Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/329/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Петров Р. І.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Осєтров В. І.
18.10.2017 року. Суддя Апеляційного суду Кіровоградської області Осєтров В.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.09.2017 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.09.2017 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Згідно постанови суду ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що 19.06.2017 р. о 01 год. 05 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Тобілевича, 6 в м. Кропивницькому був зупинений працівниками поліції, які після підозри щодо перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння запропонували останньому пройти огляд на стан у встановленому законом порядку, однак ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу та від проходження медичного огляду відмовився в присутності свідків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить постанову суду стосовно нього скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Своє прохання апелянт мотивує тим, що в той момент, коли під'їхав патруль поліції, апелянт автомобілем не керував, а лише знаходився в салоні автомобіля, а тому слід вважати, що на той час водієм не являвся, у зв'язку із чим не може нести відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім цього, судом першої інстанції не враховано той факт, що апелянт не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а навпаки наполягав на його проведенні на місці, однак працівники поліції відмовили в проходженні огляду за допомогою спеціальних технічних засобів, мотивуючи свою відмову відсутністю у них таких засобів. Від проходження медичного огляду апелянт вимушений був відмовитись, так як була вже пізня година і працівники поліції повідомили, що з медичного закладу він повинен буде самостійно діставатись до місця свого проживання. Також апелянт зазначає, що поліцейські залучили свідків, особи яких не були ідентифіковані, а саме в протоколі не зазначено дату народження свідка ОСОБА_5 При цьому, апелянт звертає у вагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення містяться лише особисті дані про свідків, однак їх пояснення по суті правопорушення - відсутні. З урахуванням наведених обставин, апелянт зазначає, що оскільки він не керував транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці не відмовлявся, а тому, слід вважати, що в стані алкогольного сп'яніння він не знаходився, у зв'язку із чим до адміністративної відповідальності притягнутий безпідставно.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зваживши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 5 та 6 статті 294 КУпАП, апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Як слідує із повідомлення про призначення справи до розгляду від 22.09.2017 року, ОСОБА_3 повідомлявся про дату та час розгляду апеляційної скарги, який мав відбутися о 10 год. 00 хв. 03 жовтня 2017 року. При цьому, згідно зворотного поштового повідомлення, ОСОБА_3 не отримав виклик до суду через не запит. У зв'язку із неявкою правопорушника в судове засідання на вказаний вище час та дату, розгляд апеляційної скарги останнього було перенесено на 10 год. 00 хв. 18 жовтня 2017 року та в цей же день на адресу ОСОБА_3 було направлено відповідне повідомлення рекомендованим листом. Однак на зазначений час та дату ОСОБА_3 не з'явився в судове засідання. Згідно зворотного поштового повідомлення, ОСОБА_3 не отримав виклик до суду через не запит. З огляду на те, що судом були використані всі засоби для належного та завчасного повідомлення особи, яка подала апеляційну скаргу, про час і місце розгляду справи, як того вимагають положення ч. 5 ст. 294 КУпАП, однак ОСОБА_3 свідомо не отримував судові виклики, що вказує на небажання останнього бути присутнім під час розгляду справи в суді, а тому, з огляду на частину 6 статті 294 КУпАП, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_3
Згідно вимог ст. 245 КУпАП районний суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, та правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, зокрема, відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або що до вживання лікарських препаратів що, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_3 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 226999 від 19.06.2017 року (а.с. 1); показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили факт відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою технічних засобів на місці зупинки та в медичному закладі (а.с. 2); диском із відеозаписом на якому зафіксовано факт неодноразової відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою технічних засобів на місці зупинки та в медичному закладі в присутності свідків (а.с. 31).
Ніяких порушень законодавства про адміністративні правопорушення, які б вплинули на правильність прийнятого місцевим судом рішення, та були б підставою для його скасування, під час складання протоколу про адміністративні правопорушення, та під час розгляду справи в суді першої інстанції, допущено не було.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 з приводу того, що автомобілем він не керував та від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки він не відмовлявся є надуманими та наданими з метою ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, так як вони повністю спростовуються відеозаписом, який був предметом дослідження в суді першої інстанції і який в сукупності із показаннями свідків повністю спростовує наведені вище доводи апеляційної скарги правопорушника.
Інші доводи апелянта, а саме з приводу того, що поліцейські не ідентифікували свідків, протокол про адміністративне правопорушення не містить показання зазначених у ньому свідків, суд визнає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, адже показання свідків містяться на окремому аркуші паперу (а.с. 2), а особисті дані свідків записані в протоколі про адміністративне правопорушення і жодних підстав, які б давали можливість ставити під сумнів встановлені обставини, у суду не має, оскільки жодних належних доказів, окрім припущень, суду надано не було.
При призначенні адміністративного стягнення, судом першої інстанції було в повній мірі дотримано вимоги ст. 33 КУпАП та остаточно призначено справедливе стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, яке за своєю суттю та розміром в повному обсязі буде сприяти вихованню ОСОБА_3 та запобігати в подальшому вчинення останнім нових правопорушень. Підстав, які б давали можливість пом'якшити призначене адміністративне стягнення, матеріали справи не містять.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 вересня 2017 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Кіровоградської області В.І. Осєтров