79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" жовтня 2017 р. Справа № 914/806/17
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Данко Л.С. Орищин Г.В.
розглянув апеляційну скаргу Фірми Агробуд “Давидів” у формі товариства з обмеженою відповідальністю б/н від 20.07.2017 р.
на рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2017 р.
у справі № 914/806/17
за позовом Фірми Агробуд “Давидів” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Львівська область, Пустомитівський район, с.Давидів,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м.Львів,
про відшкодування шкоди,
ціна позову: 419647,06 грн.
за участі представників:
від позивача: ОСОБА_1-представник;
від відповідач: ОСОБА_2-представник;
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 811 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.
В судовому засіданні 12.09.2017 оголошувалась перерва до 26.09.2017 та ухвалою суду від 26.09.2017 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Фірми Агробуд «Давидів» у формі ТОВ на п»ятнадцять днів та оголошено перерву до 10.10.2017.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.07.2017 у справі № 914/806/17 (суддя Фартушок Т.Б.) за позовом Фірми Агробуд “Давидів” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до ПАТ “Львівобленерго” про відшкодування шкоди в позові відмовлено повністю.
Фірмою Агробуд “Давидів” у формі товариства з обмеженою відповідальністю подано апеляційну скаргу б/н від 20.07.2017 на рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2017 у справі № 914/806/17 в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права та з неповним з»ясуванням обставин справи, висновки суду не грунтуються на доказах, що досліджені в судовому засіданні, рішення суду прийнято передчасно. Зокрема, скаржник посилається на те, що у діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1166 ЦК України та підтверджує факт заподіяння позивачу шкоди на суму 209 823,53грн.
На переконання скаржника, встановлене рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №82р/к від 14.11.2014 у справі №1-02-47/2014 порушення постачальником електричної енергії законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для покладення на відповідача встановленого ч.2 ст.55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» обов»язку по сплаті подвійного розміру завданої шкоди в сумі 419 647,06грн.
ПАТ “Львівобленерго” у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись, що відсутність протиправної поведінки, вини ПАТ «Львівобленерго», беручи до уваги обов»язковий характер рішення суду у справі №914/3525/14, яке набрало законної сили та є виконаним, в зв"язку із чим відсутні правові підстави до задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ “Львівобленерго” перейменоване з ВАТ “Львівобленерго” відповідно до вимог Закону України “Про акціонерні товариства”, що підтверджується, зокрема, 1.1. Статуту ПАТ “Львівобленерго”, затвердженого Протоколом Загальних зборів акціонерів ПАТ “Львівобленерго” від 13.04.2017 №14.
10.08.2007 між ВАТ “Львівобленерго” правонаступником якого є ПАТ “Львівобленерго” (надалі - відповідач, постачальник) та Фірмою Агробуд “Давидів” у формі ТОВ (надалі - позивач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №19063 (а.с.15-24) відповідно до якого (п.1.1) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору; точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку №6 “Однолінійна схема”.
Згідно пункту 2.1 договору під час виконання умов договору, а також всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ).
13.08.2014 року представниками служби технічного аудиту виконавчої дирекції ПАТ “Львівобленерго” у присутності представника Фірми Агробуд “Давидів” у формі ТОВ на підставі пункту 6.40 та пункту 6.41 ПКЕЕ складено ОСОБА_2 № 027307 про порушення ПКЕЕ за адресою Львівська область, Пустомитівський район, с.Давидів, а саме: встановлено здійснення споживачем дій, які призвели до зміни показів приладу обліку, зміни полярності трансформатора струму, що є порушенням пунктів 3.3, 3.34, п.6.40 та 10.2. ПКЕЕ (а.с.41).
Рішенням ПАТ “Львівобленерго”, оформленим протоколом засідання комісії Пустомитівського РЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 21.08.2014 №655 розглянуто акт про порушення ПКЕЕ від 13.08.2014 №027307 року у відповідності до “Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією”, затвердженою Постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 із змінами та доповненнями, позивачу проведено нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії в обсягах 160800 кВт-год. на суму 209 823,53 грн., виписано рахунок на оплату вказаної заборгованості (від 21.08.2014 №655) (а.с.42, 97).
Адміністративною колегією Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у п.2 резолютивної частини рішення від 14.11.2014р. №82 р/к у справі №1-02-47/2014 визнано, що Публічне акціонерне товариство “Львівобленерго” вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 2 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, а саме зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом (необґрунтовано проведено донарахування вартості та обсягу електричної енергії споживачу ТзОВ “Агробуд “Давидів”, що суперечить вимогам Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією), що може призвести до ущемлення інтересів споживачів які були б неможливими за умовами існування значної конкуренції на ринку (частина 1 статті 13 названого Закону).
Пунктом 3 резолютивної частини зазначеного рішення зобов'язано ПАТ “Львівобленерго” усунути порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке назване у пункті 2 резолютивної частини рішення.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.2016 у справі №914/1196/15 за позовом Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ПАТ “Львівобленерго” про стягнення штрафу та пені у сумі 135 320,00 грн. і зобов'язання виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2014 № 82/р/к в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2016 у справі №914/1196/15 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, постановлено зобов'язати ПАТ “Львівобленерго” виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2014 №82р/к; стягнути з ПАТ “Львівобленерго” в дохід бюджету 68 000,00 грн. штрафу та 67 320,00 грн. пені; стягнуто з ПАТ “Львівобленерго” на користь Державного бюджету України 2 029,80 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 2 232,78 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2016 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 у справі №914/1196/15 залишено без змін.
З підстав наведеного, враховуючи встановлене Рішенням Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2014 №82 р/к у справі №1-02-47/2014 порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, керуючись ч.2 ст.55 Закону України “Про захист економічної конкуренції” позивач зазначає про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 419 647,06грн. шкоди.
Заперечення відповідача на позов та на апеляційну скаргу обгрунтовано тим, що рішенням Господарського суду Львівської області від 12.05.2015 у справі №914/3525/14 за позовом ПАТ “Львівобленерго” до ТОВ “Агробуд “Давидів” про стягнення 209823,53 грн. недоврахованої електричної енергії встановлено факт порушення позивачем ПКЕЕ шляхом зміни полярності підключення трансформатора струму, а на виконання вказаного рішення Господарським судом 17.11.2015р. видано наказ про стягнення суми недоврахованої електричної енергії..
З підстав наведеного відповідач зазначає, що наявність зазначеного судового рішення про задоволення позовних вимог ПАТ “Львівобленерго” виключає протиправну поведінку та вину ПАТ “Львівобленерго”, а відтак, на думку відповідача, відсутній склад цивільного правопорушення, за яке позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України “Про захист економічної конкуренції” зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідно до п.2 ст.50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно ст..55 Закону України “Про захист економічної конкуренції” особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування; шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Виходячи із змісті ст.1172 ЦК України позивач повинен довести сам факт заподіяння шкоди, обґрунтувати її розмір, а також довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розміром відшкодування.
Судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2014 №82 р/к у справі №1-02-47/2014 не має преюдиціального значення для вирішення даного спору в частині факту завдання шкоди позивачеві та стосовно її розміру; крім того суд зазначає про відсутність протиправної поведінки відповідача у заподіянні зазначеної позивачем шкоди та наявності вини в цьому у відповідача.
Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Львівської області від 12.05.2015 у справі №914/3525/14 за позовом ПАТ “Львівобленерго” до ТОВ “Агробуд Давидів” про стягнення 209 823,53грн. (за рішенням ПАТ “Львівобленерго”, оформленим протоколом засідання комісії Пустомитівського РЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 21.08.2014 №655), яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2015 у справі №914/3525/14, позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ “Агробуд Давидів” на користь ПАТ “Львівобленерго” 209 823,53грн. недоврахованої електричної енергії.
Отже, рішення Господарського суду Львівської області від 12.05.2015 у справі №914/3525/14 набрало законної сили, та, у відповідності до приписів частини п'ятої статті 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України, є обов'язковою до виконання на всій території України.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.05.2015 у справі №914/3525/14, серед іншого, встановлено правомірність вимог відповідача щодо стягнення з позивача 209 823,53грн. недоврахованої електричної енергії.
При цьому суд зазначає, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У справі “Желтяков проти України” (рішення від 09.09.2011р.) Європейський Суд з Прав Людини зазначив, що право на справедливий розгляд судом, грантоване п.1 ст.6 Конвенції, повинно тлумачитись в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, серед іншого, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (справа “Брумареску проти Румунії).
Одним із основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який, серед іншого, передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило у законну силу, не може бути поставлено під сумнів (справа “Совтрансавто-Холдинг” проти України”, справа “Желтяков проти України”).
Отже, враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що обов'язковість та правомірність сплати позивачем відповідачеві 209 823,53грн., про стягнення подвійного розміру якої позивач заявляє позовні вимоги, встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили, та не може вважатись збитками, заподіяними протиправною поведінкою відповідача, оскільки правомірність заявлення таких вимог встановлено рішенням суду.
Як вбачається із матеріалів справи, платіжним дорученням від 27.11.2015 №344 позивачем сплачено на користь відповідача 209 823,65грн. Згідно протоколу засідання комісії відповідача №655 від 2014, позивачу виставлявся рахунок за цим же номером 655 від 21.08.2014, який позивачем добровільно не оплачено. Після набрання рішенням Господарського суду Львівської області від 12.05.2015 у справі №914/3525/14 законної сили та встановлення законом обов'язковості його виконання, відповідачем повторно виставлявся позивачеві рахунок на сплату 209 823,53грн., який позивачем оплачено.
Враховуючи наведене, матеріалами справи підтверджується сплата позивачем у добровільному порядку відповідачу 209 823,53грн. на підставі рішення суду (після набрання рішенням законної сили (постанова ЛАГС від 11.10.2016)), отже відсутня вина відповідача у заподіянні позивачу збитків внаслідок протиправної поведінки останнього.
З огляду на викладене, судова колегія прийшла до висновку про відсутність правових підстав до задоволення позову.
Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі.
Сукупності встановлених у справі обставин суд першої інстанції надав належну оцінку та правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення не вбачає.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника відповідно до вимог ст.49 ГПК України
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :
1.Рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2017 у справі № 914/806/17 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3.Матеріали справи повернути до Господарського суду Львівської області.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
Суддя Данко Л.С.
Суддя Орищин Г.В.