КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/3748/17
Провадження № 2/552/1247/17
17.10.2017 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючої судді Васильєвої Л.М.
при секретарі Орламенко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -
16 червня 2017 року позивач, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, посилаючись на те, що відповідач проживає та є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, користується послугами підприємства з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Відповідач зобов'язаний оплачувати отримані послуги, проте у повному обсязі не сплачує кошти за отримані послуги, у зв'язку з чим за період з 01 квітня 2014 року по 01 травня 2017 року утворилась заборгованість у сумі 6 675 грн. 54 коп. Загальна сума заборгованості з нарахованим індексом інфляції та 3 % річних складає 7 835 грн. 19 коп. Просили стягнути з відповідача на їхню користь заборгованість в розмірі 7 835 грн. 19 коп. та понесені судові витрати в сумі 1600 грн.
В судовому засіданні представник позивача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Борута Е.В. позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти стягнення суми заборгованості, щодо стягнення з нього судового збору сплаченого позивачем при пред'явленні позовної заяви в розмірі 1600 грн., які підлягають стягненню з нього заперечував.
Заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, користується послугами підприємства по забезпеченню тепловою енергією у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які надаються ПОКВПТГ „Полтаватеплоенерго" відповідно до „Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення ", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
В зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов'язання в повному обсязі та не оплачують послуги з теплопостачання, утворилась заборгованість за період з 01 квітня 2014 року по 01 травня 2017 року у сумі 6 675 грн. 54 коп.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 10 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.
Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідносини, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг теплопостачання, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
На підставі викладеного суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги з врахуванням індексу інфляції та 3% річних, а всього 7 835 грн. 19 коп.
Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Крім заборгованості, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1600 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 322, 625 ЦК України , ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" заборгованість за послуги теплопостачання в квартирі АДРЕСА_1 за період з 01 квітня 2014 року по 01 травня 2017 року у розмірі 6 675 грн. 54 коп., 990 грн. 96 коп. інфляційних збитків та 168 грн. 69 коп. 3-х відсотків річних, а всього 7 835 грн. 19 коп. ( сім тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень 19 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" 1600 грн. ( одна тисяча шістсот гривень) судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя Л.М.Васильєва