Справа № 405/7861/14-к
1-в/405/413/17
12 жовтня 2017 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
представника ДУ «Кропивницька
виправна колонія (№6)» ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Кропивницький клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого; раніше судимого: 30.04.2010 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч.3 ст. 185, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки; 17.06.2011 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч.2 ст.309, ч.1 ст. 309, ст. 70 КК України до 3 років 1 дня позбавлення волі. Звільнений 21.02.2014 року по відбуттю строку покарання; 29.10.2014 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч.1 ст.187 КК України до 4 років позбавлення волі, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про його умовно-дострокове звільнення, на підставі ст. 81 КК України. В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.
Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність засудженим поведінкою та ставленням до праці свого виправлення на протязі всього часу відбування покарання.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та матеріали особової справи засудженого № 67-Ч-15, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно положень ч. 2, п.2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, після фактичного відбуття засудженим не менше 2/3 строку покарання, призначеного судом, за умисний тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
В силу положень частини 2 зазначеної статті головною умовою прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Сумлінна поведінка - це не тільки пасивна форма поведінки засудженого під час відбування покарання, яка полягає у стримуванні від порушень режиму, порушень правил внутрішнього розпорядку, вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, азартних ігор, неухильне додержання загальноприйнятих норм і правил поведінки, а й активна участь у суспільному житті та сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, підвищення свого загальноосвітнього рівня, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, тощо.
В судовому засіданні встановлено, що вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.10.2014 року ОСОБА_5 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки (а.о.с. 27-29, Т.1 ч.1).
Ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 11.03.2016 року відповідно до Закону України № 838-УІІІ «Про внесення зміни до Кримінального Кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року ОСОБА_5 зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 03.08.2014 року по 12.01.2015 рік, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (а.о.с. 37. Т.1 ч.1).
Початок строку покарання - 03.08.2014 року, кінець строку - 22.02.2018 рік. На момент розгляду клопотання засуджений відбув 03 роки 07 місяців 18 днів строку покарання, призначеного судом за вчинення злочину, який відносяться до категорії тяжких злочинів. На момент розгляду клопотання залишилося до відбуття - 04 місяці 12 днів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі перебуває з 05.08.2014 року, за час відбування покарання допустив 4 порушення встановленого порядку відбування покарання, за які притягався до дисциплінарної відповідальності, на даний час всі стягнення погашені у встановленому законом порядку (а.п. 10, а.о.с. 26, 32, 39, 55, Т.1 ч.2); має 1 (одне) заохочення за благоустрій місць позбавлення волі та зразкову поведінку (а.п. 10, а.о.с.53, Т.1 ч.2); з 09.02.2015 року відбуває покарання в Кіровоградській виправній колонії № 6; з травня місяця 2015 по липень 2016 року засуджений працював в ремонтно - будівельній дільниці - до праці ставився добросовісно, вчасно виконував усі покладені на нього завдання, бережливо ставився до інструментів та обладнання, додержувався правил техніки безпеки, проявляв трудову ініціативу, мав сумлінну поведінку; стосовно скоєного злочину розкаюється, але робить це з метою отримати поблажливість, міру покарання, призначену судом, вважає надто суворою; правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом не дотримується; зневажливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується, догляд за ними не здійснює, свідомо використовує їх не за призначенням; не виконує передбачені законом вимоги персоналу установи та публічно демонструє зневажливе ставлення до цих вимог; уникає виконання робіт із самообслуговування, не бачить необхідності у самостійному їх виконанні; свідомо уникає виконання робіт з благоустрою установи , перекладає їх виконання на інших засуджених; участі в організації виховних заходів, які проводяться в установі не приймає; бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Професія»; з 01.09.2015 року по 14.04.2016 року навчався у Кіровоградському навчальному центрі №6, та присвоєно кваліфікацію Муляр ІІІ-розряду; участі у роботі самодіяльних організацій не бере, соціально-корисну активність в організації їх роботи не проявляє; характеризується негативно (а.п. 9, а.о.с. 49, 62, Т.1 ч.2).
Також з особової справи засудженого ОСОБА_5 вбачається, що на засіданні адміністративної комісії Кіровоградської ВК (№6) розглядалося питання зміни невідбутої частини покарання м'яким у виді обмеження волі, де ОСОБА_5 було відмовлено в застосуванні ст.82 КК України, як такому, що не став на шлях виправлення (протокол № 14 від 21.04.2016 року, а.о.с. 47-48, Т.1 ч.2).
На засіданні адміністративної комісії Кіровоградської ВК (№6) розглядалося питання про застосування умовно-дострокового звільнення, де ОСОБА_5 також було відмовлено в застосуванні ст.81 КК України, як такому, що не довів свого виправлення (протокол № 36 від 27.10.2016 року, а.о.с. 60-61, Т.1 ч.2).
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 2 від 26.04.2012 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» під час розгляду питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання суд ретельно з'ясовує ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Однак, клопотання засудженого ОСОБА_5 та матеріали особової справи останнього за № 67-Ч-15 не містять відомостей про те, що засуджений приймає активну участь у суспільному житті в установі виконання покарань та сумлінно виконує громадські доручення у процесі відбування покарання, прагне своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, що свідчить про те, що останній на шлях виправлення не став.
Згідно наданої суду довідки про наявність заохочень та стягнень засудженого ОСОБА_5 , останній за весь час відбування покарання - більше 3,5 років - має лише одне заохочення - 12.04.2016 року (а.п. 10, а.о.с.53, Т.1 ч.2) - та зміна його поведінки, що було підставою для заохочення, відбувалась напередодні виникнення у нього права на отримання заохочувальної норми, а саме - заміни невідбутої частини строку покарання більш м'яким у виді обмеження волі та розгляду питання про можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання; при цьому засуджений уникає виконання робіт із благоустрою установи, перекладає їх виконання на інших засуджених, що не засвідчує успішності процесу виправлення засудженого.
Надаючи оцінку ставленню засудженого до навчання, суд відмічає, що засуджений за час відбування покарання прагненням до навчання загалом зарекомендував себе позитивно.
При оцінці поведінки засудженого, суд відмічає, що засуджений за час відбування покарання неодноразово (4 рази) порушував встановлений порядок відбування покарання, порушення виражалися у порушенні розкладу дня, зберіганні заборонених речей, намаганні відкрити локальну дільницю, порушенні локалізації, за що засуджений отримував догани; участі у суспільному житті установи виконання покарань не приймає, безвідповідально ставиться до робіт з благоустрою установи. Така поведінка засудженого в більший проміжок строку відбування покарання не була позитивним прикладом для інших засуджених та не вказувала на те, що засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до ч.1 ст. 118 КВК України засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Адміністрація зобов'язана створювати умови, що дають змогу засудженим займатися суспільно корисною оплачуваною працею.
Згідно наданих суду довідок засуджений ОСОБА_5 дійсно займався суспільно-корисною працею з травня 2015 року по липень 2016 року отримував заробітну плату (а.п. 12), згідно п. 5 ст. 118 КВК України залучався до двохгодинних відпрацювань без оплати праці по благоустрою місць позбавлення волі та за весь час відбування покарання відпрацював 93 години (а.п. 18).
За таких обставин, судом не встановлено необхідних та достатніх підстав для застосування до засудженого ОСОБА_5 положень статті 81 КК України, а отже, в задоволенні клопотання останнього слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Копію ухвали направити до ДУ «Кропивницька виправна колонія (№6)» для вручення засудженому ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_1