Справа № 415/4248/17
Провадження № 2-а/415/165/17
10.10.17 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Калмикової Ю.О.,
за участю секретаря - Кравченко О.В.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону УПП в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП Орзул Бориса Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону УПП в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП Орзул Бориса Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалася на те, що інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП в м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному лейтенантом поліції Орзул Б.В. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія АР № 465266 про застосування до позивача адміністративного стягнення в розмірі 425,00 грн. за те, що керуючи транспортним засобом ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_3, 13.07.2017 року о 18 год. 10 хв. в м. Лисичанську по вулиці Сосюри, 294 проїхав перехрестя з вулицею 9 травня на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив пп. 8.7.3д ПДР України. Тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Чим проводилася фіксація вказаного правопорушення в постанові не вказано.
Підпунктом «д» пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху встановлено, що жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу. Виходячи з тексту постанови інспектора, Позивач «проїхав перехрестя .... на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив пп. 8.7.3.Д ПДР України», а відповідно до приписів пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху для інформування водіїв про час (у секундах), що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, можуть застосовуватися цифрові табло, а саме: підпункт "д" - д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу. Таким чином, Відповідачем не надано доказів того, що Позивач проїхав на жовте світло, бо тільки підпункт ґ) передбачає, що жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Таким чином, Позивач вважає, що інспектор УПП Орзул Б.В. вийшов за межі своїх повноважень встановлених законом.
Просив суд постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія АР № 465266 про притягнення ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП про накладення штрафу в розмірі 425,00 грн. скасувати.
Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що не визнає даний позов з наступних підстав.
Відповідно до Положення про Національну поліцію України, затвердженого постановою КМУ № 877 від 28.10.2015 Національна поліція є органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.
Підрозділи патрульної поліції мають права передбачені Законами України «Про поліцію», «Про дорожній рух», «Про оперативно-розшукову діяльність», іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність.
13.07.2017 року інспектор патрульної поліції роти № 3 батальйону УПП в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП, Орзул Борис Володимирович, під час несення служби з нагляду за дорожнім рухом та охорони громадського порядку (озброєний табельної вогнепальною зброєю й спецзасобами у форменому одязі на службовому автомобілі) в місті Сєвєродонецьку Луганської області приблизно о 18 год. 00 хв. встановив порушення вимог п. 8.7.3 (Ґ) ПДР України, а саме: водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_2, на перехресті вул. 9-го Травня та вул. Сосюри у м. Лисичанську, проїхав дане перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора.
Після зупинки, згідно з ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», інспектор патрульної поліції Орзул Б.В. повідомив водія про причину зупинення транспортного засобу (порушення ПДР) та суть вчиненого правопорушення.
Відповідно до пункту 12.1. ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, також на відеозаписі чітко видно що позивач перетнув перехрестя на червоний сигнал світлофора, а не на жовтий на який теж заборонено рух, тому у водія було достатньо часу щоб оцінити ситуацію та зупинити свій транспортний засіб з дотриманням ПДР, але внаслідок своєї самовпевненості та нехтуванні ПДР України водій перетнув перехрестя.
Згідно до пункту 13.1. ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Переглянувши відеозапис зі службової нагрудної камери поліцейського, на якому видно як автомобіль ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 здійснює рух на заборонений «жовтий» сигнал світлофора. Чим порушив п.п. 8.7.3 (Ґ) ПДР України. Таким чином, доказ у вигляді відеозапису, підтверджує факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
У подальшому, згідно з ст. 222 та 276 КУпАП, інспектором було прийнято рішення про розгляд порушення вимог 8.7.3 (Ґ) ПДР України на місці вчинення правопорушення. Враховуючи, що за порушення 8.7.3 (Ґ) ПДР України передбачено відповідальність у вигляді штрафу 25 н.м.д.г. що встановлено ч. 2 ст. 122 КУпАП. На підставі ст. 222 КУпАП інспектором було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 465266 від 13.07.2017 року.
Згідно з ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративного правопорушень розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення ПДР України в тому числі за ч. 2. ст.122 КУпАП.
Згідно з ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2)чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3)чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Всі ці питання інспектором було розглянуто та вирішено ще до складання постанови. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Враховуючи, що постанова серії АР № 465266 від 13.07.2017 по справі про адміністративне правопорушення складена відповідно до вимог діючого законодавства України, підстави для її скасування відсутні.
На підставі вище викладеного, просив суд постанову серії АР № 465266 від 13.07.2017 року визнати такою що складена з дотримання вимог чинного законодавства. Адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що правила дорожнього руху не порушував. Просив суд задовольнити позов, скасувати оскаржувану постанову. Підтвердив факти, викладені у позовній заяві.
Відповідач - інспектор поліції Орзул Б.В. в судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив слухати справу за його відсутності.
Судом був заслуханий позивач, досліджені письмові заперечення відповідача та письмові докази, наявні в матеріалах адміністративної справи та відеозапис, на підставі чого судом було встановлено наступне.
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 465266 від 13.07.2017 року, яка була складена поліцейським взводу № 2 роти 3 батальйону УПП в м. Сєвєродонецьку, Лисичанську, Рубіжне ДПП лейтенантом поліції Орзул Борисом Володимировичем протиправною, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії АР № 465266 від 13.07.2017 року, посилаючись на не порушення ним Правил дорожнього руху та відсутність складу адміністративного правопорушення в його діях, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Винність особи у вчиненні правопорушення має бути доведена доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, є суспільні відносини у сфері щодо користування засобами автомобільного транспорту.
Об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, полягає в проїзді на заборонений сигнал світлофора тощо.
З матеріалів справи судом встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 465266 від 13.07.2017 року особа, щодо якої розглядається справа ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21093, державний номер НОМЕР_2 13.07.2017 року о 18 годині 10 хвилин в м. Лисичанську по вул. Сосюри 294, керуючи транспортним засобом ВАЗ проїхав в перехрестя вул. 9-го Травня та вул. Сосюри на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.п. 8.7.3 д ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Втім, в письмових запереченнях відповідач наголошує і зазначає про порушення відповідачем .п. 8.7.3 «г» ПДР України.
Відповідач також надав до суду диск з відео зйомкою з місця вчинення правопорушення, який було переглянуто в судовому засіданні та встановлено, що диск надано про правопорушення, що було вчинено іншою особою - жінкою.
У зв'язку з викладеним, суд не має можливості встановити, який саме пункт та літера ПДР України були порушені відповідачем, та не має можливості встановити об'єктивну сторону правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Втім, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, вчинення відповідачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у формі умислу або необережності.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, може бути водій транспортного засобу. Не заперечувалося позивачем, за кермом транспортного засобу знаходився саме позивач.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 465266 від 13.07.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 425,00 гривень, є такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 12, 69-71, 158-163, 288 КАС України, ст.ст. 122, 251 КУпАП, Інструкцією з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, Правилами дорожнього руху України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону УПП в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП Орзул Бориса Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 465266 від 13 липня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 ідентифікаційний № НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП про накладення штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА