1-р/381/1/17
381/2593/14-к
18 жовтня 2017 року м. Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Фастові заяву засудженої ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12014110310000677 про роз'яснення вироку суду від 24 червня 2014 року,-
встановив:
Вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2014 року ОСОБА_4 засуджена за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185,71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі.
02.10.2017 року засуджена ОСОБА_4 звернулась до Фастівського міськрайонного суду Київської області із клопотанням про роз'яснення вироку суду від 24.06.2014 в порядку ст. 380 КПК України.
В судове засідання ОСОБА_4 не була доставлена.
Прокурор в судовому засіданні проти клопотання заперечив, посилаючись на дотримання у вироку суду вимог кримінального-процесуального законодавства України, що стосуються здійснення судового провадження у першій інстанції. Вирок суду є чітким та зрозумілим.
Виходячи із положень ч.2 ст.380 КПК України про те, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення, суд вважає за доцільне провести судовий розгляд клопотання за їх відсутності.
Заслухавши прокурора, дослідивши подане клопотання та викладені в ньому доводи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Таким чином роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю неоднакового тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, не вносячи змін до рішення по суті.
Однак, наведення правових підстав та оцінка доказів є складовою вмотивування судового рішення, яке здійснюється судом у нарадчій кімнаті.
Так, згідно п.2 ч.3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначається: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення; обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви призначення покарання; підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Як вбачається із змісту вироку, зазначені вимоги закону судом дотримано, вирок містить обґрунтування мотивів та підстав прийнятого рішення, висновки суду є зрозумілими, чіткими та роз'яснення не потребують.
Суд звертає увагу заявниці на те, що інститут роз'яснення рішення, передбачений ст.380 КПК України не є судовим провадженням з перегляду судових рішень, а надання кваліфікованої юридичної допомоги засудженому здійснюється захисником.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 372, 380 КПК України, суд,
ухвалив:
В задоволенні заяви засудженої ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12014110310000677 про роз'яснення вироку суду від 24 червня 2014 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Фастівський міськрайонний суд Київської області до Апеляційного суду Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1