№ провадження 11-кп/781/695/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 121 (101) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
17.10.2017 року. м.Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12016120070002283 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 липня 2017 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрії Кіровоградської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-25.01.2002 року Олександрійським міським судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
-13.09.2002 року Олександрійським міським судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 309, ст.70, 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
-26.07.2007 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.119, ст.128, ч.1 ст.70 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
-23.07.2008 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 , 70,71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 06.02.2012 року по відбуттю строку покарання;
-28.02.2013 року Красногвардійським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 187 КК України на 4 роки позбавлення волі. 15 вересня 2015 року ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда умовно-достроково звільнений від відбуття покарання з невідбутою частиною покарання 1 рік 24 дні
засуджено за ч.1 ст.121 КК України на 5 років 5 місяців позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Красногвардійського районного суду Дніпропетровської області від 28.02.2013 року та остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить змінити вирок районного суду та перекваліфікувати дії її підзахисного з ч.1 ст.121 КК України на ст.124 КК України та призначити покарання в межах санкції вказаної статті. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд допустив неповному судового розгляду, що є підставою для зміни судового рішення, оскільки міскрайонний суд прийняв показання потерпілого та поклав їх в основу обвинувального вироку. При цьому не прийняв до уваги, що потерпілий внаслідок алкогольного сп'яніння міг не пам'ятати всіх фактичних обставин справи, а розповідав версію подій. Крім того, суд не надав належної оцінки показанням свідка ОСОБА_9 та висновкам судово-медичних експертиз.
Вироком суду ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він 08 вересня 2016 року близько 20 год. перебував в квартирі свого знайомого ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 . У відсутність господаря квартири між ОСОБА_7 та раніше йому не знайомим ОСОБА_11 в кухні даної квартири виник конфлікт. В ході сварки, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_7 , діючи умисно та маючи на меті нанесення тілесних ушкоджень, тримаючи кухонний ніж в руці, наніс один цілеспрямований удар ножем в область лівої щоки, а з лівого боку в область шиї та правої ноги потерпілому ОСОБА_11 . Своїми протиправними діями ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани правої гомілки у середній третині з пошкодженням великогомілкової вени, крововтратою та розвитком геморагічного шоку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент заподіяння.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу захисника та доповнив її, зазначивши про зарахування йому строку перебування під вартою з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає два дні позбавлення волі,думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до таких висновків.
Розглянувши справу в межах поданої апеляції, встановлено що викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, за що його засуджено, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які є взаємоузгодженими між собою, відповідають фактичним обставинам справи, і яким суд першої інстанції дав правильну та об'єктивну оцінку.
На підставі цих доказів, достатність та достовірність яких не була поставлена під сумнів вагомими доводами чи доказами стороною захисту під час судового розгляду, суд першої інстанції правильно визнав обвинуваченого винуватим у вчиненні злочину, передбаченим ч.1 ст. 121 КК України, кваліфікувавши його дії, як заподіяння потерпілому умисного тяжкого тілесного ушкодження.
Так, обвинувачений ОСОБА_7 в суді першої інстанції вину свою в скоєному злочині визнав частково, пояснивши, що дійсно 08.09.2016 року він прийшов додому до ОСОБА_10 , щоб забрати свої речі. Останнього вдома не було. Двері квартири йому відчинив ОСОБА_12 , син господаря квартири. Він зайшов в квартиру і пройшов на кухню. На кухні знаходився потерпілий в нетверезому стані, який почав відразу пред'являти йому претензії чому він сюди прийшов. Він відповів, що прийшов не до потерпілого. Коли він дійшов до середини кухні, то потерпілий встав та вдарив його кулаком під око. Від удару він впав на підлогу. А коли піднявся та сів на стілець в кухні, то між ним та потерпілим продовжилася сварка. Потім потерпілий встав, взяв руками його за шию та почав душити. У відповідь, щоб припинити дії потерпілого він витяг розкладний ніж з кишені та наніс потерпілому 2 удари в шию і щоку та штовхнув потерпілого. Останній сів на табуретку, а він наніс йому ножем 1 удар по нозі. Від нанесеного удару ОСОБА_11 впав з табуретки на підлогу. Його нога була в крові. Коли ОСОБА_12 зайшов на кухню, то він попросив його викликати швидку допомогу для потерпілого, а сам зайшов в ванну кімнату та вмився, а потім пішов додому. Ніж, яким він наносив удари, він взяв з собою. Куди він потім його дів, не пам'ятає. Пояснив, що наніс ножем тілесні ушкодження потерпілому, але він так вчинив, захищаючись від потерпілого. Розкаюється в тому, що так вчинив.
Разом з тим, суд першої інстанції, мотивуючи свій висновок про доведеність інкримінованого обвинувачення, у вироку правильно послався на показання потерпілого ОСОБА_11 , який в суді першої інстанції пояснював, що 08.09.2016 року він прийшов до свого знайомого ОСОБА_10 . Останній з дружиною кудись поспішали і сказали, що повернуться через 10 хв. Він разом з їхнім сином ОСОБА_12 сиділи на кухні. А потім в квартиру прийшов ОСОБА_7 . Він разом з ними був на кухні. А потім, коли між ним та ОСОБА_7 виник конфлікт на кухні, ОСОБА_12 вийшов з кухні в кімнату. В ході конфлікту ОСОБА_7 йому погрожував. Коли сварка припинилась, ОСОБА_7 встав і він подумав, що останній виходить з кухні. А коли ОСОБА_7 виходив з кухні і проходив мимо нього, то він побачив, що блиснув ніж і відчув удар в шию, від якого втратив свідомість. Коли прийшов до тями, то ОСОБА_13 надавав йому допомогу. Коли подружжя ОСОБА_14 зайшли в квартиру, то вони викликали швидку допомогу і його доставили в лікарню. Пояснив також, що співмешканка обвинуваченого ОСОБА_15 пропонувала йому змінити свої показання.
Свідок ОСОБА_9 в суді першої інстанції пояснював, що 08.09.2016 року до них додому прийшов знайомий його батька ОСОБА_11 . Останній разом з батьком вживав алкогольні напої на кухні. Потім батьки пішли з квартири. А він залишився з потерпілим на кухні. Через деякий час прийшов ОСОБА_7 за своїми речами. ОСОБА_7 зайшов на кухню покурити, а він вийшов в кімнату. З своєї кімнати він чув, як сварилися ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , а потім почув звук, наче хтось об стіну вдарився. Коли він зайшов на кухню, то побачив, що ОСОБА_11 сидить на стільці, на щоці, шиї та нозі у нього була рана, текла кров. ОСОБА_7 стояв поряд та тримав складний ніж в руках. Вийшов з складним ножем в коридор, склав ніж та поклав його в карман, а йому сказав, щоб викликав швидку допомогу ОСОБА_11 . Він надавав допомогу останньому, намагався зупинити кров. ОСОБА_11 періодично втрачав свідомість і впав на підлогу. Коли прийшли батьки, то вони викликали швидку допомогу і ОСОБА_11 доставили в лікарню.
З пояснень свідка ОСОБА_15 у суді першої інстанції вбачається, що 08.09.2016 року її співмешканець пішов до ОСОБА_10 домовлятися за роботу. Коли повернувся, то був без настрою, на обличчі вона помітила червону пляму, нічого не хотів розповідати. Вночі прийшли працівники поліції та затримали ОСОБА_7 . Вже в поліції вона довідалася про те, що сталося. Зазначала, що потерпілий вимагав у неї заплатити йому кошти за лікування.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснювала, що 08.09.2016 року до них прийшов знайомий її чоловіка ОСОБА_11 .Вони з чоловіком сиділи на кухні. Згодом вона з чоловіком пішла з дому, а потерпілий залишився. Коли вони повернулися додому, то побачили, що потерпілий лежав на підлозі, був в крові, син надавав йому допомогу. Вони викликали швидку допомогу та поліцію. Син повідомив їм, що в їхню відсутність до них приходив ОСОБА_7 і між ним та ОСОБА_11 виникла сварка. Пояснила, що потерпілий по складу характеру спокійний.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснювала, що до неї в гості прийшла її знайома ОСОБА_15 , а згодом її співмешканець ОСОБА_7 . Останній був засмучений, але нічого не пояснював. Під оком у ОСОБА_7 була червона пляма. Вони залишилися у неї ночувати, а вночі прийшли працівники поліції та затримали ОСОБА_7 .
Крім того, вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення доведена письмовими матеріалами, а саме:
-протоколом огляду місця події від 08.09.2016 року з фототаблицею, в ході якого в квартирі АДРЕСА_4 були виявлені плями бурого кольору на підлозі кухні, а також на килимі в кухні. На підлозі кухні виявлені речі з плямами бурого кольору, а саме джинси синього кольору та простирадло білого кольору. На кухні був перевернутий стілець. В коридорі при вході в кухонну кімнату виявлено на підлозі сліди бурого кольору. З місця події були вилучені джинси з слідами РБК, виріз з кухонного килима з слідами РБК, предмет, схожий на ніж та недопалок ( т.1 а.с. 9-15);
-протоколом огляду місця події від 08.09.2016 року, в ході якого в приміщенні Олександрійської ЦМЛ №1 на балконі хірургічного відділення були виявлені та вилучені речі ОСОБА_11 , а саме сорочка в клітинку чорно-білого кольору з плямами бурого кольору, бриджі кольору хакі з плямами бурого кольору, труси синьо-сірого кольору, телефон марки Нокіа чорного кольору з слідами бурого кольору ( т.1 а.с.16-18);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 19.10.2016 року за участю потерпілого ОСОБА_11 , який в присутності понятих розповів про обставини нанесення йому тілесних ушкоджень. В ході слідчого експерименту пояснив, що 8 вересня 2016 року о 9 год. ранку він зайшов до знайомого ОСОБА_18 . Згодом ОСОБА_18 з дружиною кудись пішли, а він залишився з сином господаря ОСОБА_12 . Потім в квартиру прийшов ОСОБА_19 , зайшов до нього на кухню. Між ними розпочалася словесна сварка. З боку ОСОБА_7 були погрози, що він його вб'є. Він йому не погрожував. Потім блиснув в його руках ніж. Він отримав удар в шию та щоку. Потім пам'ятає, що нога затерпла. Він на деякий час втрачав свідомість. Перед нанесенням першого удару обвинувачений висловлював свої погрози та казав, що він його вб'є. Він же ОСОБА_20 ударів не наносив, в руках у нього нічого не було. Коли він прийшов до тями, то побавив, що коло нього стояв ОСОБА_12 та надавав йому медичну допомогу, перев'язуючи його. А ОСОБА_7 вже поряд не було. Удари ножем йому були нанесені в шию, в ліву щоку та в праву ногу нижче коліна. Під час нанесення ударів він як сидів на стільці, так і залишався сидіти, не вставав, а потім втратив від болі свідомість та впав на підлогу ( т.2 а.с.10-17);
-відеозаписом протоколу проведення слідчого експерименту від 19.10.2016 року за участю потерпілого ОСОБА_11 , який в присутності понятих розповів про обставини нанесення йому тілесних ушкоджень, переглянутий в судовому засіданні( т.2 а.с. 18);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 15.09.2016 року за участю підозрюваного ОСОБА_7 , який в присутності захисника ОСОБА_6 , експерта та понятих розповів при яких обставинах були нанесені тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_11 . В ході проведення слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_7 пояснив, що 08.09.2016 року він прийшов до свого знайомого ОСОБА_10 в квартиру АДРЕСА_4 , щоб забрати свої речі. Двері йому відчинив син господаря квартири. Він зайшов в квартиру та пройшов на кухню. На кухні сидів чоловік, який відразу почав йому говорити, щоб він не приходив в дану квартиру і він його попереджав. Він підійшов ближче, щоб уточнити, в чому справа. Але розмова не вийшла, цей чоловік встав з стільця та вдарив його кулаком правої руки в праве око, від удару він не впав. ОСОБА_21 потім потерпілий повалив його на підлогу і почав його душити. В цей час він не знав, що йому робити, вирватися не було як, прийшлося захищатися. Все це відбувалося на кухні. ОСОБА_12 , син господаря квартири, був в цей час в кімнаті. У нього в кишені був розкладний ніж, він його витягнув з кишені та наніс перший удар потерпілому в область щоки, а потім в область шиї, а потім, коли рука потерпілого ослабла, він наніс йому ще один удар ножем в область ноги. У потерпілого під час конфлікту в руках нічого не було. Потім він підвівся з підлоги та побачив , що у потерпілого з'явилася рана на нозі. Він покликав ОСОБА_12 та сказав, щоб він викликав швидку допомогу. Ніж взяв з собою, куди дів не пам'ятає. Пояснив, що наносив удари ножем, так як була реальна погроза його життю, так як потерпілий був в нетверезому стані та хотів його задушити ( т.1 а.с. 187-195);
-відеозаписом протоколу проведення слідчого експерименту від 15.09.2016 року за участю підозрюваного ОСОБА_7 , який в присутності захисника ОСОБА_6 ,експерта та понятих розповів про обставини нанесення йому тілесних ушкоджень, переглянутий в судовому засіданні( т.1 а.с. 196)
-протоколом проведення слідчого експерименту від 15.09.2016 року за участю свідка ОСОБА_9 , який в присутності понятих розповів про обставини події 08.09.2016 року ( т.2 а.с. 1-7);
-висновком експерта №526 від 20.10.2016 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної рани правої гомілки у середній третині з пошкодженням великогомілкової вени, крововтратою та розвитком гемарогічного шоку. Дане тілесне ушкодження утворилося внаслідок мінімум 1 травматичної дії предмету з ознаками колюче-ріжучого та класифікується як тілесні ушкодження тяжкого ступеню як небезпечне для життя в момент спричинення. Колото-різаних 2 ран лівої щоки та шиї зліва по задньо-грудино-ключічній лінії. Дані тілесні ушкодження утворилися внаслідок мінімум 2 травматичних дій предмету з ознаками колюче-ріжучого та класифікуються як тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров'я на термін від 6 до 21 доби.
Виявлені тілесні ушкодження не могли утворитись внаслідок падіння з положення стоячи на площину та є доступними для спричинення власноруч за допомогою предмету з ознаками колюче-ріжучого. Виявлені тілесні ушкодження могли бути спричинені і лезом ножа ( т.2 а.с. 23-33);
-висновком експерта №535 від 25.10.2016 року, згідно якого виявлені на тілі ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді 3 ран утворились внаслідок дії предмету з ознаками колючо-ріжучого та не виключно, що могли утворитися ножем ( т.2 а.с. 45-48);
-висновком експерта №471 від 09.09.2016 року, згідно якого у ОСОБА_7 маються тілесні ушкодження у вигляді: синців по праві поверхні шиї та у зовнішнього кута правого ока. Вказані тілесні ушкодження утворилися внаслідок мінімум 2 травматичних дій тупого твердого предмета, яким могли бути і кулаки рук, ступні ніг чи дії інших предметів та кваліфікуються як тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості з скороминучим розладом здоров'я на термін до 6 діб. Враховуючи колір та характер виявлених тілесних ушкоджень можна казати, що вони були спричинені приблизно за 1-3 доби до моменту проведення експертизи. Враховуючи локалізацію виявлених тілесних ушкоджень можна казати, що вони в своїй сукупності не притаманні для утворення внаслідок падіння з положення стоячи на площину ( т.1 а.с. 66-67);
-висновком експерта №3279 від 15.09.2016 року, згідно якого в крові від громадянина ОСОБА_11 , виявлено етиловий спирт в кількості - 1.85 г/дм2 ( т.1 а.с.117);
-висновком експерта №3278 від 15.09.2016 року, згідно якого в крові від громадянина ОСОБА_7 , не виявлено етиловий, метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий та ізоаміловий спирти ( т.1 а.с.120);
-висновком експерта №661 від 03 жовтня 2016 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_11 належить до групи ab за ізосерологічною системою АВО. Крім того, організму потерпілого властивий антиген Н в якості супутнього. На фрагменті килима з кухні ( об'єкт 1) знайдено сліди крові людини. При визначенні групової належності в об'єкті 1 встановлено групу крові ab , виявлено антигени А і Н. Кров в даному об'єкті може походити від потерпілого ОСОБА_11 ( т.1 а.с. 144-146);
-висновком експерта №662 від 3.10.2016 року, згідно якого на одязі потерпілого ОСОБА_11 : сорочці ( згідно постанови слідчого футболці) ( об'єкти 1-3), чоловічих штанах( бриджах) (об'єкти 4-5) знайдено сліди крові людини. Кров в даних об'єктах може походити від потерпілого ОСОБА_11 ( т.1 а.с.150-152);
-висновком експерта №663 від 3.10.2016 року, згідно якого на одязі підозрюваного ОСОБА_7 : футболці ( згідно постанови слідчого сорочці) ( об'єкт 1), штанах джинсових ( об'єкти 8-9) знайдено сліди крові людини. Кров в даних об'єктах може походити від потерпілого ОСОБА_11 ( т.1 а.с.156-158);
-висновком судово-психіатричної експертизи № 431 від 20.09.2016 року, згідно якої ОСОБА_7 в момент скоєння правопорушення не страждав і в даний час психічними захворюваннями не страждає, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані. Міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У відношенні інкрімінуємого йому діяння слід вважати осудним ( т.1 а.с. 168);
-висновком судово-наркологічної експертизи №640 від 13.10.2016 року, згідно якої ОСОБА_7 страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності ( т.1 а.с. 171).
Доводи захисника щодо нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень потерпілому внаслідок перевищення меж необхідної оборони, оскільки він вимушений був захищатися від нападу будь-якими засобами, ретельно перевірені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження і під час апеляційного розгляду кримінального провадження.
Суд у вироку зазначив, що в даному випадку, виходячи із сукупності всіх встановлених обставин події, яка відбулася між обвинуваченим та потерпілим, що ініціатором конфлікту був потерпілий, який не спростував в судовому засіданні, що перший розпочав сварку, зазначив, що був дуже п'яний і не пам'ятає причину конфлікту, але пам'ятає, що сварка між ними була. Дані обставини вказують на наявність умислу у обвинуваченого на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, як розправу на фоні неприязні. Наявність у обвинуваченого легких тілесних ушкоджень, за умови підтвердження, що ці ушкодження йому наніс потерпілий, може свідчити лише про обоюдну бійку на ґрунті неприязних відносин. Також відсутні будь-які дані, які б підтверджували доводи захисника, що потерпілий міг отримати тілесні ушкодження за інших обставин. Напроти, завдання ОСОБА_11 тілесних ушкоджень саме ОСОБА_7 доведено показаннями самого обвинуваченого, висновками експертиз, показаннями свідків.
Більше того, є не обґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що суд не дав належної оцінко показанням ОСОБА_9 , оскільки в ході слідчого експерименту 15.09.2016 року, останній пояснював, що 08.09.2016 року до них в гості прийшов потерпілий ОСОБА_11 . Хвилин через 10, а саме біля 20 год. до них додому прийшов ОСОБА_22 . Він зайшов в квартиру, а потім пройшов на кухню. Між ними почалася розмова спочатку нормальна, ніяких сварок не було. Він пішов в свою кімнату. Хвилин через 5 він почув, що вони сваряться. Потім почув, що впав стілець. Він забіг на кухню і побачив, що там біля потерпілого стояв ОСОБА_23 з ножем в правій руці, рука в крові. Потерпілий тримався за ногу і сидів на стільці. Потім потерпілий впав на підлогу, обвинувачений його переступив та пішов. ОСОБА_23 склав ніж, поклав до правої кишені джинсів і пішов. А йому сказав, щоб він нікому нічого не говорив. Він почав накладати жгут на ногу потерпілому, щоб зупинити кровотечу. Потім прийшли додому тато та мама і викликали швидку допомогу та поліцію. Коли потерпілий впав з стільця та знаходився на підлозі, то він побачив, що у нього рани на нозі, на шиї та щоці
Таким чином, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки такі висновки суду відповідають матеріалам кримінального провадження.
Всупереч апеляційним доводам сторони захисту про немотивованість апельованого судового рішення, у вироку міститься достатня мотивація як оцінки доказів, кваліфікації дій обвинуваченого, так і спростування доводів сторони захисту.
Перевіркою всіх інших доводів, наведених у апеляціях сторони захисту, було встановлено, що вони також є безпідставними.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, місцевий суд, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відноситься до категорії тяжких злочинів; відсутність обставин, які обтяжують та пом'якшують покарання, а також дані про його особу, зокрема, останній вчинив новий умисний злочин в період умовно-дострокового звільнення, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, не має постійного місця проживання, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, однак страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю.
Таким чином, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_7 покарання, дотримався вимог статей 65 - 67 КК України, обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства і призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.121 КК України.
До того ж, судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_7 покарання дотримано вимог закону України про кримінальну відповідальність. Остаточно до відбуття обвинуваченому призначено покарання з урахування ч.1 ст.71 КК України, згідно якої до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Красногвардійського районного суду Дніпропетровської області від 28.02.2013 року.
Щодо доповнень обвинуваченого до апеляційної скарги захисника про зарахування йому строку перебування під вартою до строку відбування покарання з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає два дні позбавлення волі, то колегія суддів вважає зазначити наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
З вироку суду вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_7 зараховано в строк відбування покарання з 09.09.2016 року по 21.06.2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21.06.2017 року зараховано в строк відбування покарання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, з чим погоджується колегія суддів та вважає правильним.
При цьому, колегія суддів не знаходить підстав для зарахування строку перебування ОСОБА_7 під вартою до моменту розгляду його апеляційної скарги , з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, оскільки йому було зараховано строк попереднього ув'язнення по день набрання чинності Закону України № 2046-VІІІ від 18.05.2017 року „Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення».
Посилання засудженого на статтю 58 Конституції України, як підставу для зарахування йому строку попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, колегія суддів вважає необгрунтованими.
Так, постановляючи вирок 13.07.2017 року, місцевий суд правильно керувався положеннями ст.72 КК України, яка з 20.06.2017 року прийнята в новій редакції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вказаний строк попереднього ув'язнення не підлягає зарахуванню, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
За таких обставин, колегія суддів визнає необхідним апеляцію захисника залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції залишити - без змін.
Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 липня 2017 року щодо ОСОБА_7 без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом :
Суддя Апеляційного суду
Кіровоградської області ОСОБА_2