у.н. 415/6366/17
н.п. 2-а/415/239/17
про відмову у відкритті провадження
12.10.17 р.
Суддя Лисичанського міського суду Фастовець В.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання до вчинення певних дій, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати бездіяльність відповідача незаконною та зобов'язати до вчинення певних дій.
На підставі п.1 ч.1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно п.14 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 р. з наступними змінами та доповненнями
«Частина третя статті 17 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105-XIV) встановлює, що спори щодо визначення класу професійного ризику виробництва, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.
Статтею 4 Закону № 1105-XIV визначено, що Фонд соціального страхування України (далі - Фонд) є некомерційною самоврядною організацією.
Відповідно до статті 9 Закону № 1105-XIV основними завданнями Фонду та його робочих органів, зокрема, є:
віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності;
проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності;
здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.
Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань, серед іншого, здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.
За приписами частин шостої та сьомої статті 6 Закону № 1105-XIV рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання, у тому числі всіма страхувальниками та застрахованими особами, яких воно стосується. Рішення правління Фонду оформляється постановою. Постанови правління Фонду підлягають обов'язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті Фонду протягом 20 робочих днів після їх прийняття.
Рішення правління Фонду, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
З огляду на те, що Фонд соціального страхування України наділений контролюючими функціями та правом видання обов'язкових для страхувальників актів, спори за його участі та участі його робочих органів розглядаються в порядку адміністративного судочинства».
Водночас відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 р. «Завданням страхування від нещасних випадків на виробництві відповідно до статті 1 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" є проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; відновлення здоров'я та працездатності потерпілих від нещасних випадків або професійного захворювання на виробництві; відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей. Спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються у судовому порядку (стаття 55 вказаного Закону).
Відповідно до положень розділів I і II зазначеного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не здійснює владні управлінські функції, тому з урахуванням наведеного та враховуючи суб'єктний склад сторін такі спори підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
У порядку цивільного судочинства підлягають розгляду позови виконавчих органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за зворотною вимогою (у порядку регресу) до фізичної особи, з вини якої ушкоджено здоров'я застрахованого, що призвело до витрат на допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю чи страхових виплат, оскільки спір є цивільно-правовим (стаття 1191 ЦК)».
З аналізу наведених роз'яснень вбачається, що в порядку адміністративного судочинства підлягають розгляду справи щодо оскарження рішень Фонду, які безпосередньо не стосуються прав фізичних осіб на відшкодування шкоди, завданої тимчасовою непрацездатністю, каліцтвом тощо, наприклад про призначення та/або визначення розміру такого відшкодування, а тільки рішення, прийняті внаслідок виконання адміністративних (затвердження певного порядку) чи управлінських функцій (призначення перевірки), накладення стягнень за порушення законодавства, рішень про припинення виплат, якщо це рішення не пов'язане з невизнанням права на відшкодування шкоди, а прийняте внаслідок недотримання особою законодавчо визначених умов (наприклад тимчасово переміщеними особами) тощо.
Оскільки відповідачем взагалі не прийняте рішення про призначення позивачу страхових виплат, і будь-яке рішення не є предметом позову, позивач вимагає призначення йому страхових виплат, з позову вбачається спір про цивільне право позивача на відшкодування шкоди, тому спір підлягає розгляду судом загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 109 КАС України, -
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання до вчинення певних дій, оскільки вказаний спір не може бути розглянутий у порядку адміністративного судочинства.
Роз'яснити ОСОБА_1 його право звернутися з позовом у порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги, з подачею копії скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Суддя: