Справа № 370/426/17
Провадження №2/370/470/17
"05" вересня 2017 р. Макарівський районний суд Київської області
у складі: судді Мазки Н.Б.
із секретарем Левченко Н.О., Захарченко Т.М.,Черковською Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Макарів Макарівського району Київської області цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який уточнювала до ОСОБА_2, вказавши третьою особою ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, посилаючись на те, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 01.03.1997 року по червень 1998 року, від якого має сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який з 01.09.2015 року навчається у Національному транспортному університеті міста Києва за денною формою навчання на контрактній основі.
Син проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає. Вона ж отримує мінімальну заробітну плату та не в змозі самостійно надати сину належне матеріальне забезпечення, оскільки плата за навчання в університеті за рік становить 13000.00 гривень, проживання в гуртожитку 2800.00 гривень за рік, проїзд до місця навчання, одяг, взуття, харчування, підручники та інші витрати складають біля 500.00-600.00 гривень на тиждень.
Позивачка просить:
- стягувати з відповідача на свою користь на утримання сина, який продовжує навчання, аліменти у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) до його звільнення з роботи, а саме до 28.04.2017 року, та в подальшому у твердій грошовій сумі у розмірі 1500.00 гривень щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого Законом України «Про держаний бюджет України» до закінчення навчального закладу;
- стягувати з відповідача додаткові витрати на утримання сина, а саме: оплата навчання в Національному транспортному університеті та проживання в гуртожитку в розмірі 15460.00 гривень;
- стягнути судові витрати в сумі 1460.00 гривень.
Представник позивачки ОСОБА_1 захисник ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи за своєї відсутності, зазначивши, що позов не визнає, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що аліменти платити не в змозі, оскільки був звільнений з роботи за станом здоров'я; у призначенні пенсії йому відмовлено, а тому ніякого доходу на даний час немає і фактично перебуває на утриманні своєї дружини ОСОБА_5. Загострення його хронічних хвороб потребують постійного обстеження та лікування, а відтак і відповідних витрат. Окрім того, від шлюбу із ОСОБА_5 має двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 навчання, сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, які теж фактичного перебувають на утриманні дружини, яка змушена також доглядати та утримувати батьків-пенсіонерів. Щодо стягнення додаткових витрат на навчання сина у розмірі 15460.00 гривень, то вважає, що вони до таких не відносяться.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про день, час слухання справи повідомлений належним чином.
Між сторонами склалися правовідносини, які регулюються вимогами ч.1 ст.199 СК України, якими передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до вимог ч.3 ст.199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч.3 ст.181СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК) і виплачуються щомісячно.
Частиною 1 ст.183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Встановлено, що згідно свідоцтву про народження НОМЕР_2, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міськвиконкому Київської області 24.12.1997 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_8 (а.с.8).
Згідно свідоцтву про розірвання шлюбу НОМЕР_3, виданого повторно 24.11.2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міського управління юстиції Київської області, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 розірвано 29.09.1999 року, актовий запис №706 (а.с.99)
Згідно свідоцтву про шлюб НОМЕР_4, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бородянського районного управління юстиції у Київській області, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, 26.12.2015 року зареєстрували шлюб, актовий запис №197 (а.с.98).
Згідно довідки №2105, виданої 08.02.2017 року Національним транспортним університетом, ОСОБА_3 є студентом групи ЛГ-ІІ-1 другого курсу факультету «Менеджмент, логістика та туризм» за напрямком підготовки «Менеджмент», денної форми навчання на контрактній основі. Термін навчання: з 01.09.2015 року по 30.06.2019 року (а.с.10).
Згідно договору №25-57-15 «Про навчання в Національному транспортному університеті», укладеного 14.08.2015 року між університетом та ОСОБА_8, університет за рахунок коштів Замовника - ОСОБА_8, здійснює навчання ОСОБА_3. Загальна вартість освітніх послуг становить 52000.00 гривень. Щорічна плата становить 13000.00 гривень (а.с.9).
ОСОБА_8 сплатила за студента ОСОБА_3:
за квитанцією до прибуткового касового ордера №8312 від 14.08.2015 року 6000.00 гривень за 1 курс 1 семестр 2015-2016 навчальний рік;
за квитанцією до прибуткового касового ордера №1392 від 02.02.2016 року 6000.00 гривень за 1 курс 2 семестр 2015-2017 навчальний рік;
за квитанцією до прибуткового касового ордера №9931 від 02.09.2016 року 6000.00 гривень за 2 курс 3 семестр 2016-2017 навчальний рік;
за квитанцією до прибуткового касового ордера №9931 від 02.09.2016 року 6000.00 гривень за 2 курс 4 семестр 2016-2017 навчальний рік.
За гуртожиток згідно квитанції 0608-5700-4679-0488 від 31.08.2016 року ОСОБА_3 сплачено 1200.00 гривень;
згідно квитанції до прибуткового касового ордера №1160 від 27.01.2017 року також ОСОБА_3 сплачено 1200.00 гривень;
згідно квитанції до прибуткового касового ордера №9629 від 26.08.2015 року також ОСОБА_3 сплачено 1200.00 гривень (а.с.11-12, 51-55).
Згідно довідки №55, виданої 26.05.2017 року Національним транспортним університетом студенту університету ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, про те, що він дійсно зареєстрований на термін навчання з 16.09.2015 року до 30.06.2019 року та проживає в гуртожитку №5 НТУ за адресою: АДРЕСА_1, (а.с.50).
Як вбачається з довідки про склад сім'ї №116 від 15.02.2017 року, та довідки №350 від 26.05.2017 року, виданих Забуянською сільською радою Макарівського району, ОСОБА_3 до 16.09.2015 року був зареєстрований та проживав разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, (а.с.14, 49).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 на даний час має іншу сім'ю та є батьком двох неповнолітніх дітей.
Так, згідно свідоцтву про одруження НОМЕР_5, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міського управління юстиції Київської області, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6, 28.04.2001 року зареєстрували шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис №353. Прізвища після одруження чоловіка ОСОБА_2, дружини ОСОБА_2 (а.с.30).
Згідно свідоцтву про народження НОМЕР_6, виданого 20.02.2002 Відділом реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міського управління юстиції Київської області, ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8, актовий запис №247, її батьками вказані: ОСОБА_2 таСтепенко ОСОБА_11 (а.с.31).
Згідно свідоцтву про народження НОМЕР_7, виданого 05.05.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, ОСОБА_12 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис №757, його батьками вказані: ОСОБА_2 таОСОБА_5 (а.с.33).
Згідно довідки №92 від 22.05.2017 року, виданоїБілоцерківською загальноосвітньою школою 1-3 ступенів №6, ОСОБА_6 навчається в 9-В класі Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 (а.с.32).
Згідно довідки про склад сім'ї №1466, виданої 27.04.2017 року Управлінням адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, ОСОБА_5 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3. Разом з нею зареєстровані та проживають: дочка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8, син ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2, чоловік ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, (а.с.29).
Згідно наказу №41/ОС-17 від 20.04.2017 року Білоцерківського Центру підвищення кваліфікації персоналу державної кримінально-виконавчої служби, ОСОБА_2 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі згідно п.2 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), про що зроблений відповідний запис у трудовій книжці (а.с.35, 60).
Відповідно Свідоцтву про хворобу №64/Зв від 10.04.2017 року військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Київській області», ОСОБА_2 1975 року народження, встановлений ряд діагнозів, а також встановлено, що захворювання пов'язані з проходженням служби в ОВС, а щодо придатності до військової служби заначено: неприданий до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (а.с.36).
Згідно листу №3/151 від 03.05.2017 року Білоцерківського Центру підвищення кваліфікації персоналу державної кримінально-виконавчої служби України, до Головного управління Пенсійного фонду України були направлені відповідні матеріали на призначення ОСОБА_2 пенсії (а.с.82).
Згідно листу №1553/03 від 11.05.2017 року Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, документи для призначення пенсії ОСОБА_2 повернуті без розгляду, оскільки уповноважений структурний підрозділ, на який покладено функції підготовки та подання документів для призначення пенсії особам, які проходили службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерства юстиції України не визначено, тому для розгляду документів для призначення пенсії підстави відсутні (а.с.83).
Згідно довідки №3197/02 від 29.05.2017 року Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючий за адресою: АДРЕСА_3, на обліку в Білоцерківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області не перебуває та пенсію не отримує (а.с.57).
Згідно довідки №2447-5 від 22.05.2017 року ТОВ «Білоцерківхлібопродукт», ОСОБА_2 з 2012 року не є засновником (учасником) ТОВ «Білоцерківхлібопродукт» (до 25.08.2016 року КП «Білоцерківхлібопродукт») та не отримує дивіденди (а.с.37).
Згідно довідки №5/209 від 09.06.2017 року Білоцерківського Центру підвищення кваліфікації персоналу державної кримінально-виконавчої служби України, ОСОБА_2 дійсно працював в Білоцерківському Центрі ПКП ДКВС та був звільнений 28.04.2017 року, протягом лютого-квітня 2017 року йому нараховані та виплачені наступні види грошового забезпечення: лютий 2017 року - 8736,10 гриіень; березень 2017 року - 7820.80 гривень; квітень 2017 року - 16997,98 гривень (а.с.85).
Відповідно відповіді Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції, ОСОБА_2 в період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року отримував доходи з таких джерел:Білоцерківський Центр ПКП ДКВС України та Київська обласна організація всеукраїнської профспілки «Персо» (а.с.96).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх достовірними, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Разом з тим суд не бере до уваги квитанцію №0.0.498860398.1 від 02.02.2016 року, оскільки призначення платежу - поповнення телефону +3806713350 (а.с.53).
Так, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивач про стягнення з відповідачана свою користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_13, 1997 року народження, який продовжує навчання, аліменти у частці від заробітку, а саме 1/3 частки, до 28.04.2017 року, тобто до дня звільнення відповідача з роботи, оскільки в цей період він отримував заробітну плату, тобто мав регулярний дохід, та в подальшому стягувати аліменти у твердій грошовій сумі, оскільки як встановлено судом, на даний час відповідач не працює, пенсії не отримує, тобто постійного доходу немає.
Проте, враховуючи обставини, визначенні у статті182 СК України, зокрема судом достовірно встановлено, що відповідач має проблеми зі здоров'ям, в зв'язку з чим потребує лікування, що в свою чергу потребує певним матеріальних затрат, окрім сина ОСОБА_13 1997 року народження,виховує ще двох неповнолітніх дітей, суд вважає суму аліментів, які просить стягувати позивач у розмірі 1500.00 гривень завищеною та необґрунтованою, і вважає за необхідне зменшити її до 1000.00 гривень на місяць.
Разом з цим суд критично оцінює посилання відповідача в своїх запереченнях проти позову, обґрунтовуючи своє тяжке матеріальне становище, тим, що на утриманні його теперішньої сім'ї перебувають батьки-пенсіонери ОСОБА_2 та ОСОБА_14, оскільки відповідач не довів вказану обставину належними та допустимими доказами, не надав доказів зокрема спільного проживання з батьками, а надані відповідачем довідки про перебування їх на пенсійному обліку (а.с.86,87) підтверджують лише той факт, що вони є пенсіонерами.
Щодо вимог про стягнення з відповідача додаткових витрат, а саме за оплату навчання в Національному транспортному університеті та проживання в гуртожитку в розмірі 15460.00 гривень, то в їх задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно до вимог ч.1 ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України, додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Разом з тим ст.199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах, правовідносини обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 24.02.2016 року №6-1296цс15.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 640.00 гривень, та на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а саме: 460.00 гривень витрат на правову допомогу (квитанція №29 від 20.02.2017 року - а.с.13); 1000.00 гривень витрат на правову допомогу (квитанція №б/н від 31.05.2017 року).
Керуючись вимогами ст.182, 199-200 СК України, ст.212-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Біла Церква Київської області, який має ідентифікаційний номер НОМЕР_1, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання, у розмірі 1/3 частки від всіх видів його заробітку (доходу), починаю з 24.02.2017 року до його звільнення з роботи, а саме до 28.04.2017 року, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та в подальшому стягувати у твердій грошовій сумі у розмірі 1000.00 гривень щомісячно, і до закінчення навчального закладу, але не більше як до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років, допустивши до негайного виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, який має ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в дохід держави судовий збір у розмірі 640.00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, який має ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 1460.00 гривень.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційному суді Київської області через Макарівський районний суд Київської області протягом десяти діб з дня проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десять діб з дня отримання копії судового рішення.
Суддя