справа № 415/5883/17
провадження № 3/415/1339/17
12 жовтня 2017 року м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., перевіривши матеріали справи, що надійшли від ВЧ ПП НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нововасилівка Приазовського району Запорізької області, громадянина України, військовослужбовця за контрактом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-20 ч. 3 КУпАП, -
25 вересня 2017 року близько 08 години 00 хвилин, старший сержант ОСОБА_1 , який являється військовослужбовцем за контрактом, виконував обов'язки військової служби, відповідно до ст. 2 ч. 11 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на території базового табору військової частини ВЧ ПП НОМЕР_1 , розташованої у місті Лисичанську Луганської області, у нетверезому стані в умовах особливого періоду.
У судове засідання правопорушник ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву в якій просив розглянути справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, за його відсутності, вину визнає, просить суд суворо його не наказувати.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що, винність останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні та доведена змістом досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:
- поясненнями правопорушника ОСОБА_1 (а.с.2);
- рапортом командира дивізіону лейтенанта ОСОБА_2 (а.с.3);
- протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння № 1618 від 25.09.2017 року, яким підтверджується факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння - 1,23 проміле (а.с.4).
Статус військовослужбовця, підтверджується дослідженим в судовому засіданні, військовим квитком серії НОМЕР_2 , виданого 25 березня 2015 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).
Згідно вимог ч. 5 ст. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно - правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 3 ст. 172-20 КУпАП кваліфіковані вірно, оскільки останній, являючись військовослужбовцем, виконував військовий обов'язок у нетверезому стані в умовах особливого періоду.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не інвалід, військовослужбовець, вину визнав, щиро розкаявся, згідно даних у протоколі про адміністративне правопорушення раніше не притягувався до адміністративної відповідальності.
В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом'якшують відповідальність правопорушника, суд визнає повне визнання своєї провини, щире розкаяння останнього.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення згідно зі ст.35 КУпАП, суд не вбачає.
Суд не визнає в якості обставини, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжує відповідальність правопорушника, вчинення правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, оскільки дана обставина є кваліфікуючою ознакою складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника ОСОБА_1 , враховуючи пом'якшуючи обставини та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника, характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 , слід призначити стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст.172-20 КУпАП, що, на думку суду, є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Підстав для призначення правопорушнику стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті, передбаченого санкцією ст.172-20 ч.3 КУпАП, суд не вбачає.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Керуючись ст. ст. 33, 172-20 ч. 3, 221, 284, 289, 294 КУпАП, -
Піддати ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 215 (двохсот п'ятнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3655 (три тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) гривень.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.
Суддя: М.М. Старікова