"12" жовтня 2017 р. Справа № 920/285/17
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.,
при секретарі судового засідання Кохан Ю.В.,
за участі представників:
позивача - ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 23.12.2016;
відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю № 10 від 19.01.2017;
3-ї особи на стороні позивача (САП “Родючість” ТОВ) - ОСОБА_3, за довіреністю б/н від 14.09.2017;
3-ї особи на стороні відповідача (ПАТ “Сумиобленерго”) - ОСОБА_4, за довіреністю №10-19/17-Д/185 від 09.08.2017;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну позивача (вх. № 2373С/3-28) на рішення Господарського суду Сумської області від 17 липня 2017 року по справі № 920/285/17
за позовом Приватного акціонерного товариства “Сумська автобаза № 1”, м. Суми;
до відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю “Алюміній-Сервіс-Індустрія”, м. Суми;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_6 агрохімічне підприємство “Родючість” товариство з обмеженою відповідальністю, с. Склярівка Сумського району Сумської області;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_7 акціонерне товариство “Сумиобленерго”, м. Суми;
про зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2017 року ПрАТ “Сумська автобаза № 1” звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія”, в якій просить зобов'язати відповідача припинити користування електричною потужністю у розмірі 200 кВт для здійснення зовнішнього електрозабезпечення цеху по вул. Воєводіна, 25, у м. Суми, що забезпечується в точці приєднання РУ-0,4 кВ ТП-6 за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 16, та здійснити від'єднання й відключення електроустановок від електричних мереж позивача за вищезазначеною адресою.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції ухвалою від 29.05.2017 залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПАТ “Сумиобленерго” та ухвалою від 14.06.2017 залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - САП “Родючість” ТОВ.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 17.07.2017 у справі № 920/285/17 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Резніченко О.Ю, суддя Заєць С.В., суддя Костенко Л.А.) у задоволенні позову відмовлено.
Позивач - ПрАТ “Сумська автобаза № 1” звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Посилається на те, що ПрАТ “Сумська автобаза № 1” є власником нежитлових приміщень, в тому числі спірної електроустановки (трансформаторної), розташованих за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 16, які орендує САП “Родючість” ТОВ на підставі договору оренди нежитлових приміщень від 01.12.2014. Вважає, що приєднання електроустановок до електричних мереж позивача без укладання з ним договору про приєднання суперечить вимогам пунктів 1.2, 1.3, 1.5 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 17.01.2013 № 32. ОСОБА_8 того, в додаткових поясненнях до апеляційної скарги від 04.09.2017 за вх. № 9212 зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин все майно позивача, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 16, в тому числі спірна трансформаторна, знаходилось в іпотеці на підставі іпотечного договору № 101/1 від 09.08.2007, укладеного між позивачем та іпотекодержателем - АБ “Брокбізнесбанк”.
Представник відповідача (ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія”) у відзиві на апеляційну скаргу від 05.09.2017 за вх. № 9231 не погоджується з доводами позивача, викладеними в апеляційній скарзі, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що приєднання до електромережі було проведено без укладання типового договору про приєднання, оскільки Правила приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 17.01.2013 № 32, на момент приєднання тільки почали діяти і ще не існувало механізму для застосування п. 1.5 цих Правил. Між відповідачем - ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія” та 3-ми особами - САП “Родючість” ТОВ та ПАТ “Сумиобленерго” склались правовідносини щодо приєднання до електромереж САП “Родючість” ТОВ на підставі Технічних умов № 233 від 11.06.2013 на зовнішнє електрозабезпечення цеху по вул. Воєводіна, 25, у м. Суми, які були погоджені з власником електроустановки ПрАТ “Сумська автобаза № 1” (позивачем у справі).
Третя особа на стороні відповідача (ПАТ “Сумиобленерго”) у відзиві на апеляційну скаргу від 29.08.2017 за вх. № 8934 не погоджується з доводами позивача, викладеними в апеляційній скарзі, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на окремі договірні відносини щодо постачання електричної енергії між постачальником - ПАТ “Сумиобленерго” та споживачами - ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія” та САП “Родючість” ОСОБА_8 того, між ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія” та САП “Родючість” ТОВ діє договір про технічне забезпечення електропостачання № 3 від 31.03.2015. На підставі п.п. 1,2 5.4 ПКЕЕ САП “Родючість” ТОВ є споживачем електричної енергії, правовстановлюючим документом якого по відношенню до спірних нежитлових приміщень є договір оренди від 01.12.2014, укладений між позивачем та САП “Родючість” ТОВ.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 у справі № 920/285/17 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.09.2017.
Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 та 19.09.2017, у зв'язку з відсутністю відзиву на апеляційну скаргу третьої особи на стороні позивача та неявку в судове засідання представника 3-ї особи на стороні позивача, відкладено розгляд апеляційної скарги.
Представник позивача (ПрАТ “Сумська автобаза № 1”) в судовому засіданні 12.10.2017 підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі.
Представники відповідача (ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія”) та 3-ї особи на стороні відповідача (ПАТ “Сумиобленерго”) в судовому засіданні 12.10.2017 не погоджуються з доводами позивача, викладеними в апеляційній скарзі.
Представник 3-ї особи на стороні позивача (САП “Родючість” ТОВ) у відзиві на апеляційну скаргу від 12.10.2017 за вх. № 10430 та в судовому засіданні 12.10.2017 не заперечує проти задоволення апеляційної скарги позивача. Зазначає, що САП “Родючість” ТОВ є споживачем електричної енергії на підставі укладеного з ПАТ “Сумиобленерго” договору про постачання електричної енергії від 30.01.2015 в нежитлові приміщення, розташовані по вул. Воєводіна, 16, у м. Суми, які САП “Родючість” ТОВ орендує у позивача на підставі договорів оренди нежитлових приміщень від 08.11.2010 № 1/25 та від 01.12.2014 б/н. Дія договору оренди від 01.12.2014 закінчується 01.12.2017.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб на стороні позивача та відповідача в судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що власником нежитлових приміщень за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 16, є позивач - ПрАТ “Сумська автобаза № 1”.
Як зазначає у відзиві на апеляційну скаргу представник 3-ї особи на стороні позивача - САП “Родючість” ТОВ та підтверджує представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції, САП “Родючість” ТОВ ще з 2010 року користувалось частиною зазначених нежитлових приміщень загальною площею 11705,5 кв.м, зокрема спірною електроустановкою (трансформаторною), на підставі договору оренди нежитлових приміщень від 08.11.2010 № 1/25, строк якого закінчився 08.12.2013.
01.12.2014 між позивачем - ПрАТ “Сумська автобаза № 1” (орендодавцем) та 3-ю особою - САП “Родючисть” ТОВ (орендарем) укладено новий договір оренди нежитлових приміщень, а саме: офісних та виробничих приміщень, в т.ч. спірної електроустановки (трансформаторної) загальною площею 71 кв.м, з терміном дії до 01.12.2017 (т. 1 а.с. 9-12).
Відповідно до п. 4.8 зазначеного договору оренди, орендар - САП “Родючість” ТОВ зобов'язаний укладати прямі договори з постачальником послуг з електропостачання.
На виконання п. 4.8 договору оренди від 01.12.2014, з метою забезпечення своїх потреб з електропостачання САП “Родючисть” ТОВ (споживач) уклало з ПАТ “Сумиобленерго” (постачальником) договір про постачання електричної енергії № 8328 від 01.11.2011, згідно з яким постачальник продає споживачу електроенергію в точці продажу електричної енергії, визначеній в Додатку № 7 до цього договору (т. 1 а.с. 59-79).
Об'єктом споживання електроенергії в договорі визначено виробничі приміщення споживача - САП “Родючисть” ТОВ за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 16, з встановленою дозволеною потужністю 450,0 кВт та приєднаною потужністю 560,0 кВт (Додатки №№ 6, 12 до договору про постачання електричної енергії № 8328 від 01.11.2011 - т. 1 а.с. 75, 79),
У 2013 році до САП “Родючисть” ТОВ звернувся відповідач - ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія” з проханням надати можливість користуватись дозволеною потужністю у розмірі 200 кВт та здійснити підключення власних електричних мереж до електроустановки, якою користується САП “Родючисть” ТОВ, за адресою: м. Суми, Воєводіна, 25.
САП “Родючисть” ТОВ погодилось з пропозицією відповідача - ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія” та склало Технічні умови № 233 від 11.06.2013 на зовнішнє електрозабезпечення цеху по вул. Воєводіна, 25, у м. Суми із зазначенням необхідних технічних параметрів, а саме: джерело електропостачання - ТП6 кВ споживача по вул. Воєводіна, 16; точка підключення - РУ 0,4 кВ в ТП 6 кВ споживача по вул. Воєводіна, 16; розрахована потужність - 200 кВт (т. 1 а.с. 141).
Вказані технічні умови на зовнішнє електрозабезпечення підписані представником САП “Родючисть” ТОВ та погоджені позивачем - власником електроустановки (трансформаторної), що підтверджується особистим підписом керівника ПрАТ “Сумська автобаза № 1” та печаткою товариства.
На базі Технічних умов на зовнішнє електрозабезпечення № 233 від 11.06.2013 на підставі заяви відповідача - ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія” (т. 1 а.с. 143) ПАТ “Сумиобленерго”, керуючись Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 17.01.2013 № 32, видало Технічні умови приєднання № 56/10075 від 09.09.2013, яке не є стандартним, до електричних мереж САП “Родючисть” ТОВ електроустановок виробничих приміщень ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія” з дозвільною (приєднаною) потужністю 200 кВт (т. 1 а.с. 144-147).
Вказані Технічні умови приєднання підписані повноважними представниками ПАТ “Сумиобленерго”, ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія” та погоджені САП “Родючисть” ТОВ.
Орендодавець нежитлових приміщень звернувся до ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія” з вимогою від 24.03.2017 про припинення користування потужністю в розмірі 200 кВт та від'єднання власних електроустановок від електричних мереж орендодавця, посилаючись на те, що має намір використовувати зазначену потужність для власних потреб та на те, що приєднання електроустановок відповідача до електричних мереж позивача без укладення договору приєднання суперечить вимогам п. 1.2 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 17.01.2013 № 32. Зазначена вимога ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія” не виконана.
Господарським судом Сумської області відмовлено в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є споживачем електричної енергії в розумінні Закону України “Про електроенергетику” та Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, договір про постачання електричної енергії на об'єкт, що знаходиться по вул. Воєводіна, 16, у м. Суми, укладений з орендарем цього приміщення - САП “Родючість”. ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія” вчинені правомірні дії щодо приєднання до електромереж.
Відповідно до п. 1.2 Правил договір про приєднання до електричних мереж - це письмова домовленість сторін, що є документом встановленої форми, який визначає зміст і регулює правовідносини між сторонами щодо приєднання електроустановок замовника до електричних мереж власника електромереж.
Приєднання електроустановки до електричних мереж - це надання електропередавальною організацією послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності (п. 1.2 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 17.01.2013 № 32, в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Невід'ємним додатком до договору про приєднання є технічні умови на приєднання до мереж (об'єктів) електроенергетики - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта замовника електричною енергією, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо електропостачання.
Відповідно до вимог п. 1.5 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), суб'єкт господарювання має право за зверненням замовника погодити приєднання його електроустановок до власних технологічних електричних мереж в рахунок зменшення дозволеної потужності за договором про постачання електричної енергії або в межах резерву потужності існуючих трансформаторів та пропускної спроможності електричних мереж цього суб'єкта у відповідний період доби. Про своє рішення щодо погодження суб'єкт господарювання протягом трьох робочих днів з дня отримання звернення повідомляє замовнику.
При цьому, у разі приєднання електроустановок замовника до електричних мереж суб'єкта господарювання, який не є електропередавальною організацією, електропередавальна організація, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника, видає технічні умови на приєднання до електричних мереж цього суб'єкта господарювання, які погоджуються цим суб'єктом господарювання.
З аналізу зазначених норм вбачається, що складення технічних умов на приєднання до мереж (об'єктів) електроенергетики є необхідною умовою для укладення договору про приєднання.
Договір про приєднання до електричних мереж за своєю правовою природою відноситься до договорів на надання послуг. Сторонами договору про приєднання до електричних мереж є замовник і виконавець послуг. Замовник - фізична або юридична особа, яка письмово повідомила електропередавальну організацію про намір приєднатися до електричних мереж. Виконавець послуг - електропередавальна організація.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За приписами ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у письмовій формі. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також прийняттям до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Тобто, у разі недотримання сторонами письмової форми правочину (за умови, що законом не вимагається обов'язкове укладення договору в письмовій формі) для з'ясування факту його вчинення та змісту слід виходити з приписів ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України. При цьому, поведінка сторін, що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (схвалення правочину), може бути виражена в будь-якій формі, що однозначно свідчить про волю сторони на визнання правочину, зокрема, за допомогою здійснення конклюдентних дій, наприклад прийняття виконання, здійснення розрахунків тощо.
Позивач - ПрАТ “Сумська автобаза № 1” безпідставно посилається на неукладення договору приєднання, оскільки погодивши Технічні умови на зовнішнє електрозабезпечення № 233 від 11.06.2013 та Технічні умови приєднання № 56/10075 від 09.09.2013 позивач погодився на приєднання електроустановок відповідача - ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія” до спірної електроустановки (трансформаторної), власником якої є позивач, з дозволеною потужністю 200 кВт, визначеною вказаними Технічними умовами.
Фактичне виконання Технічних умов на зовнішнє електрозабезпечення № 233 від 11.06.2013 підтверджується відповідною довідкою САП “Родючисть” ТОВ, також погодженою позивачем - ПрАТ “Сумська автобаза № 1” (а.с. 142).
З матеріалів справи вбачається, що позивач - ПрАТ “Сумська автобаза № 1” ще з 2010 року не користується об'єктом - спірною трансформаторною, яку надано в оренду третій особі - САП “Родючисть” ТОВ. Протягом зазначеного періоду між ПрАТ “Сумська автобаза № 1” та ПАТ “Сумиобленерго” договір на постачання електроенергії не укладався.
САП “Родючисть” ТОВ, скориставшись своїми правами орендаря та споживача електричної енергії, дозволило приєднання до електромереж, якими користувалося, та ініціювало коригування дозволеної потужності (зменшення дозволеної потужності на величину приєднаної потужності нових субспоживачів), тобто на величину приєднаної потужності відповідача, яке по відношенню до САП "Родючисть" є субспоживачем.
У зв'язку з погодженням Технічних умов на зовнішнє електрозабезпечення № 233 від 11.06.2013 та Технічних умов приєднання № 56/10075 від 09.09.2013 споживач - САП “Родючисть” ТОВ та субспоживач - ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія” звернулись до постачальника - ПАТ “Сумиобленерго” з заявами від 04.12.2014 за № 12-71 та № 236 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 8328 від 01.11.2011, укладеного між ПАТ “Сумиобленерго” та САП “Родючисть” ТОВ.
На підставі заяв 30.01.2015 були укладені договори № 301008328 - на постачання електричної енергії САП “Родючисть” ТОВ (т. 1 а.с. 72-108) та № 301008327 - на постачання електричної енергії ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія” (т. 1 а.с. 109-134).
Зазначені договори на постачання електричної енергії були укладені з урахуванням дозволеної потужності електроустановок ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія” у розмірі 200 кВт, яку було встановлено в Технічних умовах на зовнішнє електрозабезпечення № 233 від 11.06.2013 та Технічних умовах приєднання № 56/10075 від 09.09.2013, що підтверджується Актами розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, які є додатками до зазначених договорів на постачання електричної енергії.
ОСОБА_8 того, 31.03.2015 між САП “Родючисть” ТОВ та ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія” було укладено договір про технічне забезпечення електропостачання № 3 зі строком дії до 31.03.2018 (т. 1 а.с. 135-140), згідно з умов якого САП “Родючисть” ТОВ зобов'язане забезпечувати технічну можливість передачі електричної енергії ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія” в обсягах згідно з договором про постачання електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електроенергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а ТОВ “Алюміній-Сервіс-Індустрія” зобов'язане дотримуватись встановленого режиму споживання електроенергії та своєчасно оплачувати отримані послуги за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж та за технічне обслуговування його електричних установок.
На момент розгляду справи договори на постачання електричної енергії від 30.01.2015 за № 301008328 та № 301008327 та договір про технічне забезпечення електропостачання № 3 від 31.03.2015 є чинними.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на викладене та враховуючи, що договір оренди нежитлових приміщень від 01.12.2014, договори на постачання електричної енергії від 30.01.2015 за № 301008328 та № 301008327 та договір про технічне забезпечення електропостачання № 3 від 31.03.2015 в передбачений законом спосіб не розірвані та не визнані недійсними, а Технічні умови на зовнішнє електрозабезпечення № 233 від 11.06.2013 та Технічні умови приєднання № 56/10075 від 09.09.2013 є чинними, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача припинити користування електричною потужністю у розмірі 200 кВт для здійснення зовнішнього електрозабезпечення цеху по вул. Воєводіна, 25, у м. Суми, що забезпечується в точці приєднання РУ-0,4 кВ ТП-6 за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 16, та здійснити від'єднання й відключення електроустановок від електричних мереж позивача за вищезазначеною адресою.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що місцевим господарським судом ухвалено рішення з повним дослідженням обставин, які мають значення для справи у відповідності до норм матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування або зміни зазначеного рішення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду.
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 17 липня 2017 року по справі № 920/285/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції через Харківський апеляційний господарський суд.
Повний текст постанови складений та підписаний 17.10.2017.
Головуючий суддя Пелипенко Н.М.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Істоміна О.А.