"10" жовтня 2017 р.Справа № 916/2986/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.,
суддів Богатиря К.В., Таран С.В.
(склад судової колегії змінений відповідно до розпорядження керівника апарату суду №445 від 07.06.2017р. щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2017р.)
при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.
за участю представників сторін:
від ТОВ «ФК «Централ Капітал» - Вабіщевич Т.В. - за довіреністю; Чумаченко О.М. - за довіреністю;
від ТОВ «Свікон» - Мастістий І.А. - за довіреністю;
від ПП «Косвас»- Мастістий І.А. - за довіреністю;
від ТОВ «МСП «АЗС-Нива-1» - Мастістий І.А. - за довіреністю;
від ПП «Приватна фірма «Мустанг» - Мастістий І.А. - за довіреністю;
від ТОВ «Ніагара» - Мастістий І.А. - за довіреністю;
від ТОВ «Люнакс» - не з'явився;
від ТОВ «Сфера Бізнесу» - не з'явився;
від державного реєстратора прав - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. - не з'явився;
від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» Гулей О.І. - Носенко Т.С. - за довіреністю;
від ТОВ «Фінансова компанія Капіталь Груп» - не з'явився;
від ПрАТ «Оболонь» - не з'явився;
від ТОВ «Балаклійський шиферний завод» - не з'явився;
від ТОВ «Укрземком» - не з'явився;
від СТОВ «Піщальники» - не з'явився;
від СУНП у формі ТОВ «ТВП Україна ЛТД» - не з'явився;
від ТОВ «Ленбуд» - не з'явився;
від ТОВ «Торговий дім «Україна» - не з'явився;
від ТОВ «Джулія Хауз Україна» - не з'явився;
від ОСОБА_11 - не з'явився;
від ОСОБА_12 - не з'явився;
від Партнерства з обмеженою відповідальністю «Серфінг Системс ЛП» - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал»
на рішення господарського суду Одеської області від 09 лютого 2017 року
у справі №916/2986/16
за позовом:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Свікон»;
2) Приватного підприємства «Косвас»;
3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале сільськогосподарське підприємство «АЗС-Нива-1»;
4) Приватного підприємства «Приватна фірма «Мустанг»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніагара»
- Товариство з обмеженою відповідальність «Люнакс»
- Партнерство з обмеженою відповідальністю «Серфінг Системс ЛП»
до
1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал»;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера Бізнесу»;
3) Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц Україна»
4) державного реєстратора прав - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Капіталь Груп»
про визнання припиненим договору, визнання недійсними правочинів та визнання права власності
та
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц Україна» Гулей Олександра Івановича
треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
- Приватне акціонерне товариство «Оболонь»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Балаклійський шиферний завод»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрземком»;
- Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Піщальники»;
- Спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП Україна ЛТД»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Ленбуд»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Україна»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Джулія Хауз Україна»;
- ОСОБА_11;
- ОСОБА_12
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал»
про визнання недійсним договору
Сторони та треті особи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 10.10.2017р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
07.11.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Свікон» (надалі - ТОВ «Свікон»), Приватне підприємство «Косвас» (надалі - ПП «Косвас»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Мале сільськогосподарське підприємство АЗС-Нива-1» (надалі- ТОВ «Нива-1»), Приватне підприємство «Приватна фірма «Мустанг» (ПП «ПФ «Мустанг»), звернулися до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал» (ТОВ «ФК «Централ Капітал»), Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера Бізнесу (далі ТОВ «Сфера Бізнесу»), Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц Україна" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» (надалі УО Фонду, Банк), в якому просили суд:
-визнати припиненим Договір Цессії від 28.08.2015, укладений між ТОВ «ФК «Централ Капітал» та ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна»;
-визнати недійсними правочини з набуття права власності ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" на виробничі та невиробничі будівлі автозаправочного комплексу (АЗС), що знаходяться за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Гейсмана, 6; на об'єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, 36; на будівлю автозаправної станції № 13, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський район, селище міського типу Затока, вул. Піонерська, 7; на автозаправочну станцію № 14, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Сонячна, 16 (один "б"); на автозаправочну станцію , що складається з: адміністративна (літ.А), навіс (літ. Б), господарчі споруди, та знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, селище міського типу Олександрівка, вул. Перемоги, № 2-С; на земельну ділянку загальною площею 0,2 га з кадастровим номером 5123782000:02:002:1016, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Гейсмана, 6; на земельну ділянку загальною площею 0,0800 га з кадастровим номером 5120887700:01:002:0384, що розташована за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Сонячна, 16 (один "б"); на будівлі та споруди автозаправочного комплексу (АЗС), що знаходяться за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, селище міського типу Тарутине, вул.Красна, 7а; на земельну ділянку загальною площею 0, 3358 га з кадастровим номером: 5124755100:02:002:0010, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, селище міського типу Тарутине, вул. Красна, 7а; на земельну ділянку загальною площею 0,2400 га з кадастровим номером: 5124755300:02:001:0003, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, с/рада Березинська, 6-ий км. Автошляху "Тарутине-Березине"; на будівлі та споруди автозаправочного комплексу (АЗС), які складаються з: будівля АЗС площею 40,6 (літ. А), вбиральня (літ. Б), інші споруди, що розташовані за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, с/рада Березинська, 6-ий км. Автошляху "Тарутине-Березине; на нежилі будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Одеська обл., м.Одеса, вул. Дальницька, 48 "А.
Також позивачі просять суд визнати за ТОВ „СВІКОН" право власності на: виробничі та невиробничі будівлі автозаправочного комплексу (АЗС),що знаходяться за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с.Молодіжне, вул. Гейсмана, 6; на об'єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, 36; на будівлю автозаправної станції № 13, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський район, селище міського типу Затока, вул. Піонерська, 7; на автозаправочну станцію № 14, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Сонячна, 16 (один "б"); на автозаправочну станцію , що складається з: адміністративна (літ.А), навіс (літ. Б), господарчі споруди, та знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, селище міського типу Олександрівка, вул. Перемоги, № 2-С; на земельну ділянку загальною площею 0,2 га з кадастровим номером 5123782000:02:002:1016, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Гейсмана, 6 ; визнати за ПП "Приватна фірма "Мустанг" право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0800 га з кадастровим номером 5120887700:01:002:0384, що розташована за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Сонячна, 16 (один "б"); визнати за ТОВ "Мале сільськогосподарське підприємство АЗС-Нива-1" право власності на будівлі та споруди автозаправочного комплексу (АЗС), що знаходяться за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, селище міського типу Тарутине, вул.Красна, 7а; на земельну ділянку загальною площею 0, 3358 га з кадастровим номером: 5124755100:02:002:0010, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, селище міського типу Тарутине, вул. Красна, 7а; на земельну ділянку загальною площею 0,2400 га з кадастровим номером: 5124755300:02:001:0003, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, с/рада Березинська, 6-ий км. Автошляху "Тарутине-Березине"; на будівлі та споруди автозаправочного комплексу (АЗС), які складаються з: будівля АЗС площею 40,6 (літ. А), вбиральня (літ. Б), інші споруди, що розташовані за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, с/рада Березинська, 6-ий км. Автошляху "Тарутине-Березине; визнати за ПП „Косвас" право власності на нежилі будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Дальницька, 48 "А".
Заявою від 17.11.2016 позовні вимоги доповнено вимогою про визнання недійсними нікчемних договорів №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016 про внесення змін до Договору цесії від 28.08.2015, що був укладений між ПАТ „Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ „Фінансова компанія „Централ Капітал". В решті позовні вимоги залишено без змін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.01.2013 між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" (далі Банк) та ПП "ПФ "Мустанг" укладено кредитний договір № 003-01-13. В якості забезпечення зобов'язання ПП "ПФ "Мустанг" по даному Кредитному договору позивачі передали в іпотеку належне їм на праві власності нерухоме майно та уклали з Банком наступні договори іпотеки: № 005-003/1 від 21.07.2015, № 002-003-01-13/1 від 30.01.2013, №002-003-01-13/2 від 29.01.2013, № 002-003-01-13/3 від 29.01.2013, №002-003-01-13/4 від 29.01.2013, № 002-003-01-13/5 від 30.01.2013, № 002-003-01-13/6 від 30.01.2013, №002-003-01-13/7 від 31.01.2013, № 002-003-01-13/8, укладений 01.02.2013р., №002-003-01-13/9 від 31.01.2013р.
27.03.2014 між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" і ТОВ "Ніагара" було укладено кредитний договір № 005-03-14.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором нерухоме майно було передано Банку позивачами в наступну іпотеку на підставі:
- договору іпотеки 005-006-03-14/1, укладений між Банком та ТОВ "Свікон" 01.08.2014 р., предметом іпотеки за яким є - АЗС, розташована за адресою: м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, вул. Перемоги, № 2-С;
- договору іпотеки № 005-006-03-14/2, укладеного 01.08.2014, предметом іпотеки за яким є об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: с. Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області, вул. Сонячна, 1(б);
- договору іпотеки № 005-006-03-14/3 від 01.08.2014, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ПП "ПФ Мустанг", предметом якого є земельна ділянка загальною площею 0,0800 га з кадастровим номером 5120887700:01:002:0384, що розташована за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Сонячна, 1б (один "б");
- договору іпотеки № 005-006-03-14/4, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "Свікон" 01.08.2014, предметом іпотеки за яким є автозаправна станція № 17, розташована за адресою: с. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, вул. Піонерська, 7;
- договору іпотеки № 005-006-03-14/5, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "Свікон" 01.08.2014, предметом іпотеки за яким є об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: с. м. Іллічівськ Одеської області, вул. Першого травня, буд. 36.
- договору іпотеки № 005-006-03-14/6, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна”та ТОВ "Свікон" 01.08.2014, предметом іпотеки за яким є виробничі та невиробничі будівлі АЗС за адресою: с. Молодіжне, Овідіопольського району Одеської області, вул. Гейсмана, 6;
- договору іпотеки № 005-003/1, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "Свікон" 21.07.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. та зареєстрований в реєстрі за № 4908. Предметом іпотеки є земельна ділянка загальною площею 0,2 з кадастровим номер 5123782000:02:002:1016, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с.Молодіжне, вул. Гейсмана, 6. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 262758451237;
- договорів іпотеки № 005-006-03-14/7 від 01.08.2014 та № 005-006-03-14/8 від 01.08.2014, укладених між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "МСП АЗС Нива-1", предметом яких є будівлі та споруди автозаправочного комплексу (АЗС), що знаходяться за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, селище міського типу Тарутине, вул. Красна, 7а, та земельна ділянка загальною площею 0, 3358 га з кадастровим номером: 5124755100:02:002:0010, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, селище міського типу Тарутине, вул. Красна, 7а, та земельна ділянка загальною площею 0,2400 га з кадастровим номером: 5124755300:02:001:0003, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, с/рада Березинська, 6-ий км. Автошляху "Тарутине-Березине" а також будівлі та споруди автозаправочного комплексу (АЗС), які складаються з: будівля АЗС площею 40, 6 (літ. А), вбиральня (літ. Б), інші споруди, що розташовані за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, с/рада Березинська, 6-ий км. Автошляху "Тарутине-Березине";
- договору іпотеки № 005-006-03-14/9 , що був укладений між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна"та ПП "Косвас" 01.08.2014, предметом іпотеки за яким є нежилі будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Дальницька, 48 "А.
23.07.2015р. між ТОВ "ФК "Централ капітал" (Вкладник) та ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна" (Банк) укладено договір про внесення змін до договору банківського вкладу (депозиту) "МАКСИМУМ" № 3700/840 від 17.07.2015, за умовами якого договір банківського вкладу (депозиту) "МАКСИМУМ" № 3700/840 від 17.07.2015 викладено в новій редакції. Відповідно до п. 1.3. цього договору вклад розміщується на строк з 17.07.2015р. по 25.07.2016р.
28.08.2015р. між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги (договір цесії), за умовами якого ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" передало (відступило) ТОВ "ФК "Централ капітал" свої права вимоги, у тому числі до ПП "ПФ "Мустанг" за кредитним договором № 003-01-13 від 25.01.2013, а також до ТОВ "НІАГАРА" за кредитним договором № 005-03-14 від 27.03.2014, а також всіма договорами, укладеними на забезпечення виконання боржниками умов кредитних договорів, в тому числі - договорами іпотеки, за якими іпотекодавцями виступають позивачі, а ТОВ "ФК "Централ Капітал" прийняло право вимоги.
В останній редакції Договору цесії, зміненої договором № 8 від 09.03.2016р., ціна права вимоги встановлена Сторонами у сумі 128.062.818 грн. 83 коп. за рахунок виключення з кредитного портфелю кредитного договору №018-03-06 від 25.04.2012 з ТОВ "Запоріжцукорпостач" на суму 773.872 грн. 10 коп.
28.08.2015 між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал" укладено договір про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави) з урахуванням всіх змін до договору, які забезпечують виконання зобов'язань вказаними боржниками за кредитними договорами, та за умовами якого права вимоги за договорами забезпечення (іпотеки, застави) переходять з моменту відступлення (переходу) до ТОВ "ФК "Централ Капітал" прав вимоги за основними договорами (кредитними договорами).
Крім того, 28.08.2015р. між ТОВ "ФК "Централ капітал" (Заставодавець) та ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна" (Заставодержатель) укладено договір застави майнових прав № 3700/840-з-1, відповідно до якого Заставодавець надав Заставодержателю в якості забезпечення виконання зобов'язань по договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015 р., права вимоги Заставодавця за договором банківського вкладу № 3700/840 від 17.07.2015 р. на повернення вкладу в розмірі 11 000 000, 00 доларів США та сплати відсотків за вкладом. Розмір вкладу зменшувався додатковими угодами до договору.
03.03.2016р. Банком достроково на підставі меморіального ордеру № 18391 від 03.03.2016 з депозитного рахунку ТОВ "ФК "ЦЕНТРАЛ КАПІТАЛ" № 2652636854903, відкритого в банку, вчинено списання грошових коштів в розмірі 128.836.690 грн. 95 коп. в рахунок оплати ціни відступлення прав вимоги за договором відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015р., за ціною відступлення права вимоги, встановленою договором №7 від 03.03.2016р. про внесення змін до договору цесії.
Згідно з розпорядженням від 03.03.2016 Управління супроводу банківських операцій ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна" здійснило відступлення права вимоги з рахунку № 2909010001 за заборгованістю по кредитним договорам, що вказані в договорі № 7 від 03.03.2016 про внесення змін до договору відступлення прав вимоги (договору цесії) від 28.08.2015; підстава: Договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ капітал", Договір застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015.
На виконання своїх зобов'язань ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна" передало, а ТОВ "ФК "Централ капітал" прийняло кредитні договори та договори забезпечення у відповідності до переліку, що підтверджується актом приймання-передачі документів від 03.03.2016.
15.03.2016 ТОВ "Ніагара" та позивачі отримали від ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" повідомлення про здійснення ним відступлення права вимоги за кредитними договорами № 003-01-13 від 25.01.2013; № 005-03-14 від 27.03.2014, а також договорами забезпечення.
Станом на 15.03.2016 ПФ "Мустанг" та ТОВ "Ніагара" здійснено часткову сплату за кредитним договором за лютий 2016 новому кредиторові - ТОВ "ФК "Централ Капітал" у розмірі 252.132 грн. 87 коп., а також 326.185 грн. 95 коп. та 313.404 грн. 37 коп. відповідно.
У подальшому ані боржник, ані позивачі не здійснювали жодних платежів, оскільки ані Кредитором, ані Новим кредитором не було надано боржнику та майновим поручителям доказів переходу права вимоги. В подальшому погашення заборгованості за кредитом відбувалось на користь Банку.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 17.03.2016 № 169 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.03.2016 № 368 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію строком на один місяць з 18.03.2016 до 17.04.2016 включно, призначено Уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Гулей О.І.
Рішенням від 13.04.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продовжено строк тимчасової адміністрації в ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" з 18.04.2016 до 22.04.2016 включно.
Відповідно до постанови Правління НБУ України від 21.04.2016 № 280 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.04.2016 № 561, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням, розпочато процедуру ліквідації ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" з 22.04.2016 до 21.04.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА", визначені, зокрема, ст. ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулей О.І. відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" здійснено перевірку правочинів (договорів) на предмет їх нікчемності, за результатами якої на підставі п. 3, п.7 та п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" було видано наказ № 60 від 15.04.2016 р., яким визнано нікчемними договори № 3 від 25.01.2016 р., № 4 від 10.02.2016 р., № 5 від 19.02.2016 р., № 6 від 26.02.2016 р., № 7 від 03.03.2016 р. та № 8 від 09.03.2016 р. про внесення змін до договору відступлення прав вимоги (Договір цесії) від 28.08.2015 р., що був укладений між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал".
З урахуванням вищевикладеного, позивачі вважають, що договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015 р. є дійсним в редакції договору № 2 від 23.12.2015р. про внесення змін до договору цесії. Але у зв'язку з тим, що сума права вимоги в розмірі, встановленій в початковій редакції договору сплачена не була, то в силу пункту 6.2. договору, договір цесії припинив свою чинність 01.02.2016 р., а право вимоги є таким, що не відступлено ТОВ "ФК "Централ Капітал" та залишалось у ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна".
Повідомлення про визнання правочинів нікчемними було отримане ТОВ "Ніагара" та ПП "ПФ "Мустанг" 26.05.2016р. ТОВ "ФК "Централ Капітал" отримало копію наказу № 60 з повідомленням про нікчемність правочинів 28.05.2016.
08.06.2016 ТОВ "Ніагара" отримало від ТОВ "ФК "Централ Капітал" повідомлення-вимогу про дострокове погашення кредиту.
Після невиконання ТОВ "Ніагара" повідомлення-вимоги ТОВ "ФК "Централ Капітал", останнє надіслало ТОВ "Ніагара" та позивачам Іпотечні повідомлення від 16.06.2016 про необхідність дострокового погашення заборгованості та попередження про прийняття рішення про звернення стягнення на предмети іпотеки або шляхом, зокрема, але не виключно - набуття Іпотекодержателем права власності на предмети іпотеки у випадку, якщо дострокове погашення заборгованості за кредитним договором не відбудеться.
18.08.2016 на ім'я Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інеси Володимирівни ТОВ "ФК "Централ Капітал" надало заяви про внесення до державного реєстру іпотек відомостей про ТОВ "ФК "Централ Капітал" як іпотекодержателя кожного з об'єктів нерухомого майна, яке є предметом іпотеки на підставі договорів іпотеки № 005-006-03-14/1 від 01.08.2014; № 005-006-03-14/2 від 01.08.2014; № 005-006-03-14/3 від 01.08.2014; № 005-006-03-14/4 від 01.08.2014; № 005-006-03-14/5 від 01.08.2014; № 005-006-03-14/6 від 01.08.2014; № 005-003/1 від 21.07.2015; № 005-006-03-14/7 від 01.08.2014 та № 005-006-03-14/8 від 01.08.2014.
Одночасно,18.08.2016 на ім'я приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інеси Володимирівни ТОВ "ФК "Централ Капітал" надало заяви про реєстрацію за собою права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки на підставі іпотечних договорів № 005-006-03-14/1 від 01.08.2014; № 005-006-03-14/2 від 01.08.2014; № 005-006-03-14/3 від 01.08.2014; № 005-006-03-14/4 від 01.08.2014; № 005-006-03-14/5 від 01.08.2014; № 005-006-03-14/6 від 01.08.2014; № 005-003/1 від 21.07.2015; № 005-006-03-14/7 від 01.08.2014 та № 005-006-03-14/8 від 01.08.2014.
Зазначені заяви було задоволено, а право власності на спірне нерухоме майно було зареєстроване за ТОВ "ФК "Централ Капітал".
02.09.2016 ТОВ "ФК "Централ Капітал" здійснило відчуження спірного нерухомого майна шляхом його продажу третій особі - ТОВ "СФЕРА БІЗНЕСУ" на підставі договорів купівлі-продажу від 02.09.2016 р. №№ 579; 580; 581; 582; 583; 584; 585; 586; 587; 588; 589; 590, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інесою Володимирівною.
Наказом Міністерства юстиції України від 12.10.2016 р. № 2954/5, що був винесений за наслідками розгляду колективної скарги власників іпотечного майна, запис у Єдиному державному реєстрі прав власності та речових прав на нерухоме майно про право власності на спірне нерухоме майно поновлено за позивачами, а записи про іпотеку - за ПАТ "Банк Петрокоммерц Україна".
Рішенням господарського суду м. Києва від 17.08.2016р., залишеним без змін рішенням Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 у справі № 910/12294/16 за позовом ТОВ "ФК "Централ Капітал" до ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" про визнання недійсними одностороннього правочину, наказу та визнання відсутнім права, визнано недійсним односторонній правочин ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна", оформлений наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" Гулеєм Олександром Івановичем №60 від 15.04.2016 та визнано недійсним наказ ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" №60 від 15.04.2016, виданий Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" Гулеєм Олександром Івановичем, в частині визнання нікчемними договорів купівлі - продажу, укладених ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" з ТОВ "ФК "Централ Капітал" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, а також визнано відсутнім право Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц - Україна" вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності наступних договорів купівлі-продажу, укладених між ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал".
Пізніше Уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна", наказом №182 від 14.11.2016р. на підставі п.7) ч.3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" було визнано нікчемними наступні правочини (у тому числі договори), вчинені (укладені) ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна":
- Договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (з усіма договорами про внесення змін);
- Договір про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави), укладений з ТОВ "ФК "Централ Капітал", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. 28.08.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 2540 (з усіма договорами про внесення змін);
- Договір застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, укладений з ТОВ "ФК "Централ Капітал" (з усіма договорами про внесення змін);
- правочин у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128.836.690 грн.95 коп. з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал" № 2652636854903, вчинений ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" 03.03.2016 та оформлений меморіальним ордером № 18391 від 03.03.2016;
- на підставі п.3. ч.3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемними наступні правочини (у тому числі договори), вчинені (укладені) ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" :
- Договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладений з ТОВ "ФК "Централ Капітал" (з усіма договорами про внесення змін);
- Договір про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави), укладений з ТОВ "ФК "Централ Капітал", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. 28.08.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 2540 (з усіма договорами про внесення змін).
Позивачі вважають, що ТОВ „ФК „Централ Капітал" з порушенням порядку, встановленого законом і іпотечними договорами, було набуто право власності на спірне нерухоме майно та в подальшому протиправно відчужено це майно третій особі, отже відповідачами не визнається їх право власності на це майно, що є підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності.
Позивачі зазначають, що відповідно до Договорів іпотеки № 005-006-03-14/1 від 01.08.2014; № 005-006-03-14/2 від 01.08.2014; № 005-006-03-14/3 від 01.08.2014; № 005-006-03-14/4 від 01.08.2014; № 005-006-03-14/5 від 01.08.2014; № 005-006-03-14/6 від 01.08.2014; № 005-003/1 від 21.07.2015; № 005-006-03-14/7 від 01.08.2014 та № 005-006-03-14/8 від 01.08.2014 сторони за цими договорами у п.6.4 договорів у відповідності до приписів ст. 36 Закону України „Про іпотеку" передбачили застереження про задоволення вимог іпотекодержателя , яке надає останньому право звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку , в тому числі шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а відтак, визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Враховуючи, що дії іпотекодержателя, направлені на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до застереження в іпотечному договорі є правочином, на підставі якого ТОВ "ФК "Централ Капітал" набуло право власності на іпотечне майно відповідно до застереження в іпотечному договорі, відповідні правочини мають бути визнані недійсними, адже відповідно до ч.2 ст.516 Цивільного кодексу України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. За відсутності обов'язку виконання зобов'язання ТОВ „Ніагара" та ПП „ПФ Мустанг" перед ТОВ „ФК „Централ Капітал" до моменту пред'явлення доказів переходу права вимоги, відповідач не мав права набувати у власність предмети іпотеки згідно із застереженням в іпотечному договорі.
Крім того, позивачі зазначають, що, оскільки ТОВ „ФК „Централ Капітал" отримало статус іпотекодержателя лише в серпні 2016, всі дії вчинені ним на підставі іпотечних договорів до дня реєстрації відомостей про зміну іпотекодержателя є незаконними, і ТОВ „ФК „Централ Капітал" не мало права направляти позивачам іпотечні повідомлення (згідно п.6.4 іпотечних договорів) з вимогою про усунення порушень та попередженням про звернення стягнення на іпотечне майно.
Умовами п.6.4 іпотечних договорів визначено , що набуття іпотекодержателем права власності на іпотечне майно повязується зі спливом 10-денного терміну після направлення іпотекодавцю „повідомлення" , або іншої дати, що може бути визначена в „повідомленні". В даному реченні мова йде про „повідомлення", яке іпотекодержатель направляє іпотекодавцю після невиконання ним, або боржником протягом 30-ти днів „Іпотечного повідомлення" (письмової вимоги про усунення порушень боргових зобов'язань). В „повідомленні" має бути зазначено про факт прийняття іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність , а також про оціночну вартість предмету іпотеки на момент звернення стягнення на предмет іпотеки, що повинна бути визначена уповноваженим суб'єктом та відображена в звіті про оцінку.
Іпотекодавці та боржники не отримували „повідомлення", з надсиланням якого в іпотечних договорах пов'язаний факт набуття права власності відповідачем на предмет іпотеки. Відповідач також не здійснював оцінку вартості предметів іпотеки .
ТОВ „Сфера Бізнесу" набуло у власність нерухомість за ціною, що є значно нижчою, ніж його ринкова вартість, при цьому із розстрочкою платежу строком на 4 роки, що фактично є безпроцентним кредитом.
Ухвалою суду від 01.12.2016 залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніагара».
28.12.2016р. третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Петрокоммерц Україна" звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал», в якому просила визнати недійсним Договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015р., укладений між ПАТ "Банк Петрокоммерц Україна" та ТОВ „ФК "Централ Капітал".
В обґрунтування позовних вимог третя особа зазначила, що спірний Договір підпадає під ознаки недійсності (нікчемності), встановлені п.7 ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», адже банк уклав правочин (у тому числі договір), умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Ані Договором відступлення прав вимоги (Договір цесії) від 28.08.2015, ані Договором банківського вкладу (депозиту) „МАКСИМУМ" №3700/840 від 17.07.2015, ані Договором застави майнових прав №3700/840-з-1 від 28.08.2015 не передбачено право на договірне списання коштів ТОВ "ФК "Централ Капітал" в рахунок погашення ціни відступлення прав вимоги. Банк поза межами процедури звернення стягнення на предмет застави здійснив списання депозитних коштів в рахунок погашення ціни відступлення права вимоги, а відтак поза межами, встановленими діючим законодавством України, тому відповідач набув право вимоги до боржників Банка за кредитними договорами та договорами забезпечення, що і доводить надання окремому кредитору - ТОВ "ФК "Централ Капітал" переваги (пільги), не встановленої для нього ані внутрішніми документами банку, ані законодавством України. Крім того, 03.03.2016 Банком, всупереч вимогам п.5.7 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою правління НБУ від 17.08.2012р. №346, прийнято рішення про списання коштів з депозитного рахунку в рахунок оплати ціни відступлення та щодо передачі прав вимоги за відсутності погодження куратора, що не відповідає ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України. Договір відступлення прав вимоги (Договір цесії) від 28.08.2015 підпадає під ознаки недійсності (нікчемності), встановлені п.3 ч.3 ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", адже банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20% і більше відрізняється від вартості товарів , послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору. Ціна віступлення права вимоги з урахуванням змін до Договору станом на 03.03.2016 ( дата списання з депозитного рахунку ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" в рахунок погашення ціни відступлення та підписання акту приймання-передачі документів) складала 128.836.690 грн. 93 коп., в той час як заборгованість по відступленому кредитному портфелю складала 327.942.439 грн. 03 коп. При визначенні ціни сторони керувалися висновком про вартість майна , який був складений на підставі звіту про оцінку майнових прав по кредиту ОСОБА_11. в ПАТ "Банк Петрокоммерц Україна" №1239н-09-07 від 25.09.2007, відповідно до якого станом на 27.11.2015р. ринкова вартість об'єкта оцінки склала 2.566.000 грн. Рецензією від 10.11.2016 на зазначений звіт про оцінку, проведеною суб'єктом оціночної діяльності ТОВ „Українська експертна група" , встановлено , що звіт не містить копій документів, на підставі яких проведено розрахунок, звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним , і не може бути використаний. З урахуванням даних, викладених у Рецензії, позивач вважає, що право вимоги за кредитним портфелем відчужено банком на користь ТОВ "ФК "Централ Капітал" за ціною нижчою як від розміру відступленої заборгованості, так і від ринкової вартості майнових прав, що перевищує 20% та підпадає під п.3 ч.3 ст.38 ЗУ „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Договір відступлення прав вимоги (Договір цесії) від 28.08.2015 підпадає також під ознаки недійсності (нікчемності), встановлені п.2 ч.3 ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", так як банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.12.2016р. прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Приватного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц Україна» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Банка для сумісного розгляду з позовом у справі № 916/2986/16. Рішенням господарського суду Одеської області від 09.02.2017 (суддя Рога Н.В.) позовну заяву ТОВ "Свікон", ПП "Косвас", ТОВ "МСП АЗС-Нива-1", ПП "ПФ "Мустанг" задоволено частково:
визнано недійсними нікчемні договори № 3 від 25.01.2016 № 4 від 10.02.2016; № 5 від 19.02.2016; № 6 від 26.02.2016; № 7 від 03.03.2016; № 8 від 09.03.2016 про внесення змін до Договору Цесії від 28.08.2015, укладений між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал";
визнано недійсним правочин з набуття права власності ТОВ „ФК "Централ Капітал" на АЗС, що розташована за адресою: м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, вул. Перемоги, № 2-С , відповідно до застереження в іпотечному Договорі № 005-006-03-14/1 від 01.08.2014;
визнано недійсним правочин з набуття права власності ТОВ „ФК "Централ Капітал" на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: с. Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області, вул. Сонячна, 1(б) , відповідно до застереження в іпотечному Договорі № 005-006-03-14/2 від 01.08.2014;
визнано недійсним правочин щодо набуття права власності ТОВ „ФК "Централ Капітал" на автозаправну станцію № 13, розташовану за адресою: с. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, вул. Піонерська, 7, відповідно до застереження в іпотечному Договорі № 005-006-03-14/4 від 01.08.2014;
визнано недійсним правочин щодо набуття права власності ТОВ „ФК "Централ Капітал" на виробничі та невиробничі будівлі АЗС, розташовані за адресою: с. Молодіжне, Овідіопольського району Одеської області, вул. Гейсмана, 6 , відповідно до застереження в іпотечному Договорі № 005-006-03-14/6 від 01.08.2014;
визнано недійсним правочин щодо набуття права власності ТОВ „ФК "Централ Капітал" на земельну ділянку загальною площею 0,2 га з кадастровим номером 5123782000:02:002:1016, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Гейсмана, 6 відповідно до застереження в іпотечному договорі № 005-003/1 від 21.07.2015;
визнано недійсним правочин щодо набуття права власності ТОВ „ФК "Централ Капітал" на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: с. м. Іллічівськ Одеської області, вул. Першого травня, буд. 36, відповідно до застереження в іпотечному Договорі № 005-006-03-14/5 від 01.08.2014;
визнано недійсним правочин щодо набуття права власності ТОВ „ФК "Централ Капітал" на нежилі будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Дальницька, 48 "А, відповідно до застереження в іпотечному Договорі № 005-006-03-14/9 від 01.08.2014;
визнано недійсним правочин щодо набуття права власності ТОВ „ФК "Централ Капітал" на будівлі та споруди автозаправочного комплексу (АЗС), що знаходяться за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, селище міського типу Тарутине, вул. Красна, 7а та земельну ділянку загальною площею 0, 3358 га з кадастровим номером: 5124755100:02:002:0010, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, селище міського типу Тарутине, вул. Красна, 7а, відповідно до застереження в іпотечному Договорі № № 005-006-03-14/7 від 01.08.2014;
визнано недійсним правочин щодо набуття права власності ТОВ „ФК "Централ Капітал" на земельну ділянку загальною площею 0,2400 га з кадастровим номером: 5124755300:02:001:0003, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, с/рада Березинська, 6-ий км. автошляху "Тарутине-Березине", а також будівлі та споруди автозаправочного комплексу (АЗС), які складаються з: будівлі АЗС площею 40, 6 (літ. А), вбиральні (літ. Б), інших споруд, що розташовані за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, с/рада Березинська, 6-ий км. Автошляху "Тарутине-Березине , відповідно до застереження в іпотечному Договорі № 005-006-03-14/8 від 01.08.2014;
визнано недійсним правочин щодо набуття права власності ТОВ „ФК "Централ Капітал" на земельну ділянку загальною площею 0,0800 га з кадастровим номером 5120887700:01:002:0384, що розташована за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Сонячна, 1б (один "б") , відповідно до застереження в іпотечному Договорі № 005-006-03-14/3 від 01.08.2014.
Визнано за ТОВ "СВІКОН" право власності на наступне нерухоме майно:
- виробничі та невиробничі будівлі автозаправочного комплексу (АЗС), що знаходяться за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Гейсмана, 6;
- об'єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, 36. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 4306551108;
- будівлю автозаправної станції № 13, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський район, селище міського типу Затока, вул. Піонерська, 7;
- автозаправочну станцію № 14, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Сонячна, 1б (один "б");
- АЗС, що складається з: адміністративна (літ.А), навіс (літ. Б), господарчі споруди, та знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, селище міського типу Олександрівка, вул. Перемоги, № 2-С. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 4178851108;
- земельну ділянку загальною площею 0,2 га з кадастровим номером 5123782000:02:002:1016, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Гейсмана, 6.
Визнано за ПП "ПФ „Мустанг" право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0800 га з кадастровим номером 5120887700:01:002:0384, що розташована за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Сонячна, 1б (один "б");
Визнано за ТОВ "МСП АЗС Нива-1" право власності на:
- будівлі та споруди автозаправочного комплексу (АЗС), що знаходяться за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, селище міського типу Тарутине, вул. Красна, 7а;
- земельну ділянку загальною площею 0,3358 га з кадастровим номером: 5124755100:02:002:0010, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, селище міського типу Тарутине, вул. Красна, 7а;
- на земельну ділянку загальною площею 0,2400 га з кадастровим номером: 5124755300:02:001:0003, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, с/рада Березинська, 6-ий км. Автошляху "Тарутине-Березине";
- на будівлі та споруди автозаправочного комплексу (АЗС), які складаються з: будівля АЗС площею 40, 6 (літ. А), вбиральня (літ. Б), інші споруди, що розташовані за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, с/рада Березинська, 6-ий км. Автошляху "Тарутине-Березине;
Визнано за ПП "Косвас" право власності на нежилі будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Дальницька, 48 "А".
В решті вимог первісного позову - відмовлено та розподілено судові витрати позивачів зі стягненням з ТОВ „ФК "Централ Капітал" та ТОВ «Сфера Бізнесу» по 3014грн.37коп. судового збору на користь кожного з позивачів.
Позовну заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея Олекандра Івановича задоволено.
Визнано недійсним Договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладений між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ капітал". Стягнуто з ТОВ „ФК "Централ Капітал" на користь УО Фонду 1378грн. судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними Договору цесії від 28.08.2015 та договорів про внесення змін до нього, суд першої інстанції на підставі приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст.ст.1, 26 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ЗУ «Про заставу», ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» виходив з того, що:
- ані Договір цесії від 28.08.2015, ані Договір банківського вкладу (депозиту) від 17.07.2015, ані Договір застави майнових прав від 28.08.2015р. не передбачають право Банку на договірне списання коштів в рахунок погашення ціни відступлення права вимоги;
- Банк поза межами процедури звернення стягнення на предмет застави здійснив списання депозитних коштів в рахунок погашення ціни відступленого права вимоги;
- ТОВ «ФК «Централ Капітал» не здійснило жодного платежу в рахунок Банку реальними грошовими коштами з рахунків, відкритих в банківських установах;
- оплата за Договором цесії від 28.08.2015 відбулася не в день укладення правочину, а через 7 місяців за рахунок звернення стягнення на предмет застави та списання депозитних коштів.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними нікчемних правочинів місцевий суд послався на те, що ціна відступлення прав вимоги з урахуванням змін до Договору відступлення станом на 03.03.2016 складала 128.836.690,93 грн., в той час як заборгованість по відступленим майновим правам за кредитними договорами становила 327.942.439,03 грн. (в процентному співвідношенні різниця становить 60,9%). Різниця між відступленою заборгованістю та ціною відступлення прав вимоги виникла у зв'язку із зменшенням ціни відступлення за рахунок боржника ОСОБА_11 до 5.020.000 грн., що вплинуло на ціну відступлення прав вимоги за кредитним портфелем в сторону надання великого «дисконту» на користь ТОВ «ФК «Централ Капітал».
Також суд погодився із твердженням Банка щодо нікчемності договору цесії від 28.08.2015р. на підставі пунктів 2,3,7 ч.3 ст.38 ЗУ « Про систему гарантування складів фізичних осіб» (надалі - Закон), зазначивши, крім вищевикладеного, що:
- Банк, уклавши договір від 28.08.2015р. з ТОВ «ФК «Централ Капітал», надав йому можливість у зв'язку із передачею права вимоги здійснити зарахування у повному обсязі коштів за депозитом в рахунок платежу за договором цесії та отримати право вимоги за ліквідними кредитами;
- рішення Банка від 03.03.2016р. щодо списання коштів з депозитного рахунку в рахунок оплати ціни відступленого права вимоги та щодо передачі права вимоги були прийняті без погодження куратора, з порушенням постанови правління Нацбанка України від 03.03.2016р. №138/БТ, тобто з порушенням вимог ч.2 ст.203 ЦК України;
- у зв'язку із відступленням права вимоги 28.08.2015р. за спірним договором цесії відбулось виведення активів Банка, що свідчить про взяття Банком на себе зобов'язань до дня визнання його неплатоспроможним, внаслідок чого він став неплатоспроможним (п.2 ч.3 ст.38 Закону).
Суд відхилив посилання ТОВ «ФК «Централ Капітал» на преюдицінійсть обставин, встановлених рішенням господарського суду м.Києва від 17.08.2016р. у справі №910/12294/16, вважаючи, що в цьому рішенні надано правову оцінку певним фактам в контексті предмету спору, а не встановлено правомірність відступлення права вимоги за договором цесії від 28.08.2015р. як преюдиціальну обставину.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких ТОВ «ФК «Централ Капітал» набуло право власності на об'єкти нерухомості в результаті звернення стягнення на предмети іпотеки, місцевий суд послався на положення ЗУ «Про іпотеку» та зазначив, що: ТОВ «ФК «Централ Капітал» не надало належних доказів переходу до товариства прав та обов'язків кредитора/іпотекодержателя, у зв'язку з чим боржники правомірно не виконували свої кредитні зобов'язання безпосередньо перед фінансовою компанією; звернення стягнення на предмет іпотеки було вчинено з порушенням вимог ст.35 ЗУ «Про іпотеку», зокрема, без дотримання строків, передбачених відповідною нормою.
Також суд першої інстанції обґрунтував своє рішення про визнання недійсними правочинів з набуття права власності на предмет іпотек ТОВ «ФК «Централ Капітал» наслідками недійсності договору цесії від 28.08.2015р. із договорами про внесення змін до нього (ч.1 ст.216 ЦК України).
Відмовляючи в частині вимог позивача про визнання договору цесії припиненим, місцевий господарський суд виходив з того, що договір вважається недійсним з моменту його укладення. В свою чергу припинення зобов'язань за договором відбувається на підставах, визначених законом, при цьому договір має бути дійсним з моменту укладення. Отже, недійсний договір не може бути визнаний припиненим, оскільки зобов'язання за таким договором у сторін не виникають, а відтак, підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
Визнаючи за позивачами право власності на спірне нерухоме майно, суд виходив із положень ст.ст.328, 330, 388, 392 ЦК України, недобросовісності ТОВ «Сфера Бізнесу» як набувача майна за договорами купівлі-продажу з ТОВ «ФК «Централ Капітал» та факту вибуття майна із власності позивачів поза їх волею.
Не погодившись з рішенням суду від 09.02.2017р., ТОВ «ФК «Централ Капітал» звернулось з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Свікон», ПП «Косвас», ТОВ «МСП АЗС-Нива-1», ПП «ПФ "Мустанг» та позовних вимог третьої особи (Банка) відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ «ФК «Централ Капітал» зазначило, що оскаржуване рішення прийнято без всебічного, повного та об'єктивного дослідження належних і допустимих доказів, без належної правової оцінки усіх доказів, які є в матеріалах справи, а також з наданням переваги доказам однієї сторони над доказами іншої сторони; при прийнятті рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права; підлягає скасуванню з наступних підстав:
- судом всупереч ч.1 ст.58 ГПК України в одній позовній заяві об'єднано вимоги, які ґрунтуються на абсолютно різних та цілком самостійних і незалежних один від одного правочинах, а тому позовні вимоги у справі №916/2986/16 не є однорідними, оскільки виникають з різних підстав, на підставі різних за своєю правовою природою договорів та передбачають різні способи захисту позивачів;
- суд здійснив розподіл судових витрат по справі з порушенням вимог ст. 22,44, 55, 57, 63 ГПК України та вимог ЗУ «Про судовий збір»;
- 03.03.2016р. ТОВ «ФК «Централ Капітал» повністю виконало свої зобов'язання щодо оплати ціни права вимоги, що підтверджується меморіальним ордером №18391, у зв'язку з чим в силу вимог ст. ст. 512-516 ЦК України та з урахуванням умов Договору від 28.08.2015 (з додатковими договорами до нього) 03.03.2016р. до ТОВ «ФК «Централ Капітал" перейшло право вимоги за кредитними договорами №003-01-13 від 25.01.2013, №005-03-14 від 27. 03.2014, а тому на підставі ст.24 ЗУ „Про іпотеку" та Договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015 до нього перейшли і права та обов'язки нового іпотекодержателя за договорами іпотеки, що забезпечували кредитні зобов'язання ТОВ „Ніагара" та ПП „ПФ „Мустанг";
-15.03.2016 ПП „ПФ „Мустанг" та ТОВ „Свікон" отримали повідомлення про заміну кредитора/заставодержателя/іпотекодержателя у вказаних зобов'язаннях, що підтверджується повідомленнями №12-08/232 та №12-08/324 від 03.03.2016, а відтак ТОВ "ФК "Централ Капітал" набуло прав та обов'язків кредитора та іпотекодержателя за вказаними позивачами договорами. Більше того, ПП „ПФ „Мустанг" частково виконала свої зобов'язання перед ТОВ "ФК "Централ Капітал", що додатково підтверджує обізнаність та погодження боржником заміни кредитора у зобов'язанні. 17.06.2016р., у зв'язку із невиконанням боржниками своїх зобов'язань за кредитними договорами, ТОВ "ФК "Централ Капітал" надіслало останнім та їх майновим поручителям іпотечні повідомлення у відповідності до вимог ст.35 ЗУ „Про іпотеку", та 22.08.2016р. та 23.08.2016р., у зв'язку із невиконанням позивачами за первісним позовом своїх кредитних та іпотечних зобов'язань, керуючись положеннями ст. 37 ЗУ „Про іпотеку" , звернуло стягнення на предмет іпотеки з метою погашення кредитної заборгованості за кредитними договорами;
- ТОВ "ФК "Централ Капітал" набуло право власності на спірне майно у встановленому чинним законодавством порядку, а у подальшому реалізувало своє право шляхом відчуження нерухомого майна на користь ТОВ „Сфера Бізнесу" на підставі оплатних договорів купівлі-продажу;
- правові підстави для визнання недійсним Договору відступлення права вимоги (договору цесії) від 28.08.2015р. відсутні, адже правовою підставою для визнання правочину недійсним є встановлення судом факту недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України. При вирішенні судового спору у справі №910/12294/16 судами було надано правову оцінку доводам Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині визнання нікчемним оспорюваного договору та зроблено висновок про відсутність порушень ст.38 ЗУ „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час укладення договору відступлення права вимоги від 28.08.2015р.;
- безпідставними є посилання Уповноваженої особи на ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Договір банківського вкладу №3700/840 від 17.07.2015 та Договір застави майнових прав №3700/840-З-1 від 28.08.2015, оскільки факт наступного виконання або невиконання оспорюваного правочину , в тому числі порядок погашення заборгованості ТОВ "ФК "Централ Капітал" щодо оплати вартості відступленого права вимоги за Договором відступлення права вимоги (договору цесії) від 28.08.2015 не впливає на дійсність цього Договору;
- рішенням господарського суду м. Києва від 17.08.2016р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016р. у справі №910/12294/16 за позовом ТОВ "ФК "Централ Капітал" до ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивача та ТОВ "ФК "Капіталь Груп" визнано недійсним односторонній правочин ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна", оформлений наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" Гулеєм Олександром Івановичем №60 від 15.04.2016; визнано недійсним наказ ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" №60 від 15.04.2016, виданий Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" Гулеєм Олександром Івановичем, зокрема, в частині визнання нікчемними Договорів №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016, №7 від 03.03.2016, №8 від 09.03.2016 про внесення змін до Договору відступлення права вимоги (договору цесії) від 28.08.2015, укладених між ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, а також визнано відсутнім право ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності правочинів, в тому числі Договорів №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016, №7 від 03.03.2016, №8 від 09.03.2016 про внесення змін до Договору відступлення права вимоги (договору цесії) від 28.08.2015, укладених між ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал" відповідно.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2017р. (головуючий суддя Аленін О.Ю., судді Жеков В.І., Богатир К.В.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду.
У зв'язку із перебуванням судді Жекова В.І. у відпустці, розпорядженням керівника апарату №213 від 24.03.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2986/16
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2017р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - суддя Аленін О.Ю., судді Таран С.В., Богатир К.В.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 24.03.2014р. (головуючий суддя - суддя Аленін О.Ю., судді Таран С.В., Богатир К.В.) справу №916/2986/16 прийнято до провадження.
ПАТ «Банк Петрокоммерц - Україна» та ПП ПФ «Мустанг» подали Одеському апеляційному господарському суду відзиви на апеляційну скаргу, в яких просили залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Аленіна О.Ю. у відпустці, розпорядженням керівника апарату №445 від 07.06.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2986/16
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2017р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - суддя Мишкіна М.А., судді Таран С.В., Богатир К.В.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2017р. (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Богатир К.В., Таран С.В.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 27.06.2017р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Капіталь Груп».
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суд від 06.07.2017р. залучено до участі у справі №916/2986/16 за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» Гулей О.І. до ТОВа «Фінансова компанія «Централ Капітал» у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Оболонь», Товариство з обмеженою відповідальністю «Балаклійський шиферний завод», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрземком», Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Піщальники», Спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП Україна ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ленбуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Джулія Хауз Україна», ОСОБА_11 та ОСОБА_12. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.08.2017р. залучено до участі у справі як іншого відповідача за первісним позовом державного реєстратора прав - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверську Інессу Володимирівну.
23.08.2017р. ТОВ «Фінансова компанія Капіталь Груп» подало Одеському апеляційному господарському суду пояснення, підтримавши доводи та вимоги апеляційної скарги.
23.08.2017р. ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» подало суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких просило залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У запереченнях від 27.03.2017р. та наступних письмових відзивах представник позивачів просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, наполягаючи, що ТОВ «ФК «Централ Капітал» (надалі - Товариство) не набуло права власності на предмет іпотеки у зв'язку із порушенням відповідного порядку для цього, встановленого іпотечними договорами та ЗУ «Про іпотеку».
Судом апеляційної інстанції в судових засіданнях за клопотанням:
- представника позивачів залучено копії судових рішень в адміністративній справі №815/4652/16;
- за клопотанням представника ТОВ «ФК «Централ Капітал» довідку Нацбанку України від 26.11.2013р. та протокол №4 засідання Спостережної ради ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» від 01.04.2014р. (клопотання розглянуті судовою колегією з урахуванням вимог ст.101 ГПК України виходячи із визнання обґрунтованості доводів представників сторін щодо неможливості подання цих доказів суду першої інстанції).
В судових засіданнях апеляційного господарського суду представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору та результатів перегляду оскаржуваного рішення господарського суду Одеської області.
09.10.2017р. від СУНП у формі ТОВ «ТВП Україна ЛТД» надійшла заява про залишення рішення від 09.02.2017р. без змін та розгляд справи без участі представника третьої особи.
Треті особи по справі, представник ТОВ «Сфера Бізнесу», приватного нотаріуса Тверської І.В. своїх представників в судове засідання не направили, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись у порядку, встановленому процесуальним законодавством шляхом направлення судових ухвал за їх місцезнаходженням за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та відомими суду з наявних у матеріалах справи документів.
Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом між ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» та ПП фірма «Мустанг» (Позичальник) 25.01.2013р був укладений кредитний договір №003-01-13, відповідно до умов якого та вимог законодавства для забезпечення виконання Позичальником його зобов'язань із повернення кредиту, сплати процентів та сплати інших сум Банком були укладені іпотечні договори з ТОВ «Свікон»:
- договір іпотеки №002-003-01-13/1 від 30.01.2013р., зареєстрований в реєстрі за №596; предмет іпотеки - АЗС загальною площею адміністративної будівлі 46,2кв.м. за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, вул. Перемоги, № 2-С, що належить на праві власності ТОВ «Свікон» (надалі - Об'єкт-1);
- договір іпотеки №002-003-01-13/2 від 29.01.2013р., зареєстрований в реєстрі за №579; предмет іпотеки - будівля автозаправочної станції №14 за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Шабо, вул.Сонячна, 1-б, що належить на праві власності ТОВ «Свікон» (надалі - Об'єкт 2);
- договір іпотеки №002-003-01-13/4 від 29.01.2013р., зареєстрований в реєстрі за №577; предмет іпотеки - автозаправна станція №13 за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт.Затока, вул.Піонерська,7, що належить на праві власності ТОВ «Свікон» (надалі - Об'єкт 3);
- договір іпотеки №002-003-01-13/5 від 30.01.2013р., зареєстрований в реєстрі за №598; предмет іпотеки - об'єкти нерухомості за адресою: Одеська область, м.Іллічівськ, вул. 1 Травня, 36, власник - ТОВ «Свікон» (надалі - Об'єкт 4);
- договір іпотеки №002-003-01-13/6 від 30.01.2013р., зареєстрований в реєстрі за №600; предмет іпотеки - виробничі та невиробничі будівлі автозаправного комплексу (АЗС) за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, село Молодіжне, вул. Гейсмана, 6; власник - ТОВ «Свікон» (надалі - Об'єкт 5);
зПП «Косвас»:
- договір іпотеки №002-003-01-13/9 від 31.01.2013р., зареєстрований в реєстрі за №628; предмет іпотеки - нежилі будівлі і споруди за адресою: Одеська область, м.Одеса, вул. Дальницька, 48 «А», власник - ПП «Косвас» (надалі - Об'єкт 6);
з ТОВ «Мале сільськогосподарське підприємство «АЗС-Нива-1»:
- договір іпотеки №002-003-01-13/7 від 31.01.2013р., зареєстрований в реєстрі за №625; предмет іпотеки - земельна ділянка, кадастровий номер 5124755100:02:002:0010, загальна площа 0,3358га та розташовані на ній будівлі та споруди автозаправного комплексу (АЗС) за адресою: Одеська область, Тарутинський район, смт.Тарутине, вул. Красна, 7а; власник - ТОВ «МСП «АЗС-Нива-1»: (надалі - Об'єкт 7);
- договір іпотеки №002-003-01-13/8 від 01.02.2013р., зареєстрований в реєстрі за №681; предмет іпотеки - земельна ділянка площею 0,2400га, кадастровий номер 5124755300:02:001:0003 та розташовані на ній будівлі та споруди автозаправного комплексу (АСЗ) за адресою: Одеська область, Тарутинський район, сільрада Березинська, 6-ий км. автошляху "Тарутине-Березине", власник - ТОВ «МСП «АЗС-Нива-1»: (надалі - Об'єкт 8);
Також між Банком та ТОВ «Ніагара» 27.03.2014р. був укладений кредитний договір №005-03-14, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Ніагара» (як позичальника) за яким були укладені іпотечні договори (передача договорів у наступну іпотеку)
з ТОВ «Свікон»:
- договір іпотеки №005-006-03-14/1 від 01.08.2014р., зареєстрований в реєстрі за №5171, предмет іпотеки - Об'єкт-1 (наступна іпотека), власник - ТОВ «Свікон»;
- договір іпотеки №005-006-03-14/2 від 01.08.2014р., зареєстрований в реєстрі за №5173, предмет іпотеки - Об'єкт 2 (наступна іпотека), власник - ТОВ «Свікон»;
- договір іпотеки №005-006-03-14/4 від 01.08.2014р., зареєстрований в реєстрі за №5175, предмет іпотеки - Об'єкт -3 (наступна іпотека), власник - ТОВ «Свікон»;
- договір іпотеки №005-006-03-14/5 від 01.08.2014р., зареєстрований в реєстрі за №5177, предмет іпотеки - Об'єкт 4 (наступна іпотека), власник - ТОВ «Свікон»;
- договір іпотеки №005-006-03-14/6 від 01.08.2014р., зареєстрований в реєстрі за №5179, предмет іпотеки - Об'єкт 5 (наступна іпотека), власник - ТОВ «Свікон»
з ПП «Косвас»:
- договір іпотеки №005-006-03-14/9 від 01.08.2014р., зареєстрований в реєстрі за №5181, предмет іпотеки - Об'єкт 6 (наступна іпотека), власник - ПП «Косвас»;
з ТОВ «МСП «АЗС-Нива-1»:
- договір іпотеки №005-006-03-14/8 від 01.08.2014р., зареєстрований в реєстрі за №5184, предмет іпотеки - Об'єкт 8 (наступна іпотека), власник - ТОВ «МСП «АЗС-Нива-1»;
- договір іпотеки №005-006-03-14/7 від 01.08.2014р., зареєстрований в реєстрі за №5186, предмет іпотеки - Об'єкт 7 (наступна іпотека), власник - ТОВ «МСП «АЗС-Нива-1»;
з ПП «ПФ «Мустанг»:
- договір іпотеки №005-006-03-14/3 від 01.08.2014р., зареєстрований в реєстрі за №5169, предмет іпотеки земельна ділянка кадастровий номер 5120887700:01:002:0384, загальною площею 0,0800га за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Шабо, вул. Сонячна, 1-б, власник - ПП «ПФ «Мустанг» (надалі - Об'єкт 9).
28.08.2015р. Банк та ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» (надалі - Банк, Цедент та Компанія, Цесіонарій) уклали договір про відступлення прав вимоги (договір цесії), за яким Банк передає (відступає) Компанії право вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких наведений в Додатку №1 до Договору, а Цесіонарій зобов'язується прийняти право вимоги та сплатити ціну прав вимоги. Право вимоги вважається відступленим (таким, що перейшло) Цесіонарію за фактом здійснення ним повного розрахунку з Цедентом в день отримання коштів у строки та порядку передбаченому п.3.2 Договору (п.1.3 Договору).
Згідно п.3.1Договору ціна прав вимоги на дату укладення Договору - 228083091,37грн. сплачується у день укладення Договору (пункт 3.2). Відповідно до п.6.2 Договору цесії він вважається укладеним з дати його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами, але в будь-якому разі припиняє свою чинність 01.02.2016р. при умові, якщо Цесіонарієм не буде здійснено оплату права вимоги.
Згідно Додатку 1 до Договору від 28.08.2015р. Банк відступив право вимоги до 24 боржників за кредитними договорами, у тому числі серед інших - до ТОВ «Ніагара», та ПФ «Мустанг» за кредитними договорами №003-01-13 та №005-03-14.
В подальшому сторони Договору цесії підписали низку договорів про внесення змін до договору від 28.08.2015р., за якими у відповідності до змін, що відбувалися у складі боржників, розмірів їх заборгованості, змін у договорах забезпечення, тощо, викладали пункти 3.1, 3.2 розділу 3 Договору у новій редакції, а саме:
- за договором №1 від 25.11.2015р. змінено Додаток 1 до Договору цесії із викладенням його у новій редакції;
- за договором №2 від 23.12.2015р. ціна відступлення права вимоги становить 166061895,29грн.; Додаток 1 до Договору викладено в новій редакції (15 боржників на загальну суму заборгованості 166061895,29грн.) вимоги до яких забезпечені іпотекою, заставою та порукою за Переліком у пункті1-2 Додатку 1);
- за договором №3 від 25.01.2016р. про внесення змін до Договору цесії викладено в новій редакції пункти 3.1, 3.2 (ціна відступлення на дату укладення договору - 216000125,39грн.) а також Додаток 1 до Договору цесії. Також за договором №3 від 25.01.2016р. внесено зміни до п.6.2, викладено його в новій редакції, за якою якщо Цесіонарій не здійснив повністю оплату, договір в будь-якому разі припиняє свою чинність 14.02.2016р.; зафіксовано прострочену заборгованість Цесіонарія у сумі 216000125,39грн. на день укладення додаткової угоди з оплати ціни права вимоги;
- за договором №4 від 10.02.2016р. про внесення змін до Договору від 28.08.2015р. викладено в новій редакції пункти 3.1, 3.2 (ціна відступлення 131263704,84грн.), змінено Додаток 1 до Договору; внесено зміни у п.6.2 Договору цесії (договір припиняє чинність 19.02.2016р. якщо Цесіонарій до закінчення операційного дня 19.02.2016р. не здійснить оплату права вимоги; зафіксоване прострочене на день укладення договору №3 зобов'язання у сумі 131263704,84грн.);
- за договором №5 від 19.02.2016р.про внесення змін ціна відступлення права - 131948598,56грн.; викладено в новій редакції Додаток 1; внесено зміни до п.6.2, а саме - договір цесії припиняється 26.02.2016р. якщо Цесіонарій не сплатить ціну відступлення права до закінчення банківського дня 26.02.216р.; прострочена станом на 19.02.2016р. заборгованість - 131948598,56грн.;
- за договором №6 від 26.02.2016р. ціна відступлення прав - 132159446грн., змінено Додаток 1, викладено в новій редакції пункт 6.2- дата припинення договору при неоплаті до закінчення банківського дня 03.03.2016р. ціни відступлення прав - 03.03.2016р., прострочена станом на 03.03.2016р. заборгованість Цесіонарія 132159446грн.;
- за договором №7 від 03.03.2016р. - ціна відступлених прав вимоги - 128836690,13грн.; змінено Додаток 1, а також у пункті 3 встановлено, що в день укладення Цесіонарій сплачує прострочене зобов'язання з оплати ціни вимоги 128836690,93грн.;
- за договором №8 від 09.03.2016р. виключено з Додатку 1 до Договору цесії від 28.08.2015р. право вимоги до ТОВ «Запоріжцукропостач» з ціною відступлення 773872,10грн.; внесено зміни до п.3.1, 3.2 Договору щодо ціни - 128062818,83грн. та передбачено повернення суми 773872,10грн. Цесіонарію Цедентом.
Усі договори про внесення змін встановлюють, що вони набирають чинність з моменту їх підписання, діють до повного виконання зобов'язань за договором від 28.08.2015р. та є його невід'ємними частинами.
03 березня 2016 р. ТОВ "Фінансова Компанія "Централ Капітал" здійснило на користь банку оплату у сумі 128 836 690 грн. 93 коп., встановленій Договором № 7 від 03.03.2016 р. про внесення змін до Договору Цесії. При цьому , сума боргових зобов'язань за кредитними договорами, права вимоги за якими були передані згідно редакції Договору Цесії, встановленої договором №7, була наступною:
ПозичальникНомер та дата кредитного договору Основний борг та відсотки
ПАТ "ОБОЛОНЬ"036-10-12 від 25.10.2012 р.9 277 935, 46 грн.
ПАТ "ОБОЛОНЬ"051-11-13 від 14.11.2013 р.30 609 836, 03 грн.
ТОВ "НІАГАРА" 005-03-14 від 27.03.2014 р. 15 911 605, 80 грн.
Приватна фірма "МУСТАНГ"003-01-13 від 25.01.2013 р.4 366 446, 74 грн.
ТОВ "Балаклійський шиферний завод"047-09-13 від 07.10.2013 р.14 958 198, 94 грн.
ТОВ "Балаклійський шиферний завод"046-09-13 від 07.10.2013 р.25 573 735, 75 грн.
ТОВ "УКРЗЕМКОМ"007-02-13 від 21.02.2013 р.3 121 735, 75 грн.
СГ ТОВ "ПІЩАЛЬНИКИ"008-02-13 від 21.02.2013 р.1 357 277, 13 грн.
СУНП ТОВ "ТВП Україна ЛТД"041-12-12 від 25.12.2012 р.1 656 166, 24 грн.
ТОВ "ЛЕНБУД"024-06-11 від 05.07.2011 р.773 262, 11 грн.
ТОВ "ЛЕНБУД"023-06-11 від 05.07.2011 р.296 967, 37 грн.
ТОВ "ДЖУЛІЯ ХАУЗ Україна"007-06-15 від 04.06.2015 р.102 286, 87 грн.
ТОВ "Торговий дім Україна"020-12-15 від 24.12.2015 р.13 907 947, 67 грн.
ОСОБА_111239н-09-07 від 25.09.2007 р.204 125 748, 10 грн.
ОСОБА_1211.06/495 від 30.10.2007 року1 129 331, 23 грн.
ТОВ "Запоріжцукорпостач"018-03-06 від 25.04.2012 р.773 872, 10 грн.
Всього в гривневому еквівалентні 327 942 439, 03 грн.
28 серпня 2015 р. між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" було укладено договір про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави) з урахуванням всіх змін до договору, які забезпечують виконання зобов'язань вказаними боржниками за кредитними договорами, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. і зареєстрований в реєстрі за № 2540.
За умовами вказаного договору права вимоги за договорами забезпечення (іпотеки, застави) переходять з моменту відступлення (переходу) до ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" прав вимоги за основними договорами (кредитними договорами).
23 липня 2015 р. між ТОВ "Фінансова компанія "Централ капітал" (Вкладник) та ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна" (Банк) укладено договір про внесення змін до договору банківського вкладу (депозиту) "МАКСИМУМ" № 3700/840 від 17.07.2015 р., відповідно до якого договір банківського вкладу (депозиту) "МАКСИМУМ" № 3700/840 від 17.07.15 р. викладено в новій редакції. Відповідно до п. 1.3. цього договору вклад розміщується на строк з 17.07.2015 р. по 25.07.2016 р.
28 серпня 2015 р. між ТОВ "Фінансова компанія "Централ капітал" (Заставодавець) та ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна" (Заставодержатель) укладено договір застави майнових прав № 3700/840-з-1, відповідно до якого Заставодавець надав Заставодержателю в якості забезпечення виконання зобов'язань по договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015 р., права вимоги Заставодавця за договором банківського вкладу № 3700/840 від 17.07.2015 р. на повернення вкладу в розмірі 11 000 000, 00 доларів США та сплати відсотків за вкладом. Розмір вкладу зменшувався додатковими угодами до договору.
03 березня 2016 р. Банком достроково на підставі меморіального ордеру № 18391 від 03.03.2016р. з депозитного рахунку ТОВ "ФК "ЦЕНТРАЛ КАПІТАЛ" № 2652636854903, відкритого в банку, вчинено списання грошових коштів в розмірі 128 836 690 грн. 95 коп.. в рахунок оплати ціни відступлення прав вимоги за договором відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015р.
Згідно з розпорядженням від 03.03.2016р. Управління супроводу банківських операцій ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна" здійснило відступлення права вимоги з рахунку № 2909010001 за заборгованістю по кредитним договорам, що вказані в договору № 7 від 03.03.2016 р. про внесення змін до договору відступлення прав вимоги (договору цесії) від 28.08.2015 р.; підстава: Договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015 р., укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ капітал", Договір застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015 р.
На виконання своїх зобов'язань за спірним договором ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна" передало, а ТОВ "Фінансова компанія "Централ капітал" прийняло кредитні договори та договори забезпечення у відповідності до переліку, що підтверджується акт приймання-передачі документів від 03.03.2016 р.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 17 березня 2016 р. № 169 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.03.2016 р. № 368 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". На підставі цього рішення було розпочато процедуру виведення ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 18 березня 2016 р. до 17 квітня 2016 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА", визначені ст..ст. 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гулею Олександру Івановичу строком на один місяць , з 18 березня 2016 р. до 17 квітня 2016 р. включно. 13.04.2016 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 505 про продовження строків тимчасової адміністрації в ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" з 18 квітня 2016 р. до 22 квітня 2016 р. включно.Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21 квітня 2016 р. № 280 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22 квітня 2016 р. № 561, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно з зазначеним рішенням , розпочато процедуру ліквідації ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" з 22 квітня 2016 р. до 21 квітня 2018 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА", визначені, зокрема, ст..ст. 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" , в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гулею Олександру Івановичу на два роки з 22 квітня 2016 р. до 21 квітня 2018 р. включно.
На виконання повноважень делегованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулей Олександром Івановичем відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" здійснено перевірку правочинів (договорів) на предмет їх нікчемності, за результатами якої на підставі п. 3, п.7 та п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" було видано відповідний наказ № 60 від 15.04.2016 р., яким визнано нікчемними договори № 3 від 25.01.2016 р., № 4 від 10.02.2016 р., № 5 від 19.02.2016 р., № 6 від 26.02.2016 р., № 7 від 03.03.2016 р. та № 8 від 09.03.2016 р. про внесення змін до договору відступлення прав вимоги (Договір цесії) від 28.08.2015 р., що був укладений між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал".
18 серпня 2016 р. на ім'я Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інеси Володимирівни ТОВ "Фінансова Компанія "Централ Капітал" надало заяви про внесення до державного реєстру іпотек відомостей про ТОВ "Фінансова Компанія "Централ Капітал" як іпотекодержателя кожного з об'єктів нерухомого майна, яке є предметом іпотеки на підставі договорів іпотеки № 005-006-03-14/1 від 01.08.2014 р.; № 005-006-03-14/2 від 01.08.2014 р.; № 005-006-03-14/3 від 01.08.2014 р.; № 005-006-03-14/4 від 01.08.2014 р.; № 005-006-03-14/5 від 01.08.2014 р. ; № 005-006-03-14/6 від 01.08.2014 р.; № 005-003/1 від 21.07.2015р.; № 005-006-03-14/7 від 01.08.2014 р. та № 005-006-03-14/8 від 01.08.2014 р.
Крім того, 18.08.2016р. на ім'я приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інеси Володимирівни ТОВ "Фінансова Компанія "Централ Капітал" надало заяви про реєстрацію за собою права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки на підставі іпотечних договорів № 005-006-03-14/1 від 01.08.2014 р.; № 005-006-03-14/2 від 01.08.2014 р.; № 005-006-03-14/3 від 01.08.2014 р.; № 005-006-03-14/4 від 01.08.2014 р.; № 005-006-03-14/5 від 01.08.2014 р. ; № 005-006-03-14/6 від 01.08.2014 р.; № 005-003/1 від 21.07.2015 р.; № 005-006-03-14/7 від 01.08.2014 р. та № 005-006-03-14/8 від 01.08.2014 р..
На підставі поданих документів право власності на спірне нерухоме майно було зареєстроване за ТОВ "Фінансова Компанія "Централ Капітал".
02 вересня 2016 р. ТОВ "ФК "Централ Капітал" здійснило відчуження спірного нерухомого майна шляхом його продажу третій особі - ТОВ "СФЕРА БІЗНЕСУ" на підставі договорів купівлі-продажу від 02.09.2016 р. №№ 579; 580; 581; 582; 583; 584; 585; 586; 587; 588; 589; 590, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інесою Володимирівною.
Наказом Міністерства Юстиції від 12.10.2016 р. № 2954/5, що був винесений за наслідками розгляду колективної скарги власників іпотечного майна, запис у Єдиному державному реєстрі прав власності та речових прав на нерухоме майно про право власності на спірне нерухоме майно поновлено за позивачами, а записи про іпотеку - за ПАТ "Банк Петрокоммерц Україна".
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" наказом №182 від 14.11.2016 р. на підставі п.7) ч.3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" було визнано нікчемними наступні правочини (у тому числі договори), вчинені (укладені) ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна":
- Договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015р., укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (з усіма договорами про внесення змін);
- Договір про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави), укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. 28.08.2015р. та зареєстрований в реєстрі за № 2540 (з усіма договорами про внесення змін);
- Договір застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015р., укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (з усіма договорами про внесення змін);
- правочин у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690 грн.95 коп. з депозитного рахунку ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" № 2652636854903, вчинений ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" 03.03.2016р. та оформлений меморіальним ордером № 18391 від 03.03.2016р.;
- на підставі п.3. ч.3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемними наступні правочини (у тому числі договори), вчинені (укладені) ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" :
- Договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (з усіма договорами про внесення змін);
- Договір про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави), укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. 28.08.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 2540 (з усіма договорами про внесення змін).
Дослідивши мотиви та підстави позовних вимог ТОВ «Свікон», ПП «Косвас», ТОВ «МСП «АЗС-Нива-1» та ПП «ПФ «Мустанг» у зв'язку та в контексті предмету їх позову, колегія суддів встановила, що пред'явлення позову позивачі обґрунтовують порушенням свого права власності на об'єкти нерухомості та земельні ділянки, іпотекою яких забезпечувалося виконання зобов'язань ПП «ПФ «Мустанг» та ТОВ «Ніагара» за кредитними договорами перед Банком.
Позивачі вважають, що внаслідок укладення спірних договорів про внесення змін №№3-6 до договору цесії, що є нікчемними відповідно до ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вчинення Компанією дій, спрямованих на набуття права власності на нерухоме майно згідно із застереженнями в іпотечних договорах, спірне майно без законних підстав вибуло із власності ТОВ «Свікон», ПП «Косвас», ТОВ «МСП «АЗС-Нива-1» та ПП «ПФ «Мустанг», а в подальшому протиправно було відступлене відповідачем на користь ТОВ «Сфера БІзнесу», що свідчить про невизнання останнім та ТОВ «ФК «Централ Капітал» права власності позивачів на це майно.
Також за логікою позивачів, недійсність нікчемних договорів про внесення змін №№3-6 має наслідком відновлення дії договору цесії від 28.08.2015р. в редакції додаткової угоди №2 від 23.12.2015р., тому з огляду на неоплату Компанією у строк до 01.02.2016р. згідно пунктів 6.2, 3.2 Договору цесії ціни відступлення прав 166061895,29грн. цей договір припинив свою чинність 01.02.2016р., а право вимоги не перейшло до Компанії та залишилось у Банка.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов з підстав та мотивів, наведених вище по тексту постанови апеляційного господарського суду, при цьому не взявши до уваги наступне.
По-перше, перехід до ТОВ «ФК «Централ Капітал» права власності на спірні об'єкти відбувся згідно із застереженнями в іпотечних договорах про задоволення вимог іпотекодержателя (пункти 6.4 іпотечних договорів «позасудове врегулювання», п.п.1) шляхом набуття права власності на предмет іпотеки Компанією на підставі Договору цесії від 28.08.2015р. та Договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015р.
Станом на дату переходу прав вимоги за обома договорами (виходячи з умови, встановленої у п.1.3 Договору цесії та пункту 1.2 Договору про передачу прав за договорами забезпечення), тобто станом на 03.03.2016р. (дати сплати ціни права вимоги) Договір цесії діяв в редакції договору про внесення змін до нього №7 від 03.03.2016р., а договір про передачу прав за договорами забезпечення - в редакції Договору №5 від 03.03.2016р.
Отже позивачі втратили право власності у зв'язку із реалізацією відповідачем набутих прав іпотекодержателя за договором про передачу прав за договорами забезпечення в редакції від 03.03.2016р. згідно додаткової угоди №5, що має похідний характер від Договору цесії в редакції договору про внесення змін від 03.03.2017р. №7, адже ці договори набрали чинності з дати їх підписання.
Договір про внесення змін №7до Договору цесії, укладений 03.03.2016р., встановив у порівнянні з основним договором цесії від 28.08.2015р., новий Перелік кредитних договорів Банка з позичальниками (боржниками) (нова редакція Додатку №1до Договору цесії), в якому, поряд із боржниками ПП «ПФ «Мустанг» та ТОВ «Ніагара», зазначені й інші юридичні та фізичні особи, докази повідомлення яких про відступлення прав в матеріалах справи відсутні (ПрАТ «Оболонь», ТОВ «Балаклійський шиферний завод», ТОВ «Укрземком», СТОВ «Піщальники», СУНП у формі ТОВ «ТВП Україна ЛТД», ТОВ «Ленбуд», ТОВ «Торговий дім «Україна», ТОВ «Джулія Хауз Україна», ОСОБА_11, ОСОБА_12.).
При цьому місцевий господарський суд визнав договір про внесення змін №7 від 03.03.2016р. недійсним, не залучивши вказаних осіб до участі у справі на підставі ч.1 ст.27 ГПК України, незважаючи на те, що це рішення безперечно може вплинути на права та обов'язки цих осіб щодо сторін спору (Банка та Компанії) у зв'язку із висновком суду про ненастання обставини переходу до Компанії права вимоги до всіх боржників (станом на 03.03.2016р.) Банка за кредитними договорами згідно із Переліком в редакції договору №7 від 03.03.2016р.
Разом з цим, суд першої інстанції визнав договори про внесення змін до Договору від 28.08.2015р. №7 від 03.03.2016р., №8 від 09.03.2016р. недійсними (як нікчемні), вийшовши за межі позовних вимог ТОВ «Свікон», ПП «Косвас», ТОВ «МСП «АЗС-Нива-1» та ПП «ПФ «Мустанг», оскільки ані первісна редакція позовної заяви, ані наступні доповнення до неї таких вимог не містили.
Відповідно до пунктів 1,2 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право: визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству; виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Згідно із п.3 ч.1 ст.84 ГПК України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому: у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обгрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення, а відповідно до ч.4 ст.84 цього ж Кодексу в резолютивній частині рішення вказується про визнання договору недійсним у випадках, передбачених у пункті 1 статті 83 цього Кодексу.
Обгрунтування прийнятого рішення про визнання судом недійсними як нікчемних договорів №7, №8 про внесення змін до Договору цесії від 28.08.2015р. в аспекті процесуальних норм, встановлених ч.1 ст.83 ГПК України, в оскаржуваному судовому акті не наведено.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Визнавши недійсними договори №7, №8 про внесення змін до договору цесії від 28.08.2015р., місцевий господарський суд прийняв рішення стосовно прав та обов'язків осіб (інших боржників Банка, ніж ПП «ПФ «Мустанг» та ТОВ «Ніагара»), що не були залучені до участі у справі, поза межами заявлених позовних вимог, без обґрунтування та наявності процесуальних підстав для цього, встановлених ст.83 ГПК України.
З огляду викладеного, апеляційний господарський суд скасовує рішення господарського суду Одеської області від 09.02.2017р. за позовом ТОВ «Свікон», ПП «Косвас», ТОВ «МСП «АЗС-Нива-1» та ПП «ПФ «Мустанг» у зв'язку із порушенням норм процесуального права (ч.1 ст.27, ст.83, ст.84 ГПК України).
З аналогічних процесуальних підстав підлягає скасуванню оскаржуване судове рішення за позовом ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» Гулей О.І. як третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору (порушення вимог ч.1 ст.27 ГПК України).
Банк, оспорюючи Договір відступлення прав вимоги від 28.08.2015р., спирався, зокрема, на його нікчемність за нормами ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та незаконність відчуження прав вимоги за ним за ціною відступленого права, встановленою договором №7 від 03.03.2016р. про внесення змін до Договору цесії, - 128836690,93грн., яким змінено також Перелік позичальників Банка у порівнянні із первісною редакцією Додатку №1 до Договору від 28.08.2015р.
Суд першої інстанції, ухваливши рішення про недійсність Договору цесії від 28.08.2015р., фактично визначив належного кредитора боржників, зазначених в Додатку №1 до договору цесії в редакції договору №7 від 03.03.2016р, - ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна», встановивши, що право вимоги не перейшло до ТОВ «ФК «Централ Капітал» та залишилось у Банка, тобто прийняв рішення про права та обов'язки ПрАТ «Оболонь», ТОВ «Балаклійський шиферний завод», ТОВ «Укрземком», СТОВ «Піщальники», СУНП у формі ТОВ «ТВП Україна ЛТД», ТОВ «Ленбуд», ТОВ «Торговий дім «Україна», ТОВ «Джулія Хауз Україна», ОСОБА_11 та ОСОБА_12, що не були залучені до участі у справі.
Відповідно до ст.103 ГПК України суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення за результатами розгляду апеляційної скарги, приймає нове рішення.
Вирішуючи спір за позовом ТОВ «Свікон», ПП «Косвас», ТОВ «МСП «АЗС-Нива-1» та ПП «ПФ «Мустанг», колегія суддів виходить з наступного.
Насамперед, слід зауважити, що станом на 07.11.2016р. (дата подання позовної заяви до господарського суду Одеської області), як зазначають позивачі та не заперечується іншими учасниками судового процесу, державна реєстрація права власності позивачів на спірне нерухоме майно була відновлена у зв'язку із прийняттям Міністерством юстиції України наказу від 12.10.2016р. №2954/5 за висновком комісії з розгляду колективної скарги позивачів (скасовані рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Централ Капітал» на об'єкти нерухомості приватного нотаріуса Тверської І.В., а також рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомості за ТОВ «Сфера Бізнесу», прийняті приватним нотаріусом Тверською І.В.).
На дату ухвалення постанови Одеським апеляційним господарським судом набрала законної сили постанова Одеського окружного адміністративного суду від 09.03.2017р. (згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2017р.) у справі №815/4652/16, якою визнані протиправними та скасовані усі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Тверської І.В., згідно яких 19.08.2016р.-23.08.2016р. проведено державну реєстрацію права власності на спірні об'єкти нерухомості за ТОВ «ФК «Централ Капітал», та усі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Тверської І.В. від 02.09.2016р, згідно яких проведено державну реєстрацію права власності на спірні об'єкти за ТОВ «Сфера Бізнесу», наступного набувача об'єктів за договорами купівлі-продажу з ТОВ «ФК «Централ Капітал».
Відповідно до ч.2 ст.37 ЗУ «Про іпотеку» рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Згідно ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав. У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідний запис скасовується. У разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про відмову в державній реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви, а також у випадку, передбаченому підпунктом "б" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування відповідного рішення та відновлюється розгляд документів за відповідною заявою у сфері державної реєстрації прав. Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).
Отже позивачами реалізовано в повному обсязі спосіб захисту права, що є належним стосовно суті права, яке вони вважають порушеним, - права власності. На дату ухвалення даної постанови апеляційним господарським судом право власності ТОВ «Свікон», ПП «Косвас», ТОВ «МСП «АЗС-Нива-1» та ПП «ПФ «Мустанг» ТОВом «ФК «Централ Капітал» у зв'язку із набуттям права власності шляхом позасудового врегулювання за іпотечними договорами, на підставі договору цесії від 28.08.2015р. (в редакції договору№7 від 03.03.2016р.) і договору передачі прав за договорами забезпечення від 28.08.2015р. (в редакції договору №5 від 03.03.2016р.) не порушується, що є достатньою та самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог виходячи із норм ст.ст.15,16 ЦК України.
Разом з цим, з метою надання належної юридичної оцінки фактичним обставинам справи, доводам позивачів та мотивам позовних вимог колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Оспорюючи договори про внесення змін №№3-6 до договору від 28.08.2015р., позивачі не наводять будь-якого обґрунтування своєї зацікавленості (інтересу) у визнанні їх недійсними, хоча норма ч.3 ст.215 ЦК України встановлює, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Позивачі не є стороною спірних договорів №№3-6 про внесення змін, правові наслідки для них мали місце зв'язку із іншим, не оспореним договором про внесення змін №7 від 03.03.2016р., законність свого інтересу щодо їх оспорення позивачі не доводять та не вмотивовують, отже підстави для задоволення позовних вимог в цій частині, встановлені ч.1 ст.203, ч.ч.1,3 ст.215 ЦК України, відсутні.
Крім того, права позивачів не можуть взагалі зачіпатись договорами №№3-6 про внесення змін в цілому, адже ці договори стосуються позивачів виключно в частині відступлення прав вимоги до ТОВ «Ніагара» та ПП «ПФ «Мустанг» Банком ТОВу «ФК «Централ Капітал» (усі договори про внесення змін є невід'ємними частинами договору цесії від 28.08.2015р.), тобто договори про внесення змін №№3-6 могли оспорюватись виключно у відповідній частині.
Як убачається із позовної заяви, доповнень до позову та додаткових пояснень позивачів, наданих в суді апеляційної інстанції, правочинами із набуття Компанією права власності відповідно до застережень в іпотечних договорах позивачі вважають дії іпотекодержателя, направлені на звернення стягнення на предмет іпотек, тобто, вважають дії відповідача, вчинені в межах процедури звернення стягнення на іпотечне майно, що передує безпосередньо набуттю іпотекодержателем права власності для задоволення своїх вимог, забезпечених іпотекою, правочином у розумінні положення ч.1 ст.202 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Колегія суддів вважає правову позицію позивачів в цій частині помилковою та юридично неспроможною.
Відповідно до ст.ст.36,37 ЗУ «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними. Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. Таким чином передача (набуття) іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання відбувається в порядку,встановленому ст.37 ЗУ «Про іпотеку» (тобто шляхом реєстрації права власності за іпотекодержателем згідно із договором про задоволення вимог іпотекодержателя).
Процедура, дотримання якої є необхідною для набуття права власності за ст.37 Закону, унормована ч.1 ст.35 ЗУ «Про іпотеку», відповідно до якої у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, а згідно із ч.3 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності, як речове право, на нерухоме майно, виникає з моменту державної реєстрації.
В даному випадку ТОВ «ФК «Централ Капітал» набуло право власності на предмет іпотек не із правочину у вигляді дій відповідача по реалізації процедури звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання (надіслання повідомлень, письмових вимог з попередженням згідно із ст.35 Закону), а згідно із застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя в іпотечних договорах про передачу права власності на предмет іпотеки. яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя за наслідками.
Таким чином, хибність позиції позивачів полягає в тлумаченні дій ТОВ «ФК «Централ Капітал», що передували державній реєстрації права власності на підставі застережень в іпотечних договорах про задоволення вимог (п.6.4 іпотечних договорів), як правочинів з набуття права власності, адже право власності виникло згідно із іншими правочинами - застереженнями в іпотечних договорах, що прирівнюються до договору та передбачають передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, що прямо витікає із норм ч.1 ст.37 ЗУ «Про іпотеку».
З цих підстав позовні вимоги про визнання правочинів із набуття ТОВ «ФК «Централ Капітал» права власності на предмет іпотек згідно із застереженнями в іпотечних договорах задоволенню не підлягали, як такі, що не відповідають вимогам законодавства.
Щодо вимог про визнання договору відступлення прав від 28.08.2015р. припиненим, суд апеляційної інстанції вважає, що ця вимога не має на меті вирішення господарського спору та захист прав позивачів, як власників предмету іпотек, фактично є вимогою встановити юридичний факт припинення договору цесії (з 01.02.2016р. згідно із обґрунтуванням позивачів), тому не може бути задоволена судом із зазначенням відповідного факту в резолютивній частині рішення.
Поряд із цим, колегія суддів вважає відповідне обґрунтування припинення договору цесії від 28.08.2015р. безпідставним, позаяк стверджувана позивачами нікчемність договорів №№3-6 про внесення змін до договору від 28.08.2015р. не тягне таких наслідків згідно п.6.2 Договору цесії. Станом на 03.03.2016р. Договір цесії в цілому, у тому числі пункт 6.2, діяв редакції договору про внесення змін №7 від 03.03.2016р., яким пункт 6.2 викладений в новій редакції: строк оплати права вимоги - 03.03.2016р. та саме 03.03.2016р. нова ціна відступленого права вимоги (згідно п.3.1 в редакції договору №7) була повністю сплачена ТОВ «ФК «Централ Капітал» та право вимоги до ТОВ «Ніагара» та ПП «ПФ «Мустанг» перейшло до відповідача ТОВ «ФК «Централ Капітал».
Порушивши спір з вимогою визнання за позивачами права власності, позивачі обґрунтовують свою вимогу посиланнями на ст.41 Конституції України, ст.392 ЦК України, обставину вибуття майна із свого володіння поза волею власників, недобросовісністю наступного набувача майна- ТОВ «Сфера Бізнесу».
Свідченням невизнання ТОВ «ФК «Централ Капітал» права власності позивачів вони вважають його дії з оскарження наказу Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №60 про визнання правочинів нікчемними, а стосовно ТОВ «Сфера Бізнесу» - сам факт того, що останнє вважає себе власником спірного майна.
Між тим, на дату подання позовної заяви ані договір від 28.08.2015р. з додатковими угодами, ані договір про передачу прав за договорами забезпечення від 28.08.2015р., не визнавались недійсними в судовому порядку, отже в силу ст.204 ЦК України їх правомірність презюмується.
На момент ініціювання спору та наразі позивачі продовжують перебувати з ТОВ «ФК «Централ Капітал» у зобов'язальних відносинах за чинними кредитними та іпотечними договорами, оскільки 03.03.2016р. до Компанії перейшло право вимоги від Банку у зв'язку з його відступленням.
Викладене виключає можливість застосування правового механізму, встановленого ст.392 ЦК України, адже права позивачів можуть захищатись виключно за допомогою відповідних норм зобов'язального права.
ТОВ «Сфера Бізнесу», виходячи із припущення позивачів про його недобросовісність як набувача майна та стверджень про вибуття майна із володіння поза волею позивачів, могло бути відповідачем за позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння за ст.ст.387,388 ЦК України, а не особою, яка вважається такою, що не визнає право власності.
Звернення до ТОВ «Сфера Бізнесу» позовних вимог про визнання права власності позбавлено будь-яких фактичних підстав, оскільки докази невизнання або оспорення ним права власності, як і посилання на відповідні факти, в справі відсутні.
Аргументацію позивачів щодо недобросовісності ТОВ «Сфера Бізнесу» колегія суддів залишає без юридичної оцінки, оскільки відповідні обставини виходять за межі предмету доказування в даній справі виходячи із предмету позову та повинні досліджуватись із наданням належної оцінки при розгляді спору про витребування майна за ст.ст.387, 388 ЦК України у разі його ініціювання зацікавленими особами.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції констатує безпідставність та невідповідність законодавству позовних вимог ТОВ «Свікон», ПП «Косвас», ТОВ «МСП «АЗС-Нива-1» та ПП «ПФ «Мустанг» та відмовляє у їх задоволенні у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи на предмет обґрунтованості позовних вимог Банка про визнання недійсним Договору цесії від 28.08.2015р., колегія суддів дійшла наступного.
Перш за все, слід зазначити, що Банк, подавши як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору позов з такою вимогою, в такому процесуальному статусі не може вимагати визнання Договору недійсним повністю, оскільки його самостійні вимоги на предмет спору обмежуються в даній справі можливістю оспорення виключно договорів №№3-6 про внесення змін до Договору від 28.08.2015р., що є предметом спору за первісним позовом ТОВ «Свікон», ПП «Косвас», ТОВ «МСП «АЗС-Нива-1» та ПП «ПФ «Мустанг».
Відсутність підстав, які є ідентичними в обох позовах, для визнання недійсними договорів №№3-6 про внесення змін до Договору цесії обґрунтована судом апеляційної інстанції вище, отже частковому задоволенню позовні вимоги Банка не підлягають навіть виходячи з врахування того, що договори про внесення змін №№3-6 є невід'ємними частинами Договору цесії від 28.08.2015р.
Слід також враховувати, що оспорення договору від 28.08.2015р. з підстав його нікчемності згідно із п.3 ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обґрунтовується Банком відчуженням прав вимоги за кредитними договорами певного кола юридичних та фізичних осіб за ціною, нижчою від звичайної (оплата на 60,7 відсотків, тобто більше ніж на 20% нижче розміру грошових зобов'язань боржників, право вимоги до яких відступається), що підтверджується, на думку позивача, договором №7 про внесення змін до Договору цесії, за яким за відступлення права вимоги за кредитним портфелем на суму 327942439,03грн. Цесіонарій має сплатити 128836690,93грн., та оплатою 03.03.2016р. суми згідно меморіального ордеру.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.38 Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.
Отже нікчемність (та недійсність у зв'язку із цим) договорів ставиться в залежність від звичайної вартості майна (в даному випадку - майнового права, права вимоги), яка порівнюється із договірною ціною, а остання має відрізнятись (бути більшою) не менш ніж на 20 відсотків.
Пункт 14.1.71 Податкового кодексу України дає визначення поняттю звичайної ціни, за яким звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Згідно з пунктом 14.1.219. Податкового кодексу України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
У відповідності до ст. 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 ГПК України).
Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Матеріали справи не містять та Банком не надано належних та допустимих доказів факту проведення експертних досліджень на предмет визначення ринкової вартості в цілому відчуженого права вимоги ані за кредитними договорами за Переліком боржників Банку згідно Додатку №1 до Договору цесії в первісній редакції, ані за кредитними договорами окремо по ТОВ «НІагара» та ПП «ПФ «Мустанг», ані за кредитними договорами за Переліком боржників Банку згідно Додатку №1 до Договору цесії в редакції договору про внесення змін №7 від 03.03.2016р., за яким в підсумку власне і відбувалось відчуження Банком права вимоги Цесіонарію за ціною 128836690,93грн.
З пояснень представника Банка та позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору вбачається, що до висновку про нікчемність в цілому оспорюваного договору, Банк дійшов, керуючись номінальною вартістю кредитної заборгованості ОСОБА_11, зазначеною в кредитному договорі, без проведення відповідної експертної оцінки права вимоги заборгованості всіх позичальників згідно договору про внесення змін №7 від 03.03.2016р.
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності (визначені у статті 5 цього Закону).
Висновки про вартість майна та майнових прав викладаються у звіті про оцінку майна, під яким слід розуміти документ, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюються підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Таким чином, виключно на підставі звіту про оцінку майнових прав можна стверджувати про відповідність та/або невідповідність звичайним (ринковим) цінам ціни продажу прав вимоги, визначеної сторонами у відповідному договорі.
Позивач помилково ототожнює номінальний розмір заборгованості за кредитними договорами з ринковою вартістю ціни права вимоги до позичальників за Переліком (Додаток №1) до Договору цесії в редакції договору №7 від 03.03.2016р.
Колегія суддів відхиляє ствердження Банка про штучне заниження при укладенні договору №3 про внесення змін до Договору цесії від 28.08.2015р. ціни права вимоги до Боржника ОСОБА_11 за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007р. (заборгованість якого становила 187528667,58грн. згідно Додатку №1 до договору в редакції договору №3 від 25.01.2016р.), як підставу вважати Договір цесії нікчемним в силу п.3 ч.3 ст.38 Закону, та визнання у зв'язку із цим Договору повністю недійсним.
Таке порушення закону у разі його наявності може бути підставою для визнання Договору цесії недійсним тільки в частині відступлення права вимоги саме до боржника ОСОБА_11,, а не повністю, тим більше, що стосовно інших позичальників будь-яких порушень при відступленні права Банком не виявлено та про це не наголошується.
При цьому, згідно ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Навіть недійсність зазначеної вище частини Договору цесії від 28.08.2015р. (стосовно включення до Переліку позичальників, право вимоги до яких відступається, ОСОБА_11, за ціною відступленого права 5020000грн.) не може мати наслідком недійсність Договору цесії в цілому, оскільки припущення, що цей Договір був би укладений і без включення до нього відступлення права вимоги до ОСОБА_11 за ціною 5020000грн., матеріалами справи та поясненнями сторін, зокрема, й Банка, не спростовано.
Позивачем не наводиться будь-яких аргументів та доводів на користь позиції, що без включення до Переліку боржників заборгованості ОСОБА_11 за ціною права вимоги 5020000грн. Договір цесії від 28.08.2015р.не був би вчинений взагалі.
Не є предметом спору за позовом Банка і договір №7 від 03.03.2016р. про внесення змін до Договору цесії від 28.08.2015р., за яким власне й було відчужене право вимоги Банка, зокрема, до ОСОБА_11, ТОВу «ФК «Централ Капітал», що у сукупності із вищевикладеним свідчить про відсутність підстав для визнання недійсним Договору цесії від 28.08.2015р. як нікчемного в силу положення п.3 ч.3 ст.38 Закону.
Щодо нікчемності Договору цесії відповідно до п.2 ч.3 ст.38 Закону, згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, колегія суддів відзначає, що належні та допустимі докази наявності причинно-наслідкового зв'язку відступлення права вимоги за договором від 28.08.2015р. з неплатоспроможністю ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» позивачем не надані та з матеріалів справи таких обставин не убачається.
Щодо неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами Банка у зв'язку із укладанням Договору цесії з ТОВ «ФК «Централ Капітал», то обґрунтування таких стверджень Банка обмежується посиланнями на акти Нацбанку України (постанови Правління Нацбанку України), з яких також не витікає, що саме у зв'язку із відчуженням права вимоги погашення заборгованості позичальників за Договором цесії від 28.08.2015р. Банк втратив можливість розраховуватись із іншими кредиторами повністю чи частково.
Щодо такої підстави нікчемності та недійсності Договору цесії як та, що встановлена п.7 ч.3 ст.38 Закону, згідно якої правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, суд апеляційної інстанції бере до уваги таке:
- Банк уклав договір цесії від 28.08.2015р. на умовах, жодна з яких не передбачала прямо чи опосередковано передачу права вимоги ТОВу «ФК «Централ Капітал», як окремому кредитору з метою надання переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішнім документами Банка.
Сам позивач стверджує та визнає, що ані спірним договорами, ані договором депозиту та застави майнових прав за депозитом Компанії не передбачалася можливість оплати ціни відступленого права за рахунок списання коштів з депозитного рахунку ТОВ «ФК «Централ Капітал» в ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна»;
- правочин із списання Банком коштів з депозитного рахунку Компанії згідно меморіального ордеру №18391 від 03.03.2016р. в межах даної справи не оспорюється, перевірка його законності виходить за межі предмету спору та з цього приводу Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гулей О.І. прийняв наказ №182, який наразі оскаржується ТОВ «ФК «Централ Капітал» в судовому порядку;
- при укладанні Договору цесії від 28.08.2015р. (з усіма договорами про внесення змін) до його умов не включалися будь-які положення, які станом на 28.08.2015р. та на дати внесення змін договорами №№2-8, за змістом свідчили би про надання Банком Компанії будь-яких пільг (переваг) як кредитору;
нікчемність договору цесії від 28.08.2015р. пов'язується Банком в контексті застосування п.7 ч.3 ст.38 Закону із подальшими діями самого Банка із списання коштів з депозитного рахунку 03.03.2016р., тобто з одностороннім правочином Банка, оформленим розпорядженням від 03.03.2016р. та меморіальним ордером №18391 від 03.03.2016р., а не безпосередньо із виявленням відповідних умов нікчемності в самому Договорі цесії з договорами про внесення змін №№2-8 до нього, зафіксованих сторонами при їх укладенні.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч.2 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Твердження Банка про порушення вимог Постанови правління Нацбанку України від 17.08.2012р. №346 у вигляді прийняття рішення про списання коштів 03.03.2016р. з депозитного рахунку відповідача в рахунок оплати ціни відступленого права як підстава для визнання договору цесії від 28.08.2015р. недійсним колегія суддів вважає помилковим, адже списання коштів 03.03.2016р. є одностороннім правочином Банка, вчиненим в процесі виконання Договору цесії від 28.08.2015р. в редакції договору №7 про внесення змін від 03.03.2016р., що може бути предметом оспорення в окремому позовному провадженні.
Суд апеляційної інстанції не надає оцінку наданим Банком та Компанією доказам (Звіт про оцінку ТОВ «Вектор оцінки», Висновок про ринкову вартість ТОВ «Українська експертна група», рецензії на звіт) щодо ринкової вартості прав вимоги до боржника ОСОБА_11 (відчуженого Банком ТОВу «ФК «Централ Капітал» за ціною 5020000грн.), оскільки Банк не оспорює Договір цесії від 28.08.2015р. у частині відступлення права вимоги до ОСОБА_11, а докази визначення ринкової вартості відступлення права вимоги за кредитним портфелем (заборгованість усіх позичальників Банка згідно Додатку 1 до Договору цесії від 28.08.2015п. в редакції договору №7 від 03.03.2016р.) Банком не надані.
З огляду на викладене, третя особа із самостійними вимогами - ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» не довела суду відповідність оспорюваного договору цесії від 28.08.2015р. критеріям нікчемності правочину, передбаченим пунктами 2,3,7 ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Договір цесії від 28.08.2015р., правомірність якого має оцінюватись судом не у зв'язку та з підстав того, як він в подальшому виконувався, а на предмет порушення законодавства. при його укладанні, не є нікчемним в силу вимог пунктів 2,3,7 ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», отже підстави для задоволення позовних вимог ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» та визнання його недійсним відсутні.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» про визнання недійсним Договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015р.
Витрати по сплаті судового збору за подання позовних заяв покладаються на позивачів згідно ч.1 ст.49 ГПК України.
Судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 245559,60грн. відшкодовується ТОВу «ФК «Централ Капітал» за рахунок позивачів за первісним позовом та за позовом третьої особи із самостійними вимогами.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 09.02.2017р. у справі №916/2986/16 скасувати.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Свікон», Приватного підприємства «Косвас», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале сільськогосподарське підприємство «АЗС-Нива-1», Приватного підприємства «Приватна фірма «Мустанг» відмовити повністю.
У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц Україна» Гулей Олександра Івановича - відмовити.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складений 17.10.2017р.
Головуючий суддя Мишкіна М.А.
Суддя Богатир К.В.
Суддя Таран С.В.