11 жовтня 2017 року Справа № 915/914/17
м. Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль Ю.М.,
при секретарі Яйченя К.М.,
з участю представника позивача - ОСОБА_1, дов. від 21.09.2017,
від відповідача представник не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства “БГ Банк”,
04112, вул. Дегтярівська, 48, м. Київ,
адреса для листування: 01034, вул. Гончара, 35, м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Марко Поло”,
54017, проспект Центральний, 93Д, м. Миколаїв,
про стягнення грошових коштів у сумі 91210,94 дол. США, - заборгованість за кредитним договором від 27.12.2010 № 30, -
Публічне акціонерне товариство “БГ Банк” (далі - Банк) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку ОСОБА_2 звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Марко Поло” (далі - ТОВ “Марко Поло”) про стягнення з останнього на підставі ст.ст. 216, 1212, 1213 ЦК України грошових коштів у сумі 91210,94 дол. США.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позичальником товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Юнілодекс-Крим” за укладеним між ним і Банком кредитним договором від 27.12.2010 № 30 сплачено заборгованість за цим кредитним договором у спірній сумі відповідачу - як новому кредитору, котрому Банк відступив вимогу стягнення зазначеної заборгованості за кредитним договором до ТОВ “Юнілодекс-Крим” відповідачу за укладеним з останнім договором від 14.11.2014 про відступлення права вимоги, котрий у подальшому визнано недійсним у судовому порядку.
Банк також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
За такими позовними вимогами ухвалою від 11.09.2017 порушено провадження в даній справі.
Від відповідача представник у судове засідання не з'явився, поштове відправлення з ухвалою суду від 11.09.2017, направлене на ТОВ “Марко Поло”, повернене до суду органом зв'язку з закінченням терміну зберігання, проте суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, тому що ухвалу суду направлено на адресу його реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.
Вислухавши представника позивача, яка підтримала позовну заяву з викладених у ній підстав, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Позивачем укладено з товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Юнілодекс-Крим” (позичальником) кредитний договір, з урахуванням додатків та договорів №№ 1-3 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, згідно умов якого Банк зобов'язався відкрити позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію в іноземній валюті з загальним лімітом 380000 дол. США, в межах якої за заявою позичальника, викладеною у формі додатку № 1 до договору, надати у користування грошові кошти для поповнення обігових коштів, а позичальник - належним чином виконувати свої обов'язки за договором, сплачувати Банку за користування кредитними коштами 13 % відсотків річних та повернути кредит у строк до 26.12.2011 або строк, погоджений сторонами у графіку зниження ліміту кредитної лінії , який є додатком № 2 до договору (п.п. 1.1-1.3 кредитного договору).
Умови кредитного договору неодноразово змінювалися сторонами, зокрема, договором від 31.10.2013 № 3 встановлено позичальнику кредитний ліміт у сумі 270000 дол. США зі сплатою 12,5 % відсотків річних та строком повернення до 30.10.2014, згідно графіку зниження ліміту кредитної лінії.
Із змісту позовної заяви та пояснень представника позивача випливає, що Банком на виконання зобов'язань за кредитним договором надано ТОВ “Юнілодекс-Крим” за заявкою останнього кредит у сумі 380000 дол. США шляхом перерахування суми кредиту на рахунок позичальника, проте останнім неналежно виконувалися свої зобов'язання щодо своєчасного та у повному обсязі повернення кредитних коштів, унаслідок чого станом на 12.11.2014 утворилася заборгованість у сумі 91210,94 дол. США.
Між Банком (первісним кредитором) та ТОВ “Марко Поло” (новим кредитором) укладено договір від 14.11.2014 про відступлення права вимоги, згідно котрого первісний кредитор за плату відступив новому кредитору права вимоги до боржників, що належать первісному кредитору на підставі кредитних договорів, перелік котрих наведено в додатку № 1 до договору, а новий кредитор набув статусу кредитора за вищевказаними кредитними договорами та одержав право вимагати від боржників належного виконання за ними зобов'язань.
Право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання акту прийому-передачі, який є додатком № 2 до договору, після чого ТОВ “Марко Поло” стає по відношенню до боржників новим кредитором стосовно заборгованості по кредитним договорам. Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (п. 4.3 договору відступлення).
Згідно документа “Акт прийому-передачі права вимоги…” , який є додатком № 1 до договору про відступлення права вимоги, ТОВ “Марко Поло” набуло, зокрема, право вимоги до ТОВ “Юнілодекс-Крим” за укладеним з Банком указаним вище кредитним договором у сумі 1438520 грн. 84 коп.
Представником Банку пояснено, що про вищевказані обставини Банком та ТОВ “Марко Поло” у листопаді 2014 року повідомлено ТОВ “Юнілодекс-Крим”.
У подальшому постановою правління Національного банку України від 27.11.2014 № 745 “Про віднесення публічного акціонерного товариства “БГ Банк” до категорії неплатоспроможних” прийнято рішення віднести Банк до категорії неплатоспроможних і на підставі цієї постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) запроваджено з 28.11.2014 в Банку тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду Цією особою за наслідками проведеної 10.12.2014 комісією Фонду перевірки договорів Банку на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, в силу положень частини ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, прийнято рішення про визнання нікчемним договору відступлення, укладеного Банком з ТОВ “Марко Поло”. Про викладені обставини Банком на адресу ТОВ “Марко Поло” направлено відповідне повідомлення від 17.12.2014 № 15-3898.
За результатами оскарження уповноваженою особою Фонду в судовому порядку дійсності укладеного між Банком і ТОВ “Марко Поло” договору відступлення права вимоги постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справі № 910/2924/15-г, визнано спірний договір відступлення недійсним та застосовано до нього наслідки недійсності правочину шляхом зобов'язання ТОВ “Марко Поло” повернути Банку оригінали всіх документів, зазначених в акті прийому-передачі документації, зокрема, кредитної справи ТОВ “Юнілодекс-Крим”. Зазначену постанову залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2016, і вона набрала законної сили.
Банком направлено ТОВ “Юнілодекс-Крим” вимогу від 10.02.2015 № 08-326 про погашення заборгованості за кредитним договором. На цю вимогу ТОВ “Юнілодекс-Крим” листом від 18.02.2015 № 18/02/15-1 повідомлено Банк, що заборгованість за кредитним договором у повному обсязі сплачена новому кредитору ТОВ “Марко Поло”, у зв'язку з чим вважає свої зобов'язання за кредитним договором виконаними.
На думку позивача, за викладених обставин суму заборгованості ТОВ “Юнілодекс-Крим” за кредитним договором належить стягнути на користь Банку з ТОВ “Марко Поло”, як одержане останнім майно за недійсним правочином та збережене без достатньої правової підстави, у порядку ст.ст. 216, 1212, 1213 ЦК України.
Суд визнає позовні вимоги необґрунтованими, виходячи з наступного.
Чинним законодавством передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).
Згідно умов визнаного недійсним договору відступлення Банк мав передати ТОВ “Марко Поло” лише документацію відносно боржників за кредитними договорами, права вимоги за котрими відступалися Банком на користь нового кредитора, згідно додатку № 2 до договору відступлення (п.п. 4.3, 6.1 договору відступлення).
Наведеною вище постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 в іншій справі № 910/2924/15-г, котрою визнано недійсним договір між Банком та ТОВ “Марко Поло” про відступлення право вимоги, вже застосовано до ТОВ “Марко Поло” наслідки недійсності правочину шляхом зобов'язання останнього повернути Банку оригінали всіх документів, зазначених в акті прийому-передачі документації.
Ураховуючи викладене, вимога Банку до ТОВ “Марко Поло” про сплату отриманих останнім грошових коштів у сумі 91210,94 дол. США від ТОВ “Юнілодекс-Крим” не випливає з положень законодавства щодо реституції за визнаним у судовому порядку недійсним договором про відступлення права вимоги, а тому суд визнає таку вимогу безпідставною.
Суд також відхиляє посилання Банку на приписи ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, згідно яких особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, - так як грошові кошти у спірній сумі відповідачу перераховано не Банком, а ТОВ “Юнілодекс-Крим”, і останнє є власником цих коштів.
Таким чином, в задоволенні позовної заяви належить відмовити повністю.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст. 49 ГПК України, у разі відмови судом у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.
У судовому засіданні 11.10.2017, згідно зі ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82 85 ГПК України, суд, -
Відмовити повністю у задоволені позову публічного акціонерного товариства “БГ Банк” до товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Марко Поло” про стягнення грошових коштів у сумі 91210,94 дол. США - заборгованість за кредитним договором від 27.12.2010 № 30.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 17.10.2017.
Суддя Ю.М. Коваль.