Справа № 426/11629/17
іменем України
11 жовтня 2017 року Сватівський районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді - Попової О.М.,
при секретарі судового засідання - Крикуновій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері, -
Встановив:
Позивач звернулась до Сватівського районного суду Луганської області з даним позовом. В обґрунтування позову зазначила, що вона є матір'ю ОСОБА_2 (уродженої Гапич) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстрація місця проживання якої значиться за її адресою. Але фактично дочка проживає за іншою адресою. Вона є пенсіонером за віком і її єдиним доходом є пенсія у розмірі 1378,21 грн., яка не забезпечує їй необхідного мінімуму проживання. Оскільки частину вона віддає на сплату комунальних послуг, а сума, яка залишається, є меншою прожиткового мінімуму і їй не вистачає на харчування, необхідні речі, ліки. Інші діти - син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та син ОСОБА_5., ІНФОРМАЦІЯ_3, проживають окремо, допомогають їй в добровільному порядку. Відповідач працездатна, інших осіб на утриманні не має, аліменти не сплачує, офіційно не працевлаштована. Постійний дохід отримує від оренди земельного паю, який вона отримала під час роботи і розпаювання у КСП «Дружба» Сватівського району та свого часу оформила на дочку. Земельна ділянка здана в оренду ТОВ АФ «Слобожанська». Після смерті її чоловіка ОСОБА_6 вона та донька отримали у спадок будинок по вул. Весела, № 192 у м. Сватове. Під час оформлення документів право власності на земельну ділянку під будинком було оформлене на доньку, лише на будинок було видане Свідоцтво про право на спадщину за законом на неї та на доньку. Сини із заявами про прийняття спадщини не зверталися з огляду на те, що їх сестра, відповідач по справі, приймає спадок і буде допомагати їй. Вона зараз фактично проживає у будинку, утримує його, сплачує комунальні платежі. В силу похилого віку і проблем зі здоров'ям вона постійно витрачає кошти на придбання ліків. Дочка матеріальної допомоги не надає, надати частину коштів від оренди паю, відмовилася. Просить стягувати аліменти у сумі 1300 грн. щомісячно.
Сторони у судове засідання не прибули. Позивач надала суду заяву про завершення розгляду справи без її участі та наполяганні на позовних вимогах. В судових засіданнях також просила задовольнити позов, обґрунтовуючи його доводами викладеними в позові. В судове засідання відповідач не прибув, надав заяву про завершення розляду справи без її участі, в процесі розгляду справи в судових засіданнях просила відмовити в задоволенні позову, оскільки вона не працює та коштів для сплати аліментів вона не має.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засідання пояснив, що він є сином позивача та допомогає матері та сестрі, яка є відповідачем у справі. Підтвердив, що відповідач не має можливості сплачувати аліменти на утримання матері, оскільки не працевлаштована. В минулому році за пай грошей матір не отримувала від дочки, але зерно та продукти харчування він особисто перевозив до матері.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позов та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено та сторони не заперечують те, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_4М, що підтверджено свідоцтвом про народження (а.с. 5), в подальшому відповідач змінювала прізвище на «Ляшова», нині «Стреблянська».
Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та отримує пенсію, що підтверджено відповідною довідкою УПФ від 26 червня 2017 року (а.с. 6).
Відповідно до ч. 3 ст. 75 СК України, непрацездатним вважається той, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом 1, 2 чи 3 групи.
Таким чином позивач є непрацездатною особою. Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги та відповідно до ст. 203 СК України зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків. Пунктом 21 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено судам, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст. 204 СК).
На підтвердження своїх вимог позивач надала докази щодо її стану здоров'я - медичну картку на її ім'я із записами про захворювання та відповідними призначеннями лікаря (а.с. 8).
Також ОСОБА_1 здійснює оплату за комунальні послуги, про що в матеріалах справи наявні надані нею копії квитанцій (а.с. 9-11).
Відповідач зареєстрована за адресою проживання матері - м. Сватове Луганської області, вул. Весела, буд. 192 (а.с. 20), але фактично проживає за адресою - м. Сватове Луганської області, вул. Красноріченська, буд. 49 зі співмешканцем ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, сином - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджено довідкою від 14.08.2017 № 6314 виданою Сватівською міською радою (а.с. 42).
Відповідно до письмової інформації наданої Сватівським районним центром зайнятості від 11.08.2017 року ОСОБА_2, на обліку як безробітна не перебуває (а.с. 41).
На праві власності відповідачу належать земельні ділянки, що підтверджено відповідним державним актом Серія ЯЕ № 880601 (а.с. 13) на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за адресою м. Сватове, вул. Весела, 192 та державним актом Серії ЛГ № 043113 (а.с. 14) на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сватівської міської ради.
Окрім іншого відповідно до договору дарування права на земельну частку (пай) від 24 травня 2000 року ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Дружба» розміром 10,36 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с. 37).
ОСОБА_2 отримує орендну плату від ТОВ АФ «Слобожанське» за оренду її пая у розмірі 7,3500 га, сума орендної плати за 2016 рік на руки склала 8849,07 грн. (а.с. 7).
ОСОБА_6, який є чоловіком позивача та батьком відповідача, помер 24 серпня 1994 року (свідоцтво про смерть а.с. 16) та після його смерті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках успадкували житловий будинок з надвірними спорудами відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 березня 2002 року АЕР № 324968 (а.с. 15). Згідно з ч. 2 ст. 205 СК при визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків. Разом з тим, обов'язок повнолітніх дітей утримувати батьків виникає за наявності двох передбачених ст. 202 СК України підстав - непрацездатності батьків та потреби матеріальної допомоги, в тому числі з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін в силу вимог ст. 205 СК України. Потреба в матеріальній допомозі має визначатися залежно він наявності чи відсутності прожиткового мінімуму. Як вбачається з матеріалів справи позивач перебувають на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області як пенсіонер та отримує пенсію, яка станом на червень 2017 року складає 1443,21 грн. Разом з тим, при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище відповідача, та те, що вона не працевлаштована.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2016 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», згідно з ч. 2 ст. 205 СК України при визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків. Крім того, судом також враховується можливість отримання позивачем матеріальної допомоги від синів, до яких на теперішній час не пред'явлено позову про стягнення аліментів. Враховуючи матеріальне становище сторін по справі, непрацездатний вік позивача, те, що вона є пенсіонером, отримує мінімальний розмір пенсії, потребує лікування, наявність інших повнолітніх дітей, зважаючи на передбачений законом обов'язок повнолітніх дітей утримувати своїх батьків, суд приходить до висновку про необхідність стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 300 гривень, оскільки даний розмір аліментів є найбільш оптимальним та не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище. Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів, у зв'язку з чим судовий збір з відповідача підлягає стягненню у дохід держави.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 202-205 СК України, суд, -
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень щомісячно, починаючи з 14 липня 2017 року і довічно.
Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів в межах сум платежів за один місяць згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України.
Стягнути зі ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, в дохід держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 640,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.М. Попова