"17" жовтня 2017 р. Справа № 918/310/17
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., розглянувши клопотання представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про виправлення рішення у справі № 918/310/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,
фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Вараської міської ради,
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Комунального підприємства "Кузнецовське міське бюро технічної інвентаризації",
2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_4,
про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно,
без виклику представників сторін
11 травня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулись до Господарського суду Рівненської області з позовом до Вараської міської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13 травня 2017 року позовну заяву від 10.05.2017 р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/310/17, розгляд якої призначено на 25 травня 2017 року. Одночасно, вказаною ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено Комунальне підприємство "Кузнецовське міське бюро технічної інвентаризації" та фізичну особу-підприємця ОСОБА_4.
Рішенням суду від 22 червня 2017 року у даній справі позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4 від 02.04.2008 року, видане Кузнецовською міською радою ОСОБА_4 на 1-й ряд торгових павільйонів зони торгівлі промтоварами та туалету на території продуктово-речового ринку за адресою: АДРЕСА_4. Також цим рішенням з Вараської міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 стягнуто відповідні суми понесених позивачами витрат по оплаті судового збору.
10 жовтня 2017 року від представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на адресу суду надійшло клопотання про виправлення рішення. У клопотанні представник позивачів зазначає, що при поданні позовної заяви кожним позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4 800 грн. Згідно рішення Господарського суду Рівненської області від 22.06.2017 р. з Вараської міської ради на користь кожного позивача стягнено по 533 грн. 34 коп. - витрат по оплаті судового збору, тобто всього 1 600 грн. У зв'язку із чим, представник позивачів просить суд відповідно до ч. 1 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України прийняти рішення про стягнення з відповідача - Вараської міської ради на користь кожного позивача залишок нестягненого судового збору в сумі 1 066 грн. 66 коп., а всього 3 199 грн. 98 коп.
Відповідно до ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
Оскільки в рішенні суду правомірно розподілені судові витрати, то зазначена заява судом розцінюється як заява про повернення судового збору, а відтак суд дійшов висновку про можливість її розгляду без призначення судового засідання та без виклику представників сторін.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".
Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено прожитковий мінімум:
для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
11 травня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулись до Господарського суду Рівненської області з позовом до Вараської міської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Позивачами до позовної заяви про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно було додано оригінали квитанції від 28 квітня 2017 року № 23 про сплату 1 600 грн. судового збору, квитанції від 28 квітня 2017 року № 27 про сплату 1 600 грн. судового збору, квитанції від 28 квітня 2017 року № 25 про сплату 1 600 грн. судового збору. В загальному позивачами сплачено судовий збір в сумі 4 800 грн. (1 600*3).
Оскільки позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є позовною заявою немайнового характеру з однією вимогою, то судовий збір, з урахуванням приписів Закону України "Про судовий збір", за її розгляд має становити 1 600 грн., тоді як позивачами сплачено судовий збір в розмірі 4 800 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Оскільки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, та останні звернулися до суду із клопотанням про повернення судового збору, судовий збір в сумі 3 200 грн. підлягає поверненню фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 із доходу Державного бюджету України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", ст. 86 ГПК України, суд, -
Клопотання представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задовольнити.
Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (34400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Державного бюджету України 1 066 (одну тисячу шістдесят шість) грн. 66 коп. судового збору.
Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (34400, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) з Державного бюджету України 1 066 (одну тисячу шістдесят шість) грн. 66 коп. судового збору.
Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (34400, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_3) 1 066 (одну тисячу шістдесят шість) грн. 66 коп. судового збору.
Судовий збір сплачений квитанціями від 28 квітня 2017 року № 27, № 25, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи № 918/310/17 (т. 1 а.с. 19-20).
Суддя Політика Н.А.