Справа № 147/764/17
Провадження № 2/147/575/17
05.10.2017 року Тростянецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Волошина І.А.,
за участі секретаря Свистун А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тростянець, Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Глибочанської сільської ради Тростянецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, -
Представник позивача адвокат ОСОБА_2, до діє на підставі договору, звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Глибочанської сільської ради Тростянецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, зазначивши, що 22.03.2005 року помер батько позивача ОСОБА_3, який до дня смерті проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті залишилось спадкове майно, що складається з земельної ділянки площею 1,8 га, розташованої на території Глибочанської сільської ради Тростянецького району Вінницької області. На даний час Державний акт на право власності на земельну ділянку втрачено.
Позивач являється спадкоємцем по закону до майна ОСОБА_3 Вона своєчасно прийняла спадщину, тому що фактично вступила в управління спадковим майном.
Позивач звернулась до відповідних органів для видачі дубліката, однак їй було відмовлено. Також, після звернення позивача до нотаріальної контори для видачі свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа.
В зв'язку з цим позивач ОСОБА_1 змушена звернутись до суду з вимогою про визнання за нею права власності на земельну ділянку, розташовану на території Глибочанської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, що належала ОСОБА_3, померлому 22.03.2005 року.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, представник позивача адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій позовні вимоги підтримує та просить справу заслухати в його та позивача відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак надав до суду заяву, в якій просив справу заслухати в їх відсутності, позовні вимоги визнає.
Беручи до уваги те, що особи, які беруть участь у справі, використали надане їм ч.2 ст.158 ЦПК України, право заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, відтак суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні за відсутності таких осіб, не здійснюючи фіксування процесу технічними засобами, що узгоджується з приписами ст.197 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, визначив, дослідив та встановив наступні докази, обставини та відповідні правовідносини:
Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-АМ №353375, виданого повторно 15.06.2016 року Тростянецьким РВ ДРАЦС ГТУЮ у Вінницькій області, ОСОБА_3 помер 22 березня 2005 року(а.с.4).
Родинний зв'язок позивача з померлим підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, серії ІІ-АМ №256017 від 10.02.1977 року, де в графі батько записаний ОСОБА_3Ф.(а.с.10).
Відповіддю від 13.07.2017 року Відділу у Тростянецькому районі Головного Управління Держгеокадастру у Вінницькій області підтверджено факт того, що ОСОБА_3 було видано Державний акт на право приватної власності на земельну частку(пай) серії І-ВН №002924.(а.с.23,25).
Позивач прийняв спадщину, тому що фактично вступив в управління спадковим майном, доглядає присадибну ділянку померлого. Відповідно до довідки №93 від 15.05.2017 року, виданої виконкомом Глибочанської сільської ради Тростянецького району, встановлено, що ОСОБА_1 проживала разом з померлим батьком ОСОБА_3 до дня його смерті в одному будинку, вели спільне господарство, що відповідно до вимог ЦК України є фактом прийняття спадщини.
Відповідно до довідки №370 від 05.07.2016 року підтверджено, що позивач ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_3 (а.с.7).
Оголошення в газеті «Тростянецькі вісті» від 11.08.2017 року вказує на те, що державний акт на право приватної власності на землю серії І-ВН №002924, виданий 10.12.2001 року на ім'я ОСОБА_3 втрачено.(а.с.25).
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
З відповіді приватного нотаріуса ОСОБА_4 випливає, що позивач ОСОБА_1 за відсутності правовстановлюючого документу не має змоги оформити за нею право власності на спадкове майно - земельну ділянку після смерті ОСОБА_3 в зв'язку з відсутністю оригіналу Державного акта.(а.с.13).
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Норма ст. 392 ЦК України вказує на те, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно із ст. 1216 ЦК Ураїни, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.
З огляду на ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Пунктом 3.5 ОСОБА_5 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4- 13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказано, що «Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності ма земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз»яснень, викладених у пунктах 10,11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю.
Відповідно до ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в судовому засіданні встановлено, що позивач має право на спадщину після смерті ОСОБА_3 за таких умов позов підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 328,392,1216,1225,1268,1269,1276 ЦК України ст. ст. 10, 60, 158,174, ч.2 ст.197,212, 213, 214 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування право власності на земельну ділянку площею 1,80га, розташовану на території Глибочанської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_3, померлому 22 березня 2005 року, на підставі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії І-ВН №002924, виданого 10.12.2001 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя