним судом м. Києва 19 липня 2017 року було направлено дану цивільну справу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
24 липня 2017 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява представника позивача за первісним позовом ОСОБА_6 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору позики та стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору позики удаваним правочином і розірвання договору, в якій заявник просив суд: накласти арешт на належне ОСОБА_3 на праві власності нерухоме майно: ? частина будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 700244932208); заборонити суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо наступного об'єкту нерухомості, належного на праві власності ОСОБА_3: ? частина будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 700244932208).
11 жовтня 2017 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшли з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору позики та стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору позики удаваним правочином і розірвання договору.
17 жовтня 2017 року вказана цивільна справа була передана судді Катющенко В.П.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши доводи поданої представником позивача за первісним позовом заяви про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Частиною 1, 3 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь в справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Як вбачається із заявлених позивачем за первісним позовом позовних вимог, позивач, просить суд: стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь заборгованість у розмірі 231 580 євро, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на день звернення до суду становить - 5 345 422 гривень 19 копійок; за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором позики від 05 лютого 2014 року 2320 євро, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на день звернення до суду становить - 53 551 гривень 16 копійок.
Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 21 липня 2017 року, гр. ОСОБА_3 належить на праві приватної власності ? частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 700244932208).
За вказаних обставин, враховуючи зміст заявлених позовних вимог, предмет спору, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв'язку з чим вважає за можливе накласти арешт на ? частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2.
Щодо вимог про заборону суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо наступного об'єкту нерухомості, належного на праві власності ОСОБА_3: ? частина будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 700244932208), то вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимог про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, що в свою чергу і передбачає заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо даного об'єкта нерухомого майна.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви представника позивача за первісним позовом ОСОБА_6 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору позики та стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору позики удаваним правочином і розірвання договору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151-153, 210, 293 ЦПК України, -
Заяву представника позивача за первісним позовом ОСОБА_6 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору позики та стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору позики удаваним правочином і розірвання договору - задовольнити частково.
Накласти арешт на ? частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 700244932208) та належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1).
В іншій частині вимог - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню, в тому числі, за правилами встановленими для виконання судових рішень відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження».
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення ухвали до виконання один рік.
Суддя: