Справа № 405/5693/17
Провадження №2/405/1269/17
11 жовтня 2017 року. Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про зняття арешту з майна, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, в якому просить зняти арешт з невизначеного майна, всього майна, який був накладений на підставі постанови б/н від 24.10.2011 Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ.
Вимоги щодо форми й змісту позовної заяви зазначені в ст. 119 ЦПК України.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України, а саме: до матеріалів позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Зокрема, позивач пред'явив позов до суду, який містить позовну вимогу немайнового характеру - зняття арешту з майна.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначено в розмірі 1600 грн. 00 коп.
З огляду на викладене вище, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп. за подання до суду позовної заяви з вимогою немайнового характеру про зняття арешту з майна.
Усунення вказаного недоліку можливе шляхом сплати судового збору та надання суду оригіналу квитанції для долучення до матеріалів справи або документально підтвердити підстави звільнення його (позивача) від сплати судового збору, якщо такі є.
При цьому, відзначається, що позивач в позовній заяві зазначає, що він звільнений від сплати судового збору, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з тим, що він (позивач) має статус учасника бойових дій, та зазначена категорія осіб звільняється від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях.
В свою чергу, судом відзначається, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, однак зі змісту заявлених позивачем позовних вимог, вбачається, що позивач звертається до суду з вимогою про зняття арешту з майна, тобто зазначений спір не пов'язаний із захистом порушених прав позивача саме як учасника бойових дій, у зв'язку з чим, посилання позивача на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є необґрунтованими, на підставі чого відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору при пред'явленні даного позову до суду.
Також, відзначається, що відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 82 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше, як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Крім того, як роз'яснив в п. 29 постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10 Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, - відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Окрім того, згідно з ч. 2 ст. 114 ЦПК України, яка визначає виключну підсудність справ, позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Так, в позові позивач просить зняти арешт з усього невизначеного майна, тим самим заявлено вимоги про зняття арешту з майна, які підлягають розгляду за правилами виключної підсудності, а саме: за місцезнаходженням майна або основної його частини, проте, зі змісту позовної заяви та додатків до неї не вбачається, що майно, з якого позивач просить зняти арешт, знаходиться на території саме Подільського (Ленінського) району м. Кропивницький. Окрім того, відзначається, що є необхідним зазначення позивачем в позові доказів, які б підтверджували кожну обставину, зазначену в позові, що відповідає положенням п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, зокрема, докази належності позивачу майна та знаходження такого майна, або основної його частини на території саме Подільського (Ленінського) району м. Кропивницький, чи докази відсутності зареєстрованого за позивачем майна.
Враховуючи, що даний позов подано без додержання вимог, викладених в п. 6 ч. 2, ч. 5 ст. 119 ЦПК України, то відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України він підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст. 119, ч. 1 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про зняття арешту з майна, - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків тривалістю п'ять днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Запропонувати позивачу в установлений строк виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп. за наступними реквізитами:
Отримувач коштів - УК у м.Кроп-цький./Ленін.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38037409; Банк отримувача - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області; Код банку отримувача (МФО) - 823016; Рахунок отримувача - 31214206700004; Код класифікації доходів бюджету - 22030101: Призначення платежу - *;101;(ідентифікаційний код або серія та номер паспорта громадянина України);Судовий збір, за позов (ПІБ позивача), Ленінський районний суд м. Кіровограда,
та надати суду оригінал документа про підтвердження сплати судового збору або документально підтвердити підстави звільнення від сплати судового збору, якщо такі є, надати докази місцезнаходження належного позивачу майнаабо основної його частини на території Подільського (Ленінського) району м. Кропивницький або докази на підтвердження відсутності зареєстрованого за ним майна.
В разі невиконання указаної вимоги позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Ленінського районного суду
м. Кіровограда Л.А. Іванова