Справа № 395/1087/17 Провадження № 2/395/604/2017
17 жовтня 2017 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Забуранного Р.А.,
при секретареві Лисенку В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Капітанівська селищна рада Новомиргородського району Кіровоградської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі в її вихованні,-
До суду із позовом звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Капітанівська селищна рада Новомиргородського району Кіровоградської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі в її вихованні.
Заявник стверджує, що з 14 серпня 2009 р. до 18 квітня 2016 р. сторони перебували у шлюбі, що був зареєстрований у встановленому законом порядку, після чого розлучилися.
Внаслідок шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розлучення залишився проживати разом з відповідачем.
Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо, тому відповідач не дає можливості зустрічатися з сином.
Після марних спроб вирішити розбіжності за взаємною згодою позивач звернувся з заявою до опікунської ради при виконкомі Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області.
12 серпня 2016 року рішенням опікунської ради при виконкомі Капітанівської селищної ради Новомиргородського району було встановлено наступний спосіб його спілкування з дитиною: щомісяця; першу, третю і четверту суботу місяця з 10.00 до 20.00 години; другу суботу місяця з 10.00 до 10 години наступного дня неділі (включно і нічний час). Зобов'язати гр.ОСОБА_2 у відповідності до п.3 ст.157 СК України не перешкоджати батькові ОСОБА_1 брати участь у вихованні малолітньої дитини та забезпечити зустрічі сина з батьком.
Проте відповідач ігнорує це рішення. Позивач неодноразово звертався до опікунської ради, щоб змусити відповідачку виконувати рішення опікунської ради і не перешкоджати йому як батькові приймати участь у вихованні дитини та надавати дитину для спілкування. Однак зазначені звернення та проведена робота опікунської ради при виконкомі Капітанівської селищної ради наслідків не дала, і відповідачка продовжує ігнорувати вимоги законодавства, чим порушує його права як батька дитини.
Створення перешкод відповідачем у спілкуванні заявника із сином порушує не тільки його права як батька, а в першу чергу порушує права та суперечить інтересами дитини.
Просив суд усунути перешкоди в реалізації права на виховання та спілкування з дитиною, зобов'завши ОСОБА_2 не чинити перешкод в спілкуванні з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та встановити позивачу наступний спосіб спілкування з сином ОСОБА_3: щомісяця, першу і четверту суботу та неділю місяця з 10 години до 19 години, другу та третю суботу місяця з 09 години до 18 години наступного дня неділі (включно і нічний час), а також щороку під час відпустки, місце спілкування з дитиною визначається батьком.
В судове засідання позивач не з'явився. До суду направив письмову заяву про розгляд справи без його участі та просив суд задовольнити позов.
Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, направили до суду письмові заяви, в яких просили суд розглянути справу за їх відсутності та не заперечують стосовно задоволення позовних вимог.
За таких обстави, суд вважає за можливе слухати справу без участі сторін за наявними письмовим и матеріалами справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за такими підставами.
В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що з 14 серпня 2009 р. до 18 квітня 2016 р. сторони перебували у шлюбі, що був зареєстрований у встановленому законом порядку, після чого розлучилися.
Внаслідок шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розлучення залишився проживати разом з відповідачем.
Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо, тому відповідач не дає можливості зустрічатися з сином.
Після марних спроб вирішити розбіжності за взаємною згодою, позивач звернувся з заявою до опікунської ради при виконкомі Капітанівської селищної ради Новомиргородського району.
12 серпня 2016 року рішенням опікунської ради при виконкомі Капітанівської селищної ради Новомиргородського району було встановлено наступний спосіб його спілкування з дитиною: щомісяця; першу, третю і четверту суботу місяця з 10.00 до 20.00 години; другу суботу місяця з 10.00 до 10 години наступного дня неділі/ включно і нічний час/. Зобов'язано гр.ОСОБА_2 у відповідності до п.3 ст.157 СК України не перешкоджати батькові ОСОБА_1 брати участь у вихованні малолітньої дитини та забезпечити зустрічі сина з батьком.
Проте відповідач ігнорує це рішення. Позивач неодноразово звертався до опікунської ради, щоб змусити відповідачку виконувати рішення опікунської ради та не перешкоджати йому як батькові приймати участь у вихованні дитини та надавати дитину для спілкування. Однак зазначені звернення та проведена робота опікунської ради при виконкомі Капітанівської селищної ради наслідків не дала, і відповідачка продовжує ігнорувати вимоги законодавства, чим порушує його права як батька дитини.
Створення перешкод відповідачем у спілкуванні заявника із сином порушує не тільки його права як батька, а в першу чергу порушує права та суперечить інтересами дитини.
Позивач має всі умови для спілкування з дитиною. Він працює в Знам'янському територіальному будівельно-монтажному експлуатаційному управлінні на посаді бригадира підприємств залізничного транспорту та метрополітенів, отримує заробітну плату. Проживає разом зі своїми батьками, забезпечений житлом, та має належні умови для спілкування з дитиною. За місцем проживання та роботи характеризується позитивно. До кримінальної та адміністративної відповідальності не протягувався, має хороший стан здоров'я, любить свого сина і весь час під час спільного проживання приймав участь в його вихованні.
Також позивач неодноразово звертався до опікунської ради, щоб визначити та знати, в яких умовах проживає дитина, з якою йому не дають навіть побачитись, на прохання спілкуватись з сином та проведення з ним вільного часу, отримував завжди негативні відповіді, що підтверджується актами обстеження, в яких зазначено, що побутові умови для дитини незадовільні, оскільки вже декілька років в будинку проводиться ремонт. Маються випадки, коли дитина залишається без нагляду, перебувала в брудному одязі. На прохання позивача оформити дитину в дошкільний заклад, за який він обіцяв сплачувати кошти, отримав відмову.
Таким чином, на сьогоднішній день позивач позбавлений можливості спілкуватися з власного дитиною, приймати участь в її вихованні, що і змушує його звернутись з даним позовом до суду, оскільки з відповідачкою вирішити дане питання неможливо.
Згідно вимогам ст. 157 СК України: 1. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. 2. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. 3. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. 4. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ст. 159 СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Згідно із ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Із тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суди мають враховувати передусім інтереси самої дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо, але неспроможні за взаємною згодою вирішити питання про участь позивача у вихованні малолітнього сина.
Аналізуючи вищевказане суд прийшов до безсумнівного висновку про необхідність задоволення позову та вважає за необхідне визначити такий порядок спілкування батька з сином: щомісяця, першу і четверту суботу та неділю місяця з 10.00 до 19.00 години, другу та третю суботу місяця з 09.00 до 18 години наступного дня неділі (включно і нічний час), а також щороку під час відпустки, місце спілкування з дитиною визначається батьком.
Керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 208-215, 223, 292, 294, 296 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Капітанівська селищна рада Новомиргородського району Кіровоградської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі в її вихованні задовольнити повністю.
Усунути перешкоди в реалізації права на виховання та спілкування з дитиною, зобов'язавши ОСОБА_2 не чинити перешкод в спілкуванні ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановити позивачу наступний спосіб спілкування з сином ОСОБА_3: щомісяця, першу і четверту суботу та неділю місяця з 10.00 до 19.00 години, другу та третю суботу місяця з 09.00 до 18 години наступного дня неділі (включно і нічний час), а також щороку під час відпустки, місце спілкування з дитиною визначається батьком.
Зобов'язати сторони суворо дотримуватись вимог ст. 153 СК України щодо права батька та дитини на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом, а також здійснювати свої права та виконувати обов'язки лише на ґрунті поваги до прав дитини та її людської гідності, виключаючи їх здійснення всупереч інтересам дитини (ст. 155 СК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд.
Суддя: Р. А. Забуранний
копія
Справа № 395/1087/17 Провадження № 2/395/604/2017
17 жовтня 2017 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Забуранного Р.А.,
при секретареві Лисенку В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Капітанівська селищна рада Новомиргородського району Кіровоградської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі в її вихованні,-
До суду із позовом звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Капітанівська селищна рада Новомиргородського району Кіровоградської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі в її вихованні.
Заявник стверджує, що з 14 серпня 2009 р. до 18 квітня 2016 р. сторони перебували у шлюбі, що був зареєстрований у встановленому законом порядку, після чого розлучилися.
Внаслідок шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розлучення залишився проживати разом з відповідачем.
Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо, тому відповідач не дає можливості зустрічатися з сином.
Після марних спроб вирішити розбіжності за взаємною згодою позивач звернувся з заявою до опікунської ради при виконкомі Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області.
12 серпня 2016 року рішенням опікунської ради при виконкомі Капітанівської селищної ради Новомиргородського району було встановлено наступний спосіб його спілкування з дитиною: щомісяця; першу, третю і четверту суботу місяця з 10.00 до 20.00 години; другу суботу місяця з 10.00 до 10 години наступного дня неділі (включно і нічний час). Зобов'язати гр.ОСОБА_2 у відповідності до п.3 ст.157 СК України не перешкоджати батькові ОСОБА_1 брати участь у вихованні малолітньої дитини та забезпечити зустрічі сина з батьком.
Проте відповідач ігнорує це рішення. Позивач неодноразово звертався до опікунської ради, щоб змусити відповідачку виконувати рішення опікунської ради і не перешкоджати йому як батькові приймати участь у вихованні дитини та надавати дитину для спілкування. Однак зазначені звернення та проведена робота опікунської ради при виконкомі Капітанівської селищної ради наслідків не дала, і відповідачка продовжує ігнорувати вимоги законодавства, чим порушує його права як батька дитини.
Створення перешкод відповідачем у спілкуванні заявника із сином порушує не тільки його права як батька, а в першу чергу порушує права та суперечить інтересами дитини.
Просив суд усунути перешкоди в реалізації права на виховання та спілкування з дитиною, зобов'завши ОСОБА_2 не чинити перешкод в спілкуванні з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та встановити позивачу наступний спосіб спілкування з сином ОСОБА_3: щомісяця, першу і четверту суботу та неділю місяця з 10 години до 19 години, другу та третю суботу місяця з 09 години до 18 години наступного дня неділі (включно і нічний час), а також щороку під час відпустки, місце спілкування з дитиною визначається батьком.
В судове засідання позивач не з'явився. До суду направив письмову заяву про розгляд справи без його участі та просив суд задовольнити позов.
Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, направили до суду письмові заяви, в яких просили суд розглянути справу за їх відсутності та не заперечують стосовно задоволення позовних вимог.
За таких обстави, суд вважає за можливе слухати справу без участі сторін за наявними письмовим и матеріалами справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за такими підставами.
В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що з 14 серпня 2009 р. до 18 квітня 2016 р. сторони перебували у шлюбі, що був зареєстрований у встановленому законом порядку, після чого розлучилися.
Внаслідок шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розлучення залишився проживати разом з відповідачем.
Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо, тому відповідач не дає можливості зустрічатися з сином.
Після марних спроб вирішити розбіжності за взаємною згодою, позивач звернувся з заявою до опікунської ради при виконкомі Капітанівської селищної ради Новомиргородського району.
12 серпня 2016 року рішенням опікунської ради при виконкомі Капітанівської селищної ради Новомиргородського району було встановлено наступний спосіб його спілкування з дитиною: щомісяця; першу, третю і четверту суботу місяця з 10.00 до 20.00 години; другу суботу місяця з 10.00 до 10 години наступного дня неділі/ включно і нічний час/. Зобов'язано гр.ОСОБА_2 у відповідності до п.3 ст.157 СК України не перешкоджати батькові ОСОБА_1 брати участь у вихованні малолітньої дитини та забезпечити зустрічі сина з батьком.
Проте відповідач ігнорує це рішення. Позивач неодноразово звертався до опікунської ради, щоб змусити відповідачку виконувати рішення опікунської ради та не перешкоджати йому як батькові приймати участь у вихованні дитини та надавати дитину для спілкування. Однак зазначені звернення та проведена робота опікунської ради при виконкомі Капітанівської селищної ради наслідків не дала, і відповідачка продовжує ігнорувати вимоги законодавства, чим порушує його права як батька дитини.
Створення перешкод відповідачем у спілкуванні заявника із сином порушує не тільки його права як батька, а в першу чергу порушує права та суперечить інтересами дитини.
Позивач має всі умови для спілкування з дитиною. Він працює в Знам'янському територіальному будівельно-монтажному експлуатаційному управлінні на посаді бригадира підприємств залізничного транспорту та метрополітенів, отримує заробітну плату. Проживає разом зі своїми батьками, забезпечений житлом, та має належні умови для спілкування з дитиною. За місцем проживання та роботи характеризується позитивно. До кримінальної та адміністративної відповідальності не протягувався, має хороший стан здоров'я, любить свого сина і весь час під час спільного проживання приймав участь в його вихованні.
Також позивач неодноразово звертався до опікунської ради, щоб визначити та знати, в яких умовах проживає дитина, з якою йому не дають навіть побачитись, на прохання спілкуватись з сином та проведення з ним вільного часу, отримував завжди негативні відповіді, що підтверджується актами обстеження, в яких зазначено, що побутові умови для дитини незадовільні, оскільки вже декілька років в будинку проводиться ремонт. Маються випадки, коли дитина залишається без нагляду, перебувала в брудному одязі. На прохання позивача оформити дитину в дошкільний заклад, за який він обіцяв сплачувати кошти, отримав відмову.
Таким чином, на сьогоднішній день позивач позбавлений можливості спілкуватися з власного дитиною, приймати участь в її вихованні, що і змушує його звернутись з даним позовом до суду, оскільки з відповідачкою вирішити дане питання неможливо.
Згідно вимогам ст. 157 СК України: 1. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. 2. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. 3. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. 4. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ст. 159 СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Згідно із ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Із тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суди мають враховувати передусім інтереси самої дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо, але неспроможні за взаємною згодою вирішити питання про участь позивача у вихованні малолітнього сина.
Аналізуючи вищевказане суд прийшов до безсумнівного висновку про необхідність задоволення позову та вважає за необхідне визначити такий порядок спілкування батька з сином: щомісяця, першу і четверту суботу та неділю місяця з 10.00 до 19.00 години, другу та третю суботу місяця з 09.00 до 18 години наступного дня неділі (включно і нічний час), а також щороку під час відпустки, місце спілкування з дитиною визначається батьком.
Керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 208-215, 223, 292, 294, 296 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Капітанівська селищна рада Новомиргородського району Кіровоградської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі в її вихованні задовольнити повністю.
Усунути перешкоди в реалізації права на виховання та спілкування з дитиною, зобов'язавши ОСОБА_2 не чинити перешкод в спілкуванні ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановити позивачу наступний спосіб спілкування з сином ОСОБА_3: щомісяця, першу і четверту суботу та неділю місяця з 10.00 до 19.00 години, другу та третю суботу місяця з 09.00 до 18 години наступного дня неділі (включно і нічний час), а також щороку під час відпустки, місце спілкування з дитиною визначається батьком.
Зобов'язати сторони суворо дотримуватись вимог ст. 153 СК України щодо права батька та дитини на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом, а також здійснювати свої права та виконувати обов'язки лише на ґрунті поваги до прав дитини та її людської гідності, виключаючи їх здійснення всупереч інтересам дитини (ст. 155 СК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд.
Суддя підпис
з оригіналом згідно
Суддя: Р. А. Забуранний