Справа № 383/608/17
17 жовтня 2017 року суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області Адаменко І.М., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Бобринецька районна рада Кіровоградської облдасті, про встановлення юридичного факту, -
Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту, яку уточнив та просить встановити юридичний факт про те, що напис «Земля надана у приватну власність для ведення селянського (фермерського) господарства» у державному акті є вірним. На обґрунтування заяви з урахуванням уточнень вказав, що у 1992 році йому було видано Державний акт на право користування землею. Пізніше для виправлення застарілої форми бланку йому було видано новий Державний акт з повним відтворенням записів з попереднього Державного акту на землю. Державний акт містить напис «Державний акт на право користування землею» та напис «Земля надана у приватну власність для ведення селянського (фермерського) господарства». Вважає, що записами у цих двох державних актах підтверджується, що йому, як фізичній особі, була виділена земельна ділянка у приватну власність. Проте без будь-яких підстав ця земельна ділянка у нього була відібрана та Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області його право на землю не визнає, вважає, що він отримав землю у користування, а не у власність. Вказує, що встановлення даного юридичного факту дозволить йому повернути своє майно у власність.
Відповідно до ч.1 ст.234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Встановлення судом певного факту в порядку непозовного провадження можливо лише тоді, коли це не призведе до виникнення спору про право, тобто коли цей факт не торкнеться прав інших осіб.
У відповідності до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Згідно вимог ч.4 ст.256 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
У поданій заяві та уточненнях до неї заявник зазначає, що йому потрібно встановити факт його права власності на земельну ділянку.
Отже, з даної заяви вбачається спір про право, оскільки даний факт згідно змісту заяви оспорюється та не визнається заінтересованими особами, а тому має бути доведений в порядку позовного провадження.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у справі, роз'яснивши заявнику його право на звернення до суду з позовом на загальних підставах.
Керуючись ст.ст. 209, 210, 234, 256, 257, 258 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Бобринецька районна рада, про встановлення юридичного факту.
Роз'яснити заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд Кіровоградської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя І.М. Адаменко